Судове рішення #10175254
Єдиний державний реєстр судових рішень

                                                       Справа  № 1-8/2010р. 

                                                   

                                 ВИРОК 

                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                       

          12 липня 2010 року          Хотинський районний суд Чернівецької області 

  в складі: 

головуючого судді                Владичана А.І. 

при секретарі          Гуменюк О.М.  

з участю прокурора:        Левчука О.С. 

захисника:                    ОСОБА_1 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотині кримінальну справу по обвинуваченню   

      ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Атаки Хотинського району Чернівецької області, жительки м. Хотина Чернівецької області, громадянки України, освіта вища, розлученої, на момент вчинення злочинів мала неповнолітню дитину,  директора ПП„2003”, не судимої, у вчиненні злочинів передбачених   ч.3 ст. 190; ч.3 ст.212; ч.3 ст. 366; ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212; ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України; 

     ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України,  освіта вища, розлученого,  директора ПП „РПС”, не судимого, у вчиненні злочинів передбачених  ст.ст. 212 ч.3,  366 ч.2, КК України,- 

                            в с т а н о в и в : 

 Працюючи у 2003 році на різних посадах в державній податковій інспекції у Хотинському районі та отримавши дозвіл на роботу за сумісництвом, 01 вересня 2003 року підсудна ОСОБА_2 звернулась з письмовою заявою до Хотинського сільськогосподарського технікуму про прийняття на роботу на посаду викладача за сумісництвом на 2003-2004 учбовий рік, де наказом № 83-к від 01 вересня 2003 року була призначена на посаду викладача за сумісництвом на 2003-2004 навчальний рік з педагогічним навантаженням 94 години та оплатою згідно штатного розпису з 01 вересня 2003 року.  

20 жовтня 2003 року, відповідно до наказу № 13-о, підсудна ОСОБА_2 була звільнена з ДПІ у Хотинському районі за власним бажанням, про що був зроблений відповідний запис в її трудовій книжці. 

30 жовтня 2003 року підсудна звернулась в Хотинський районний центр зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного та надала трудову книжку із записом про звільнення з ДПІ у Хотинському районі, при цьому працюючи в Хотинському сільськогосподарському технікумі за сумісництвом, маючи на меті отримання державної допомоги по безробіттю та інших виплат, не повідомила, що займається трудовою діяльністю, підписала заяву про надання статусу безробітного, в якій вказала, що на той час не є підприємцем , трудовою діяльністю не займається, пенсій не отримує чим ввела в оману працівників Хотинського районного центру зайнятості. Наказом Хотинського районного центру зайнятості від 30 жовтня 2003 року № 3633 підсудній ОСОБА_2 надано статусу безробітної.  

В подальшому ОСОБА_2 в порушення вимог п.1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» , згідно якого безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, працюючи в Хотинському сільськогосподарському технікумі та отримуючи там заробітну плату 30-31.10.03 р. в сумі 30-64 грн., 27-28. 11.03 р. в сумі 135-40 грн., 24-25.12.03 р. в сумі 30-64 грн. незаконно отримала в Хотинському РЦЗ одноразову допомогу на зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 4052-91 грн., допомогу по безробіттю в сумі 179-60 грн., допомогу по безробіттю в період навчання на курсах цільового призначення «Основи підприємницької діяльності» в сумі 63-33 грн. та кошти на проїзд до місця навчання в сумі 54 грн., а всього державних коштів на загальну суму 4349 грн.84 коп. 

Згідно додатку до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України № 43 від 30 червня 2003 року не може вважатися сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці менше ніж 240 год., однак хоча робота така не є сумісництвом, але відноситься до трудової діяльності, а тому підсудна ОСОБА_2 не могла бути визнаною безробітною, оскільки мала роботу і заробіток. 

Крім того, підсудна ОСОБА_2 в управлінні економіки Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області, 09 грудня 2003 року як засновник зареєструвала  приватне підприємство „2003”, за юридичною адресою м.Хотин, вул.Корольова, № 3. 

Наказом № від 08 січня 2004 року ОСОБА_2 призначила себе на посаду директора ПП „2003” тобто  стала службовою особою субєктом господарської діяльності виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. 

    В період січня-червня 2004 року, купуючи велику рогату худобу в основному  у  жителів Черкаської та Чернівецької областей, підсудна ОСОБА_2 умисно, незаконно оформляла  придбану таким чином худобу як закуплену у КП „Венант” м. Кіровоград, при цьому вносила до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про результати проведеної фінансово- господарської діяльності ПП „2003”, використовуючи фіктивні податкові накладні, оформлені від імені КП „ Венант” наступним чином.  

Свідок ОСОБА_4, яка не є працівником ПП «2003» та КП «Венант» на прохання підсудної ОСОБА_2 і під її диктовку виконала рукописні записи в податкових накладних КП «Венант», при цьому не підписуючи їх і згідно яких КП «Венант» нібито реалізувало ПП «2003», ВРХ на суму 210735 грн. 27 коп. в т.ч. ПДВ на суму 351558 грн. 38 коп., а саме:  

   -податкова накладна б/н від 23.01.2004 року, на суму 288583,57 грн в т.ч. ПДВ на суму 48097,26 грн.; 

  -податкова накладна № 1 від 29.01.2004 року на суму 54 774,26 грн. в т.ч. ПДВ на суму 9462,38 грн.;    

 -податкова накладна № 32 від 30.03.2004 року на суму  367597,08 грн. в т.ч. ПДВ 61 266,18 грн.; 

  -податкова накладна № 36 від 28.05.2004 р.  на суму 885238,08 грн. в т.ч. ПДВ 147 539,68грн.; 

  -податкова накладна № 40 від 14.06.2004 р. на суму 121157, 28грн. в т.ч. ПДВ 20192, 88грн.; 

  -податкова накладна № 40 від 18.06.2004 р. на суму 390000 грн. в т.ч. ПДВ  65000 грн. 

У звітах поданих до Хотинської ДПІ підсудна показала вказані податкові накладні КП „Венант”. 

Підсудна ОСОБА_2 не будучи працівником ПП «РПС» , протягом жовтня 2004 року-березня 2005 року сприяла директору ПП „РПС” ОСОБА_3 у службовому підробленні та зловживанні службовим становищем шляхом умисного внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а також складання і видачі завідомо неправдивих документів, а також сприяла підсудному ОСОБА_3 в умисному, в інших особистих інтересах використання службовою особою  службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. 

   Підсудна ОСОБА_2 склала та  підписала податкові накладні від імені ПП „Сибарид”, в які внесено завідомо неправдиві дані про реалізацію вказаним підприємством ПП „РПС” ВРХ на загальну суму 10565754,20 грн., а саме: 

 -податкова накладна № 278 від 19.10.04 року на суму 324 59,64 грн.; 

-податкова накладна № 279 від 28.10.04 року на суму 110 696,40 грн.; 

-податкова  накладна № 280 від 31.10.04 року на суму 3 413412,22 грн.; 

-податкова накладна  № 286 від  31.10.04 року на суму 53622 грн.; 

-податкова накладна  № 302 від 30.11.04 року на суму 1 227 604,80грн.; 

-податкова накладна  № 305 від 30.11.04 року на суму 1 373 078,80 грн.; 

-податкова накладна  № 320 від 14.12.04 року на суму 6074,02 грн.; 

-податкова накладна  № 340 від 31.12.04 року на суму 923304, 50 грн.; 

-податкова накладна  № 341 від 31.12.04 року на суму 417214,20 грн.; 

-податкова накладна  № 349 від 31.12.04 року на суму 614544,31 грн.; 

-податкова накладна  № 15 від 28.02.05 року на суму 1425850,09 грн.; 

-податкова накладна  № 17 від 28.02.05 року на суму 361512,04 грн.; 

-податкова накладна № 19 від 28.02.05 року на суму 7146 грн.; 

-податкова накладна  № 40 від 31.03.05 року на суму 220841, 58 грн.; 

-податкова накладна  № 36 від 31.03.05 року на суму 378393,60грн.; 

    Вказані фіктивні податкові накладні підсудний ОСОБА_3 використав у звітній документації поданої до ДПІ в Хотинському районі ПП „РПС”. 

Підсудний ОСОБА_3, як засновник 15 червня 2004 року прийняв рішення про створення приватного підприємства „РПС”  та про своє призначення його директором, а 23 червня 2004 року зареєстрував ПП «РПС» в Хотинській районній державній адміністрації. 

   З червня 2004 року по березень 2005 року підсудний ОСОБА_3 будучи службовою особою умисно вносив до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складав, видавав завідомо неправдиві документи, тобто купуючи велику рогату худобу у жителів Чернівецької та Черкаської областей, за пособництвом підсудної ОСОБА_2, яка не була працівником ПП „РПС” незаконно оформляв придбання вказаної худоби, як закупленої у ПП „Сибарид” м. Кіровоград, при цьому умисно в інших особистих інтересах, будучи службовою особою використовував своє становище всупереч інтересам служби, що заподіяло  істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам. 

     Будучи допитаною в судовому засіданні за ст. 190 ч. 3, 212 ч. 3, 366 ч. 3, 27 ч. 5 і 212 ч. 3, 27 ч. 5 і 366 ч. 2 КК України винною підсудна ОСОБА_2 себе не визнала та пояснила, що працюючи в ДПІ в Хотинському районі влаштувалась на роботу в Хотинському сільськогосподарському технікумі на посаду викладача. Оскільки навантаження було не велике ця робота сумісництвом не вважалась. Це було у вересні 2003 року, а 16 жовтня 2003 року звільнилась з роботи з ДПІ у Хотинському районі. В кінці жовтня 2003 року стала на обліку в Хотинському районному центрі зайнятості, де їй запропонували зайнятися підприємницькою діяльністю. На цю діяльність отримала державну допомогу. В заяві поданої до Хотинського РЦЗ вона написала, що не працює, оскільки на той час вичитала в технікумі весь курс лекцій. В технікумі отримала заробітну плату в грудні 2003 року та в січні 2004 року. 

У населення велику рогату худобу вона не закуповувала, а закуповувала у юридичних осіб і від свого імені здавала на мясокомбінат. Худоба транзитом відправлялась на переробку. На той час ПП «Венант» мало всі документи. Остання операція була проведена в червні 2004 року. Про те, що вказане підприємство є фіктивним дізналась під час досудового слідства. Податкові накладні оформляла сама. Бували випадки коли не встигала і тоді їй допомагали члени сімї . ОСОБА_3 вона надавала різні консультації, пояснювала, як заповнювати документи. Могла для зразка заповнити декларацію, але жодної податкової декларації йому не складала. 

Будучи допитаним в судовому засіданні за ст. ст. 212 ч. 3 та 366 ч. 2 КК України підсудний ОСОБА_3 винним себе не визнав і показав, що він ніяких документів не підробляв і не мав наміру це робити. Створене ним підприємство займалось торгово-посередницькою діяльністю. ОСОБА_2 консультувала його, але розрахунки проводив сам, податкові накладні заповнював і здавав до податкової інспекції він особисто. 

   Не дивлячись на невизнання підсудними своєї вини, суд вважає що вина підсудної ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 3, 364 ч. 1, 366 ч. 1, 27 ч. 5 і 364 ч.1, 27 ч. 5 і 366 ч. 1 КК України, а вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 366 ч. 1 та 364 ч. 1 КК України знайшло свого повного підтвердження в судовому засіданні. 

Так, з оголошених в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ( т. 1 а.с. 198-200) вбачається, що до них звернулась ОСОБА_2, яка надала трудову книжку, з якої вбачалось, що вона звільнена з Хотинської ДПІ і шукає роботу. Оскільки працевлаштувати її не вдалося, вона звернулась до Хотинського РЦЗ із заявою, в якій вона вказала, що ніде не працює і бажає отримати статус безробітного. Одночасно їй було розяснено про можливість отримання одноразової допомоги для організації власного бізнесу. В подальшому вона отримала статус безробітного і грошову допомогу приблизно в сумі 4300 грн. Пізніше зясувалось, що на час подання ОСОБА_2 заяви, отримання статусу безробітного та грошової допомоги по безробіттю, вона працювала викладачем Хотинського сільськогосподарського технікуму, а тому не мала права на отримання грошової допомоги та статусу безробітного. 

З оголошених в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ( т. 1 а.с. 201-202) вбачається, що ОСОБА_2 була прийнята на роботу в Хотинський сільськогосподарський технікум на посаду викладача на 2003-2004 навчальний рік з 01 вересня 2003 року з педагогічним навантаженням 94 години. З 01 січня 2004 року було додано ще 93 години. Коли була прийнята на роботу ОСОБА_2, ще працювала в Хотинській ДПІ , яка не заперечувала проти зайняття нею викладацькою діяльністю. 

Про те, що ОСОБА_2 згідно наказу № 83-к, була прийнята на роботу в технікум на посаду викладача з 01.09.03 р. на 2003-2004 навчальний рік з педагогічним навантаженням 94 години та оплату згідно штатного розпису вбачається з оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 203). Крім того, згідно показів вказаного свідка ОСОБА_2 отримала заробітну плату у вересні-жовтні 2003 року по 30 грн. 64 коп., в листопаді 135 грн. 40 коп., в грудні 2003 року  30 грн. 64 коп. 

Із заяви адресованої директору Хотинського РЦЗ (т. 1 а.с. 16), вбачається, що підсудна власноручно повідомила, що вона не є підприємцем, трудовою діяльностю не займається, пенсії не отримує.  

З витягу з наказу № 83-к від 01.09.03 року по Хотинському сільськогосподарському технікуму (т.1 а.с. 97) вбачається, що ОСОБА_2 призначена на посаду викладача на 2003-2004 рік з педагогічним навантаженням 94 години та з оплатою згідно штатного розпису. 

З довідки Хотинського сільськогосподарського технікуму № 186 від 30.04.04. р. ( т. 1 а.с. 122) вбачається, що підсудна отримувала зарплату за жовтень  грудень 2003 року. 

З копії наказу № 3633 від 30.10.03 року по Хотинському районному центру зайнятості ( т. 1 а.с. 17) вбачається, що ОСОБА_2 надано статусу безробітного із виплатою відповідної допомоги. 

З акту КРВ в Хотинському районі від 27.02.04 року № 24-31-21/16 (т.1 а.с. 44-46) вбачається, що ОСОБА_2 безпідставно виплачено 4349,84 грн. 

Таким чином вказані докази підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України  заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великому розмірі. 

Органами досудового слідства підсудна ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в період з січня по червень 2004 року не сплатила податок на додану вартість на суму 216227 грн., податок з доходів фізичних осіб в сумі 170610 грн. 74 коп., а всього податків на суму 386387 грн. 74 коп., а також шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей в декларації про податок на додану вартість за вказаний період ухилилась від сплати ПДВ на суму 216727 грн. 

Крім того вона своїми умисними діями шляхом складання завідомо неправдивих документів та передачі їх іншому підсудному ОСОБА_3 з метою використання останнім їх при складанні податкової звітності, сприяла йому в ухиленні від сплати податку на додану вартість на суму 1760959 грн. 04 коп. 

Використовуючи фіктивні податкові накладні ОСОБА_3 при подачі звітності в Хотинську ДПІ офіційних документів-декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток приватного підприємства «РПС» за січень-березень 2004 року безпідставно відніс до податкового кредиту 398357 грн. 22 коп., що потягло за собою зменшення на вказану суму податкових зобовязань та ухилення від сплати ПДВ. 

Своїми умисними діями по складенню неправдивих документів та передачі їх ОСОБА_3 з метою використання ним даних документів при складанні податкової звітності, підсудна ОСОБА_2 сприяла йому у вчиненні службового підроблення, що потягло за собою тяжких наслідків у вигляді несплати податків на суму 1760959 грн. 04 коп. 

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в період з червня по грудень 2004 року і першого кварталу 2005 року умисно не сплатив податок на додану вартість в сумі 2034707 грн. і податок на прибуток в сумі 256518 грн. 50 коп. , а всього податків на суму 2291225 грн. 50 коп. 

Крім того, в період з червня 2004 року по березень 2005 року підсудний ОСОБА_3 шляхом внесення неправдивих відомостей в декларації по податку на додану вартість та податку на прибуток за цей період ухилився від сплати ПДВ в сумі 2034707 грн., податку на прибуток в сумі 256518 грн. 50 коп., а всього на суму 2291225 грн. 50 коп. 

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про невірну кваліфікацію дій органами досудового слідства підсудної ОСОБА_2 за ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2, 27 ч. 5 і 212 ч. 3, 27 ч. 5 і 366 ч. 2 КК України, а підсудного ОСОБА_3 за ст. 212 ч. 3 та 366 ч. 2 КК України з наступних підстав. 

Так, в силу диспозиції ч. 1 ст. 212 КК України кримінальна відповідальність за вказаною статтею настає за умисне ухилення від сплати податків, зборів, ішних обовязкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, не залежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобовязана їх сплачувати. 

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів може бути вчинене, зокрема шляхом подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або на податкову соціальну пільгу. 

Орган досудового слідства вважає, що підсудні умисно ухилились від сплати податків, а саме шляхом завищення валових витрат своїх підприємств, направлених на безпідставне формування податкового кредиту в сторону його збільшення. 

Однак, висновком № 554 повторної комісійної  судово-бухгалтерської експертизи ( т. 58 а.с. 74-108) підтверджується документально виникнення у ПП «РПС» (а. 25 висновку) права на податковий кредит з податку на додану вартість відповідних звітних податкових періодів згідно податкових накладних №№ 279,280,286,302,305,320,340,341,349,15,17,19,40,36, відповідно за період з 28.10.04 по 31.12.04 та з 20.02.05 по 31.03.05 року. 

Цим же висновком ( а. 24) підтверджено документально виникнення у ПП «2003» права на податковий кредит відповідних звітних податкових періодів згідно накладних б/н 1,32,36,40,40, за період з 23.01.04 по 18. 06.04 року. 

В обох випадках виключення з податкового кредиту сум ПДВ згідно вищевказаних податкових накладних може бути проведене за умови визнання судом цих податкових накладних недійсними. 

В силу ч. 6 ст. 75 КПК України повторна експертиза може бути призначена, коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності . 

Виходячи з наведених положень, суд не приймає до уваги висновки судово-бухгалтерських експертиз № 47,48, а враховує висновки експерта № 554 який було зроблено на виконання постанови суду від 11 січня 2007 року за клопотанням прокурора. 

   Таким чином суд не вбачає в діях ОСОБА_2 ознак злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 366, ч.5 ст. 27, і ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 366, а в діях ОСОБА_3 -  ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366  КК України. 

Їх дії слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 366 КК України. Крім того дії підсудної ОСОБА_2 слід додатково перекваліфікувати на ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 366 КК України. 

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою створення видимості успішної роботи створених ними підприємств, умисно в інших особистих інтересах підробили податкові документи, використали їх у звітності перед податковими органами, зловживаючи службовим становищем заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. 

Крім того ОСОБА_2 сприяла ОСОБА_3 у внесенні ним як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також у складанні і видачі завідомо неправдивих документів, а також сприяла йому у зловживанні службовим становищем. 

Їх вина у вчиненні даних злочинів знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. 

Так 9 грудня 2003 року підсудна ОСОБА_2 зареєструвала приватне підприємство «2003» ( а.с. 56 т. 25), а наказом № 1 від 08 січня 2004 року призначила себе директором ПП «2003» ( т. 25 а.с. 48). 

З протоколу виїмки та огляду від 03.10.05 року і ветеринарних свідоцтв за І півріччя 2005 року ( т. 23 а.с. 3-30), протоколу виїмки і огляду від 29.08.05 року, податкових накладних ПП «2003» за І півріччя 2004 року, видаткових накладних за І півріччя 2004 року, товаро-транспортних накладних за вказаний період, накладних на прийом худоби за І півріччя 2004 року вбачається, що протягом вказаного періоду ПП «2003» складались податкові та видаткові накладні на реалізацію ВРХ ВАТ «Чернівцімясопромсервіс» більшість якої завозилась заготівельниками комбінату. 

Протоколом огляду касових документів ПП «2003» за І півріччя 2004 року, видактових касових ордерів, виписок з особового рахунку ( т. 25 а.с. 148-149) встановлено, що директором ПП «2003» з розрахункового рахунку отримувалась готівка, яка в подальшому використовувалась на заготівлю великої рогатої худоби. 

З висновку почеркознавчої експертизи № 2078 від 28 грудня 2005 року (т. 25 а.с. 161-186) вбачається, що податкові накладні та квитанції до прибуткових касових ордерів КП «Венант» не виготовлялись службовими особами даного підприємства, а складались ОСОБА_4, ОСОБА_11 

З протоколів виїмки та огляду прийомних квитанцій та накладних на прийняття худоби і передачі її на переробку ( т. 29 а.с. 3-9) вбачається, що ПП «РПС» здавало худобу на ВАТ «Золотаношамясо» . 

З протоколу огляду грошових чеків ПП «РПС» за ІІ півріччя 2004 року, І квартал 2005 року (т. 31 а.с. 28-40) вбачається, що за вказаний період з розрахункового рахунку ПП «РПС» знімалась готівка, яка надходила з ВАТ «Золотошамясо» за реалізовану ВРХ. 

З протоколу виїмки та огляду ветеринарних свідоцтв вилучених на ВАТ «Золотоношамясо» ( т. 32 а.с. 2-6) вбачається, що на вказане товариство худоба з Кіровоградської області не завозилась. 

З протоколу виїмки та огляду податкових та видаткових накладних ПП «РПС» товаро-транспортних документів ( т. 36 а.с. 2-6) вбачається, що ПП «РПС» поставляло на ВАТ «Чернівцімясопромсервіс» ВРХ. 

З протоколу огляду грошових чеків ПП «РПС» за ІІ півріччя 2004 року, І квартал 2005 року (т. 51 а.с. 162) вбачається, що протягом вказаного періоду з р/р ПП «РПС»  знімалась готівка, яка використовувалась для розрахунку із заготівельниками. 

З висновку почеркознавчої експертизи № 2084 від 06.02.2005 року вбачається ( т. 57 а.с. 98-143), що податкові накладні ПП «Сибарид» не виписувались службовими особами даного підприємства, а складались і підписувались ОСОБА_2 

15.06.04 року ОСОБА_3 заснував ПП «РПС» та призначив себе директором вказаного підприємства ( т. 51 а.с. 47, т. 52 а.с. 94). 

Наведене стверджується і вбачається з оголошених в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_4 ( т. 57 а.с. 421-423), ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 (т. 25 а.с. 243, 241,214,15,237,240, т. 26 а.с. 153,181). 

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України вчинені підсудними злочини, передбачені ст.ст. 364 ч. 1 та 366 ч. 1 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості. 

Оскільки з моменту вчинення підсудними вказаних злочинів пройшло більше ніж три роки то відповідно до п.2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі. 

В такому разі відповідно до ч. 2 ст. 11-1 КПК України справа відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1, 27 ч. 5, і 364 ч. 1, 27 ч. 5 і 366 ч. 1 КК України, а відносно ОСОБА_3 за ст.ст. 364 ч. 1 та 366 ч. 1 КК України підлягає закриттю у звязку із закінченням строків давності. 

Обираючи підсудній покарання за ст. 190 ч. 3 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, тобто те, що вона вчинила тяжкий злочин. 

Обставин, що помякшують покарання та обтяжують його судом не встановлено. 

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що з моменту вчинення злочину пройшло більше ніж шість років, ОСОБА_2 характеризується позитивно, на час вчинення злочину мала неповнолітню дитину. 

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_2 можливе без її ізоляції від суспільства, а тому її слід звільнити від відбування покарання з випробуванням. 

Цивільний позов не заявлено. 

     Керуючись ст.ст. 323,324, КПК України, суд,-   

                       з а с у д и в:  

       Визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст.190 ч. 3 КК України ОСОБА_2  і призначити їй покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. 

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо на протязі одного року іспитового строку вона не вчинить нового злочину не буде виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і буде періодично зявлятися в дану інспекцію на реєстрацію 

Звільнити  ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за  ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1, 27 ч. 5, і 364 ч. 1, 27 ч. 5, і 366 ч. 1 КК України , а  ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за  ст.ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК України   у звязку із закінченням строків давності, закривши в цій частині провадження у справі. 

     Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведену 30.12.2005 року почеркознавчу експертизу в сумі 3530 грн. 79 коп.,  за проведену судово-бухгалтерську експертизу в сумі 1500 грн. 

     Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати, за проведену 21.10.2005 року судово-бухгалтерську експертизу в сумі 1883 грн. 09 коп., за проведення компютерно-технічних експертиз  в сумі 188 грн.81 коп., за проведення почеркознавчих експертиз в сумі 5884 грн. 65 коп. солідарно. 

     Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в дохід загального фонду Державного бюджету України за проведення повторної комісійної судово-бухгалтерської експертизи Львівським НДІ 6 березня 2008 року 11558 грн. 40 коп.   

Арешт накладений  на майно підсудних скасувати. 

Речові докази в справі  документи, що вилучені в ході досудового слідства залишити в справі та при справі , компютер ТОВ «Вольтер трейд» повернути власнику. 

Мірою запобіжного засобу до вступу вироку в законну силу залишити засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд. 

      Вирок  суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд протягом п”ятнадцять діб з часу його проголошення. 

      СУДДЯ:             підпис                А.І. Владичан 

    З оригіналом згідно. 

   Оригінал даного вироку зберігається в Хотинському районному суді, справа  

   № 1-8/2010р. 

      СУДДЯ : 

                         

  • Номер: 11/783/22/16
  • Опис:
  • Тип справи: на справу (провадження) кримінального судочинства за апеляцією
  • Номер справи: 1-8/10
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Владичан Анатолій Іванович
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.10.2015
  • Дата етапу: 29.02.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація