Копія

Справа № 1-493

 2010р.

ВИРОК

Іменем України

14 липня 2010 року                 Кам'янець – Подільський міськрайонний суд

в складі: головуючого – судді     Драча І.В.

при секретарі             Бєлік О.Б.

з участю прокурора:         Бандури Б.Б.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янці – Подільському справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця радгоспу „Кзилтутський",  Ленінградського району, Кокчетавська область, Республіка Казахстан, українця,  громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, тимчасово проживаючого АДРЕСА_1., судимого: 24 березня 1993 року Фастівським районним судом Київської області за ч.3 ст. 140 КК України (ред.1960р.) до 4 років позбавлення волі; 15 липня 1997року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.140 КК України (ред.1960 р.)   до 1 року позбавлення волі; 3 грудня 1998 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140, 17, 215-3 ч.1, 42 КК України (ред.. 1960 р.)  до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 24 червня 2002 року Дрогобичським міським судом Львівської області за ст. 14, 393 ч.2, 141 ч.2, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;  30 січня 2007 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 186 ч.2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі ,

в скоєні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:      

18 квітня 2010 року, о 5 год. в с. Завалля, Кам'янець-Подільського району, ОСОБА_1 в приміщенні житлового будинку №28а, що розташований по вул. Центральна та належить ОСОБА_2, дочекавшись поки вона засне, повторно та таємно викрав мобільний телефон марки „Нокіа 6270" вартістю 600 грн. з приміщенні спальні,   завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_3 на загальну суму 600 грн.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину за ч.2 ст.185 КК України  визнав повністю та показав, що 16 квітня 2010 року на господарство, де він проживав на протязі останніх двох місяців приїхала ОСОБА_2 з своїми друзями. Ввечері 17 квітня 2010 року, він дивився телевізор, в цей час з  під подушки, де спала ОСОБА_2 випав мобільний телефон ОСОБА_3. О 5 годині він взяв  мобільний телефон, поклав у кишеню своєї куртки та вийшов із будинку і поїхав у м. Кам'янець-Подільський, біля  залізничного вокзалу вкрадений мобільний він телефон продав за 150 грн. невідомому. Вважає, що вартість телефону становить 600 грн., оскільки потерпіла його придбала за таку суму і так його оцінює. З вказаною сумою погоджується.      

Суд, з підстав передбачених у ч. 3 ст. 299 КПК України, зі згоди учасників  судового розгляду, встановивши добровільність та істинність позиції підсудного, роз’яснивши йому  наслідки визнання фактичних обставин справи та вини, визнав недоцільним дослідження  доказів стосовно обставин справи, які ніким не оспорюються, та керуючись ч.2 ст. 299, ст.ст. 301-1, 314 КПК України, постановив обмежити дослідження фактичних обставин справи  допитом підсудного та оголошенням документів на які посилається.

Таким чином, підсудний, таємно повторно викрав чуже майно (крадіжка), чим вчинив злочин передбачений  ч. 2 ст. 185 КК України.  

При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують  покарання.

ОСОБА_1  вчинив злочин середньої тяжкості, щиро покаявся, сприяв розкриттю злочину. Підсудний за місцем проживання позитивно характеризується . За обставинами справи, викрадене повернуто потерпілій і претензій вона не має. Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання.  

Обставин, що обтяжують покарання підсудного у суді не встановлено.

З врахуванням викладеного, особи винного, позиції потерпілої, яка позов не заявляла і претензій не має, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі реально. Оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин будучи умовно-достроково звільненим, при призначенні покарання слід врахувати вимоги ст. 71 КК України.  

Зважаючи на покарання, яке слід призначити винному, суд, керуючись ст.343 КПК України, вважає за необхідне, до вступу вироку в законну силу залишити засудженому  запобіжний захід у виді тримання під вартою  

Цивільний позов у справі не заявлявся. Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до  ст.ст. 81 та 330 КПК України, а питання про судові витрати - у відповідності до  ст.ст. 93 та 331 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання та невідбутої частини покарання у виді 1 року 1 дня позбавлення волі за вироком Солом'янського  районного суду м. Києва від 30 січня 2007 року , остаточно  призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 14 липня 2010 року, зарахувавши йому в строк відбування покарання строк тримання під вартою з 28 квітня 2010 року по 14 липня   2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою .

Речовий доказ, який зберігається у потерпілої – мобільний телефон повернути власнику - ОСОБА_3 (а.с.42); долучений до справи аркуш паперу з ІМЕІ телефону, залишити при справі (а.с.27).

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведену товарознавчу експертизу  на користь НДКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, код № 25575309 «за дослідження №10» в сумі 329,54 грн.

Вирок можна оскаржити через суд, який його постановив, до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб.

Суддя  підпис

Копія вірна

Вирок не набрав законної сили.

14 липня 2010 року

Суддя