Справа №2-371/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11   березня  2009 року Фастівський  міськрайонний суд Київської області  в складі: головуючого судді Науменка М.М., при секретарі Момот Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виключення з складу спадкового майна частини надвірних будівель при спадковому будинку, визнання частково недійсним Державного акту на право приватної власності на землю та визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виключення з складу спадкового майна сараю «Г», літньої кухні «Д», гаража «Е», навісу «Н» та туалету «У», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ним права власності на ці споруди як на його частку в спільній з матір»ю власності, про визнання частково недійсним Державного акту на право приватної власності на землю в координатах А-Д-Е-Ж в частині приватизації земельної ділянки площею 0.13 га, виділеної особисто йому для будівництва та обслуговування жилого будинку і приватизованої матір»ю разом з належною їй присадибною земельною ділянкою та про визнання права власності на 1/3 частину жилого будинку за вказаною адресою, на 1/3 частину приватизованої присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 Фастівського району в координатах А-Б-В-Д згідно Державного акту на право приватної власності на землю 1І1-КВ № 111632 від 25.10.02. та на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 978842 від 12.05.08. в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., посилаючись на те, що він до 1991 року постійно проживав разом з матір»ю, а з 1991 року в літні місяці проживав в будинку матері разом з нею та своєю сім»єю, користувався наданою йому земельною ділянкою та допомагав матері по господарству, вказані споруди ще за життя матері були побудовані ним за власні кошти для власних потреб, при приватизації присадибної земельної ділянки в Державний акт помилково була включена і надана особисто йому земельна ділянка, яка примикала до ділянки матері і складала з нею один земельний масив без розмежування між користувачами. Після смерті матері він звернувся до нотконтори з заявою про прийняття спадщини, однак в видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, оскільки брат та сестра заперечують проти виключення з переліку спадкового майна споруд, побудованих ним особисто за власні кошти та для власних потреб. За життя матері побудовані ним споруди не були внесені до технічного паспорту на будинок.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, суду пояснив, що один сарай та гараж дійсно побудував позивач, але для літньої кухні особисто він привіз блоки, позивач жив в материній хаті з своєю сім»єю. Про наділення брату ІЗ соток землі йому нічого не відомо.

Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала частково, суду пояснила, що гараж, сарай, літню кухню та навіс будував брат ОСОБА_1, погрібник збудували разом в 1981 році.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, якій згідно свідоцтва про право власності б/н від 27.07.87. належав будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. /а.с.5,10/. Згідно заповіту від 9 липня 1997 року, посвідченого секретарем виконкому Веприцької сільської ради 09.07.97., реєстр № 16, цей будинок ОСОБА_4 заповіла своїм дітям: синам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_3 /а.с.4/. Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак в видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, оскільки у нього виник спір з братом та сестрою щодо переліку спадкового майна. Крім того, побудовані позивачем споруди не були внесені до технічного паспорту на будинок і тільки після смерті ОСОБА_4 були відображені в новому техпаспорті на будинок від 23.10.08. В спадковому будинку позивач /після одруження в 1983 р. - з дружиною/ проживав разом з матір»ю однією сім»єю, після одержання в 1991 р. квартири в м. Фастів продовжував використовувати будинок матері для тимчасового проживання з сім»єю протягом літніх місяців, за період проживання в будинку матері з її дозволу на присадибній земельній ділянці за власні кошти та для власних потреб побудував гараж для свого мотоцикла, літню кухню для потреб своєї сім»ї, дерев»яний навіс, сарай та інші споруди. В 1991 р. в період спільного з матір»ю проживання позивачу колгосп ІМ..ХХІ1 з»їзду КПРС с Веприк виділив йому в користування земельну ділянку площею 0.13 га, яка розташована в кінці материного огороду і складає з ним єдиний земельний масив /а.с. 13/. Рішенням Веприцької сільради від 04.10.06. вказана земельна ділянка була безкоштовно передана у приватну власність позивачу ОСОБА_1 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд /а.с. 14/, йому дозволено будівництво на цій ділянці жилого будинку /а.с. 17/, однак при проведенні приватизації земельних ділянок ця земельна ділянка площею 0.13 га була помилково приватизована на ім.»я його матері ОСОБА_4 /а.с.20/.

Наведені обставини, крім пояснень учасників судового розгляду та свідків, підтверджуються також письмовими доказами в справі: заповітом, згідно з яким ОСОБА_4 належний їй будинок по АДРЕСА_1 заповіла своїм дітям: синам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_3 /а.с.4/; свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 /а.с.5/; технічним паспортом від 23.10.08. на жилий будинок АДРЕСА_1 Фастівського району на ім»я ОСОБА_4, з якого слідує, що надвірні будівлі при спірному будинку побудовані протягом 1980-2003 p.p./а.с.6-9/; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно з зазначенням переліку споруд за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 10/; витягом з рішення виконкому Веприцької сільради від 25.02.05. про надання дозволу ОСОБА_4 на добудову веранди до будинку, будівництво сараю, літньої кухні, гаражу та навісу в АДРЕСА_1 /а.с. 11/; довідкою Веприцької сільради про те, що ОСОБА_1 за власні кошти на подвір»ї своєї матері в АДРЕСА_1 в 2006 році побудував сарай, літню кухню, погрібник. Літню кухню використовує для літнього відпочинку /а.с. 12/; довідкою Веприцької сільради про те. що згідно поземельно-кадастрової шнурової книги за ОСОБА_1 числиться земельна ділянка площею 0.13 га, розташована в АДРЕСА_1 /а.с. 13/; рішенням Веприцької сільради від 04.10.06., згідно з яким земельна ділянка в АДРЕСА_1  площею  0.13   га  безкоштовно  передана  у  приватну  власність

ОСОБА_1 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд /а.с.14/, паспортом на індивідуальну забудову, згідно з яким ОСОБА_1 дозволено будівництво жилого будинку на земельній ділянці площею 0.13 га, розташованій в АДРЕСА_1 /а.с.15-18/; Державним актом на право власності на земельну ділянку площею 3.3258 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Веприцької сільради /а.с. 19/; Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку площею 0.583 га для ведення особистого селянського господарства та будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд, розташовану в АДРЕСА_1 /а.с.20/.

На підставі досліджених судом доказів, які суд вважає достовірними, суд вважає доведеним, що до 1991 року позивач постійно проживав разом з матір»ю в належному їй будинку АДРЕСА_1 Фастівського району та вів спільне з нею господарство, а після одруження і до цього часу - використовував садибу матері для проживання з сім»єю в літні місяці. В період проживання разом з матір»ю та за її згодою позивач за власні кошти побудував гараж для свого мотоцикла, літню кухню для потреб своєї сім»ї, навіс та сарай для господарських потреб, погрібник, туалет, цей факт в судовому засіданні фактично визнаний відповідачами. За таких обставин право власності на ці споруди необхідно визнати за відповідачем, оскільки це новостворене майно є його особистою власністю і з цих підстав не може бути віднесеним до складу спадкового майна після смерті його матері ОСОБА_4

В 1991 році колгоспом ім. ХХІІ з»їзду КПРС с. Веприк позивачу була наділена земельна ділянка площею 0.13 га, яка прилягає до огороду матері, становить з ним єдиний масив і використовується як одна ділянка без розмежування між користувачами. В період проживання з матір»ю позивач використовував надану йому земельну ділянку за призначенням, у встановленому порядку отримав дозвіл на будівництво на цій ділянці жилого будинку, однак при приватизації його матір»ю земельної ділянки в Державний акт, оформлений на її ім»я, помилково була включена також виділена позивачу земельна ділянка площею 0.13 га, в зв»язку з чим вказаний Державний акт необхідно визнати частково недійсним в частині приватизації на ім»я ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0.13 га, яка на законних підставах належить позивачу ОСОБА_1

Відповідно до ст.331 ч. 1,2 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена /створена/ особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно /житлові будинки, будівлі, споруди тощо/ виникає з моменту завершення будівництва /створення майна/.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять всі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд враховує, що ні відповідачі, ні орган місцевого самоврядування - Веприцька сільрада, не заперечували проти того, щоб позивач на садибі своєї матері побудував для власних потреб необхідні надвірні будівлі, користувався ними, відносно правомочності володіння позивачем земельною ділянкою площею 0.13 га суду надані достатні докази, на підставі чого суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим і доведеним.

ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_4, у встановлений законом строк звернувся до нотконтори з заявою про прийняття спадщини, однак не може отримати свідоцтво про спадщину із-за спору з іншими спадкоємцями щодо переліку спадкового майна, тому за ним необхідно визнати право власності на створене ним майно та на належну йому присадибну земельну ділянку, а також на частину належного матері майна в порядку спадкування за заповітом після її смерті.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 209 ЦПК Україну, ст.ст. 325, 328, 331, 346, 373, 376, 392, 1218, 1225, 1235, 1268, 1269 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виключити з складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, сарай «Г», літню кухню «Д», гараж «Е», навіс «Н», туалет «У» та погрібник, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на ці споруди як на його частку в спільній власності з матір»ю ОСОБА_4

Визнати частково недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ІІІ-КВ № 1 1 1632 від 25.10.02. в частині, визначеній в акті координатами Д-Е-Ж-А, яка розташована в АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану частину присадибної земельної ділянки в зазначених координатах.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності в рівних частинах - по 1/3 частині за кожним на:

- будинок АДРЕСА_1, Фастівського району;

- частину приватизованої присадибної земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, Фастівського району в координатах А-Б-В-Д згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-КВ № 1 І 1632 від 25.10.02.;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 978842 від 12.05.08., розташовану на території Веприцької сільради;

в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрад суд шляхом подачі: протягом 10-ти днів з дня виготовлення повного рішення - заяви про його апеляційне оскарження та протягом наступних 20-ти днів - апеляційної скарги.