Справа № 1-422
2010р.
ВИРОК
Іменем України
«16» липня 2010 року Кам'янець – Подільський міськрайонний суд
в складі: головуючого – судді Драча І.В.
при секретарі - Бєлік О.Б.
з участю прокурорів: Скринника М.В. та Ціхоцької А.А.
захисників – адвокатів : ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янці – Подільському справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Мельниця-Подільська, Борщівського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, працюючого різноробочим у ПП «ОСОБА_4»,, батька малолітнього сина, жителя АДРЕСА_1, судимого;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого в Чортківському лісовому господарстві, не судимого;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця, с.Дзвинячка, Борщівського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого різноробочим у ПП «ОСОБА_4», батька малолітньої доньки, жителя АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України не судимого;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючий різноробочим, не судимого;
за ч. 3 ст. 185 КК України , -
встановив:
15 червня 2006 року, о 23 год. 40 хв., в с.Дзвинячка Борщівського району Тернопільської області, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинити крадіжку комп’ютерів із приміщення Завалецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, що розташована в с.Завалля, Кам’янець-Подільського району по вул.Центральна, 1/а. Після того, як на пропозицію ОСОБА_3 всі погодились, 15 червня 2006 року о 24 год. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, всі в стані алкогольного сп’яніння, на автомобілі, яким керував ОСОБА_6, поїхали в с. Завалля Кам’янець-Подільського району.
Приїхавши туди, вони залишивши автомобіль поблизу автобусної зупинки, що розташована по вул. Центральна, та направились до приміщення школи. Підійшовши до тильної сторони приміщення школи, ОСОБА_6 наказав ОСОБА_7 залишитись на розі тильної сторони приміщення школи та спостерігати за сторонніми особами для того щоб попередити в разі їх появи. Далі, ОСОБА_3 розбив віконне скло і з ОСОБА_6 проникли у приміщення комп’ютерного класу Завалецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, що в с.Завалля, Кам’янець-Подільського району по вул.Центральна, 1/а. ОСОБА_5 в той час очікував їх під вікном. З вказаного приміщення вини спільно таємно викрали: чотири системні блоки комп’ютера (AMD 2500+); чотири монітори (Samsung 793 DF/DFX «17»); чотири клавіатури (PS/2, Busines, Mitsumi); чотири маніпулятора (миша, A-4 Tech PS/2 optikal); принтер (Canon-IP 1500) в кількості 1 шт.; кабель живлення в кількості 10 шт.; мережевий комутатор (Surecom 8 port 10/100 M) в кількості 1 шт.; два мережевих фільтри (Sven-1,9m); чотири стерео наушника (Sven GD-750 Hi-Fi) всього загальною вартістю 7866,79 грн. Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні комп’ютерного класу школи таємно викрали: системний блок комп’ютера (Duron 950,128 Mb/10GB/CD/FDD); монітор (Hanson 510 P) загальною вартістю 643 грн. Викрадене майно ОСОБА_3 та ОСОБА_6, передали ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і всі спільно перенесли викрадене до автомобіля марки. Всього при вказаних обставинах ОСОБА_3 за попередньою змовою разом із ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 таємно викрали майно на загальну суму 8509,79 грн., чим заподіяли відділу освіти Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації матеріальних збитків на вказану суму.
Допитані у суді підсудні вину визнали повністю, щиро покаялись.
Так, допитаний у суді ОСОБА_3 пояснив, що 15 червня 2006 року він з ОСОБА_5 в с. Дзвинячка пішли на став, де їх запросив ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Вони вчотирьох розпили велику кількість спиртних напоїв тоді він запропонував іншим поїхати в с. Завалля Кам ’ янець-Подільського району та зі школи викрасти комп ’ ютера. Всі погодились, пішли до місцевого кафе, розпивали спиртні напої і очікували коли стемніє. Далі, на автомобілі, яким керував ОСОБА_6 поїхали в с.Завалля Кам ’ янець-Подільського району до школи. ОСОБА_7 сказали залишитись біля школи та спостерігати за тим, щоб до школи ніхто не йшов, а решту в трьох пішли до вікна, він розбив його і спільно відірвали решітку. В середину проник він та ОСОБА_6 і почали передавати ОСОБА_5 комп’ютерну техніку. Після того, як викрадене майно із школи знаходилось у автомобілі вони поїхали в с. Дзвинячка до ОСОБА_7, де викрадене поносили на горище житлового будинку. Наступного дня вони знову зустрілись із ОСОБА_6, і втрьох поїхали до ОСОБА_7. Після чого вони переховали викрадене у господарство, яке належить родичам ОСОБА_6, де на той час ніхто не проживав. Заховавши комп ’ ютера у сараї, вони їх накрили покривалом та притрусили зверху сіном, для того щоб ніхто їх не знайшов. Після цього вони стали домовлятись, що вони будуть із ними робити. Тоді ОСОБА_6 та ОСОБА_7 йому та ОСОБА_5 повідомили, що вони вказані комп ’ ютера продадуть самі, а гроші потім віддадуть, і щоб він та ОСОБА_5 за ними не ходили. Пройшовши біля одного місяця він зустрівся із ОСОБА_5, у якого запитав, чи ОСОБА_6 розрахувався із ним за комп ’ ютера, на що він йому повідомив, що йому повідомили хлопці, що вказані комп’ютера у них покрали, і що ні комп’ютерів, а ні грошей у них не має. Насправді ж, як він дізнався пізніше комп’ютери у них були і вони ними користувались, а деякі з них реалізували.
Аналогічні показання у суді давали підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Суд, з підстав передбачених у ст. 299 КПК України, зі згоди учасників судового розгляду, встановивши добровільність та істинність позиції підсудних, роз’яснивши їм наслідки визнання фактичних обставин справи та вини, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи, які ніким не оспорюються. За таких обставин, суд обмежив дослідження доказів допитом підсудних та дослідженням письмових доказів на які посилається.
Дії підсудних вірно кваліфіковані, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в приміщення, тобто злочин, передбачений ст. 185 ч.3 КК України.
При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Підсудні вчинили тяжкий злочин. За обставинами справи: ОСОБА_3 був ініціатором злочину, він та ОСОБА_6 проникали в приміщення. ОСОБА_6 збував викрадене. З часу вчинення злочину минув значний період і підсудні нових злочинів не вчинили.
ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України вважається не судимим. Вони позитивно характеризуються, працевлаштувались, повністю відшкодували завдані ними збитки. ОСОБА_3 утримує двох малолітніх дітей, ОСОБА_6 – одну. Про вчинене підсудні щиро розкаялись, сприяли слідству. Щире каяття, сприяння слідству, повне відшкодування завданих збитків, позитивні характеристики є обставинами які пом’якшують покарання підсудних. Покарання підсудних обтяжує така обставина, як вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Суд враховує й думку цивільного позивача, який претензій немає.
З врахуванням тяжкості злочину, осіб винних, пом’якшуючих та конкретних обставин справи, суд вважає за можливе прийняти рішення про призначення всім підсудним покарання у виді позбавлення волі із звільненням їх від нього з випробуванням, поклавши на засуджених встановлені законом обов’язки.
Зважаючи на покарання, суд, керуючись ст.343 КПК України, вважає за необхідне, до вступу вироку в законну силу залишити засудженим обраний їм раніше запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Цивільний позивач просить позов залишити без розгляду, через повне відшкодування збитків. З цих підстав арешт накладений на особисте майно підсудних підлягає зняттю. Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст.ст. 81 та 330 КПК України, а питання про судові витрати - у відповідності до ст.ст. 93 та 331 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
засудив :
ОСОБА_3 визнати винним за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити його від призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, зобов’язавши його повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в ці ж органи.
ОСОБА_6 визнати винним за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити його від призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на один рік та шість місяців, зобов’язавши його повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в ці ж органи.
ОСОБА_5 визнати винним за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити його від призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, зобов’язавши його повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в ці ж органи.
ОСОБА_7 визнати винним за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити його від призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, зобов’язавши його повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в ці ж органи.
Запобіжний захід всім засудженим, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Зняти арешт з майна ОСОБА_5 на загальну суму 3300 грн. (а.с.77, т.2); майна ОСОБА_3 на загальну суму 4725 грн.; (а.с.79, т.2); майна ОСОБА_6 на загальну суму 2200 грн. (а.с.81, т.2).
Стягнути з засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р № 31258272210321, МФО 815013, код №25575309): « за дослідження-2» - 266,83 грн. (т.1 а.с.236); «за дослідження» експертизи №11-Р від 16 березня 2010 року – 706,06 грн. (т.2 а.с. 20); «за дослідження-5» - 14,23 грн. (т.2 а.с. 38)
Вирок можна оскаржити через суд, який його постановив, до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб.
Суддя