Справа № 1-407

 2010р.

ВИРОК

Іменем України

15 липня  2010 року                 Кам'янець – Подільський міськрайонний суд

в складі: головуючого – судді     Драча І.В.

при секретарі             Бєлік О.Б.

з участю прокурора:         Сопронюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янці – Подільському справу щодо :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя  АДРЕСА_1, громадянина України,  українця, з неповною середньою освітою, батька неповнолітньої дитини, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, військовозобов’язаного,  

підсудного за  ч. 1 ст. 186 КК України, -

встановив:      

ОСОБА_1,  22 лютого 2010 року, о 5 год., в стані алкогольного сп'яніння, на території залізничного вокзалу станції Кам'янець-Подільський, отримавши від потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон «Нокіа N 73 МЕ»  з флеш картою об’ємом 2гб. вартістю 1000грн. та стартовим пакетом «Лайф» вартістю 30 грн.   відкрито заволодів цим чужим майном, побігши з в напрямку вантажного двору вказаної станції, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальної шкоди  на суму 1030 грн.

У суді ОСОБА_1 вину визнав, пояснив, що в ніч на 22 лютого 2010 року перебував на залізничному вокзалі у м.Кам»янець-Подільському, де познайомився з потерпілим ОСОБА_2, який проживає в Хотині. Потерпілий розповів йому, що відпочивав у кафе «Жара» і не встиг добратись додому тому прийшов на вокзал. Потерпілий був в стані сп’яніння. Разом вони випили ще пива. Потерпілий попросив зарядити батарею телефону, тоді він  вирішив обманути його і забрати телефон, зайшов у гуртожиток, що по вул. Тімірязєва, почекав і сказав, що ніхто не відкриває. Коли повернулись на привокзальну площу він взяв  у потерпілого телефон і побіг через грозовий двір в с.Камянка. Через деякий час працівники міліції вилучили у нього вказаний телефон.

Крім визнання підсудним вини, вчинення ним грабежу, підтверджується й  іншими доказами дослідженими у суді.  

Так, допитаний у суді потерпілий ОСОБА_2 дав показання про те, що в ніч на 22 лютого 2010 року відпочива в кафе «Жара» у м.Кам»янець-Подільському і не встиг поїхати  вчасно  додому в м.Хотин. Був в стані сп’яніння і вирішив піти на залізничний вокзал. Познайомився з підсудним, який пригостив його ще пивом. Він попросив його зарядити батарею телефону, тоді той сказав, що це можна зробити в гуртожитку, але там ніхто не відчиняв. Вони  почекали і коли повернулись на привокзальну площу підсудний взяв  у нього   телефон і побіг в невідомому напрямку. Він не став доганяти, а відразу звернувся до працівників міліції. Притензій до підсудного не має, викрадений телефон йому повернуто.

Свідок ОСОБА_3 у суді повідомила, що підсудного та потерпілого бачила у лютому 2010 року на привокзальній площі,  над ранок вони купляли у неї пиво.

Вартість викраденого телефону встановлено висновком експертизи і його ціна  в  комплекті з флеш картою об’ємом 2гб. становить 1000 грн. (без сім карти) (а.с.25).

Оглядом  привокзальної площі встановлено місце вчинення злочину (а.с.7).

Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства вірно кваліфіковані як злочин, передбачений ст. 186 ч. 1 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна.

При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом’якшують та обтяжують  покарання.

Підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, в силу ст. 89 КК України,  не судимий, утримує малолітню дитину, позитивно характеризується , примусового лікування не потребує.

Підсудний щиро покаявся, сприяв розкриттю злочину, повернув викрадене. Ці обставини пом’якшують покарання. Потерпілий претензій немає, просив оштрафувати винного. Суд враховує й конкретні обставини справи, зокрема поведінку потерпілого, який був в стані алкогольного сп’яніння в нічну пору доби на залізничному вокзалі, що сприяло вчиненню злочину.

Водночас, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З врахуванням вищевикладеного, особи винного, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу.

Зважаючи на покарання, яке слід призначити винному, суд, керуючись ст.343 КПК України, вважає за необхідне, до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 обраний раніше запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Цивільний позов у справі не заявлявся, судові витрати полягають у проведені товарознавчої експертизи. Речові докази  – мобільний телефон зберігається у потерпілого.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу 1000 (тисячу) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази: мобільний телефон, залишити  власнику – ОСОБА_2  

Стягнути з ОСОБА_1  судові витрати:  на користь НДКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, код № 25575309 «за дослідження-10» в сумі 329, 54 грн.

Вирок можна оскаржити через суд, який його постановив, до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб.

Суддя