Справа № 2-1571\2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 липня 2010 року м. Охтирка
Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого – судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С.
з участю
прокурора КЛИМЕНКО В.А.
без участі осіб, що беруть участь у розгляді справи., з технічною фіксацією розгляду справи комплексом «Оберіг», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
Охтирського міжрайонного прокурора
м. Охтирка вул. Фрунзе, 12
в інтересах ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області
42700, м. Охтирка, вул. Жовтнева 26
про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2009 р.,
в с т а н о в и в :
Прокурор звернувся в інтересах позивачки до суду з позовом до відповідача, яким просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2009 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон), обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор в інтересах позивача, посилався на те, що позивач належить до соціальної категорії “Дитина війни” і відповідно до ст. 6 указаного Закону має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, але в 2009 р. виплати проводилися, але в сумі не 30% від мінімального розміру пенсії за віком, а 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Прокурор вказував, що підставою представництва інтересів позивачки в суді є її неспроможність самостійно захистити свої порушені права через фізичний стан та вік.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в суд не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, проти вимог заперечив, пославшись на те, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. П. 4.1 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачці виплачується у повному обсязі. Після прийняття відповідного рішення Конституційним судом України № 10-рп, яким було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». 28.05.2008 р. Кабінет міністрів України прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» також у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Представник відповідача також зазначив, що виплати по Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”повинні виплачуватися із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а тому відповідач діяв без порушень закону.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що
позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав .
Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням.
Законом України " Про Державний бюджет на 2009 рік" не зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, виходячи із приоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 р. територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не відповідно до постанови КМУ за №530 від 28.05.2008 р.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році позивачці підлягає виплаті допомога відповідно до Закону у розмірі: 498 х 30 % = 149,40 гривень щомісячно починаючи з 01.01.2009 р.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.
Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідача, як Управління Пенсійного фонду України, за місцем проживання позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 10, 15, 60, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області про зобов'язання здійснити донарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити повністю.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 08,50 (вісім гривень 50 копійок) грн. та на користь спеціального фонду Державного бюджету України - 37 (тридцять сім гривень 00 копійок) грн.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА
Повний текст рішення суду виготовлений 19.07.2010 року
З оригіналом згідно