Справа №2-о-12/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        18 березня 2010 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді: Васильченко Н.О.,

при секретарі: Юхименко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: Новобузька державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

                                                                ВСТАНОВИВ:

        04.03.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу - договору дарування 33/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_2, зареєстрованого НББТІ за №5114 від 02.03.1973р.

У судовому засіданні заявник  вимоги викладені у заяві підтримав повністю.

      Представник Новобузької державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за його відсутності і не заперечує проти задоволення вимог викладених у заяві.

Суд вислухавши думку  заявника, дослідивши матеріали справи, а саме: копію паспорта ОСОБА_1, копію свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про смерть, копію заповіту,  копію договору дарування, відмову держнотконтори та інші матеріали справи,  вислухавши пояснення свідка: ОСОБА_3, який також підтвердив викладене в заяві, пояснив, що він є дядьком заявника і рідним братом матері заявника – ОСОБА_4, на підставі  ст. 256 ЦПК України, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід заявника – ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина за заповітом, в якому він заповідав батькові заявника – ОСОБА_5 частину належної йому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який був складений 14.03.1973 р.  До цього часу 02.03 1973 році ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2, 33/100 частин житлового будинку з відповідною частиною належних господарських будівель та споруд. Договір дарування був зареєстрований у реєстрі прав особистої власності Новобузьким бюро технічної інвентаризації 02.03.1973 році за №5114. 24.07.2006р. помер батько заявника – ОСОБА_6 (згідно свідоцтва про смерть), виданого 25.07.2006р., після смерті якого залишилась спадщина у вигляді 33/100 частин вищезазначеного житлового будинку. Оскільки до 25 грудня 2009 року заявник перебував у місцях позбавлення волі, не мав можливості своєчасно звернутися до Новобузької держнотконтори з заявою про прийняття спадщини. 02.03.2010 року заявник після звільнення з місць позбавлення волі звернувся до держнотконтори з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право власності на частину житлового будинку, однак йому було відмовлено, оскільки у свідоцтві про смерть діда прізвище останнього зазначено, як «ОСОБА_2», а у договорі дарування від 02.03.1973 року вказано прізвище «ОСОБА_2».   З цього приводу заявник був змушений звернутися до суду з цією заявою.  

Тому на підставі викладеного, суд вважає можливим заяву задовольнити в повному обсязі.

            Керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 212-215, 218, 256 п. 6 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву  ОСОБА_1  – задовольнити.

 Встановити факт належності ОСОБА_2 договору дарування від 02.03.1973 р. 33/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого НББТІ за №5114 від 02.03.1973р.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області, у строк та порядку, передбаченому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя Новобузького районного суду

                Миколаївської області                               Н.О. Васильченко