КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СІМФЕРОПОЛЬ
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 2о-134/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., народних засідателів Равич В.П. та Славного А.В., при секретарі Мевлюдовій Ф.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Сімферопольська міська рада, КРМ СМБРТІ, про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім. Свої вимоги мотивував тим, що він є співвласником будинку АДРЕСА_1. Іншими співвласниками цього будинку є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 У вересні 2000 року ОСОБА_4 з чоловіком стали жертвами злочину та були вбиті. Їх частина будинку була пограбована. Сестра ОСОБА_4 – ОСОБА_2, яка також є співвласником цього будинку, у будинку ніколи не жила, він її ніколи не бачив і не знає де вона може бути. Просить визнати ОСОБА_2 безвісти відсутньою для того, щоб він та співвласник ОСОБА_3 змогли оформити документи для приватизації земельної ділянки.
У судове засідання заявник та його представник не з’явилися, про слухання справи сповіщені найденим чином, про причини неявки суду не повідомили.
Представники зацікавлених осіб у судове засідання також не з’явилися, про слухання справи сповіщені належним чином,
Дослідивши матеріал справи та докази, надані в порядку ст. 60 ЦПК України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира .інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що передбачено ст. 29 ЦК України.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України.
Доказів про те, що на час звернення ОСОБА_1 з заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою особою, будинок АДРЕСА_1 є її постійним місцем проживання, матеріали справи не містять.
До того ж, з пояснень самого заявника у тексті заяви вбачається, що ОСОБА_2 ніколи не жила у будинку АДРЕСА_1.
З листа в.о. начальника Київського РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим (а.с. 69) вбачається, що оперативно-пошукова справа відносно ОСОБА_2 не заводилася, оскільки немає конкретних підстав робити висновок про те6, що вона пропала безвісти. З пояснень сусідів вбачається, що вона у 1997 році проживала у будинку АДРЕСА_1, а потім була направлена у Дніпропетровську область у пансіонат для розумово відсталих.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
За такими обставинами, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви.
На підставі ст. 43 ЦК України, керуючись ст.ст. 248-249 ЦПК України, с у д -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1, зацікавлені особи - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Сімферопольська міська рада, КРМ СМ БРТІ, про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя:
Народний засідатель -
Народний засідатель -