Копія  

Справа № 2 -1117/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М                 У К Р А Ї  Н И

30 квітня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

    в складі: головуючого судді  – Фабіжевського С.А.

                    при секретарі           - Поберещенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

    Позивачка звернулася до суду з позовом, при цьому наполягала: на встановленні факту належності на праві приватної власності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Котовського району Одеської області; на встановленні факту своєчасного прийняття спадщини ОСОБА_2 у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Котовського району Одеської області після смерті її сестри - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши за ОСОБА_2 право приватної власності на це спадкове майно, як за спадкоємицею ІІ-ої черги за законом; на визнанні дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Котовського району Одеської області, укладений 23 березня 2010 між нею, позивачкою, і ОСОБА_2С, визнавши за позивачкою право приватної власності на це майно.

    Відповідачка позов визнала у повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення.

    Вислухавши сторони дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 відкрилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Котовського району Одеської області. Спадкоємців першої черги за законом у не було, тому що дітей вона не мала, а чоловік її - ОСОБА_4 помер ще раніше. Таким чином, єдиним спадкоємцем ІІ-ої черги за законом є рідна сестра її, відповідачка у справі, ОСОБА_2.

Поховавши свою сестру і виконавши всі обряди з цим пов'язані, відповідачка залишилася проживати у спірному будинку і несла всі витрати на його утримання, тобто в силу положень ст. 549 п.1 ЦК України (в редакції Закону України 1963) фактично прийняла спадкове майно в оперативне своє управління та користування. Однак, через свою юридичну необізнаність із заявою про своє право на спадщину після смерті сестри до нотаріуса не зверталася і спадок не оформляла. Крім того, перешкодою для оформлення спадщини стала ще і та обставина, що спірний житловий будинок зареєстрований за ОСОБА_3 тільки за погосподарською книгою сільської Ради (довідка № 303 від 25.03.2010 року). Із закінченням часу відповідачці у справі з огляду на вік стало важко самій керувати господарством і наглядати за будинком, тому позивачка, як дочка, забрала її до себе для спільного проживання.

23 березня 2010 за умовами цивільної угоди за 3000 грн. відповідачка продала позивачці цей будинок. Однак засвідчити нотаріально угоду купівлі-продажу неможливо, що змусило позивачку звернутися з позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

    Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    У відповідності ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. ч. 1 ст. 207, 204, 391, 392, 655, 1223, ч. 3 ст. 1268  ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Вважати встановленим, факт належності на праві приватної власності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Одеської області.

Вважати встановленим, факт того, що ОСОБА_2 своєчасно прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Одеської області після смерті сестри - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Одеської області, як за спадкоємицею ІІ-ої черги за законом.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Одеської області, укладений 23 березня 2010 року між ОСОБА_2 та  ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Одеської області.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження (апеляційної заяви), а в подальшому апеляційної скарги в 20-ти денний строк з дня подачі зазначеної заяви.

    По закінченню строків на апеляційне оскарження і не надходження апеляції, а також в разі не скасування цього рішення в апеляційному порядку воно набирає законної сили.

Суддя - підпис

Суддя -                                                  Секретар -

Рішення набрало чинної сили 11 травня 2010 року. Оригінал цього рішення зберігається в справі Котовського міськрайонного суду Одеської області.

С у д д я -                                                  С.А.Фабіжевський