Справа 2-а-164/10/1402
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2010 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі головуючого – судді Янчука С.В,
при секретарі Гуровій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баштанка адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області прапорщика міліції Павлова Олександра Геннадійовича та УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області прапорщика міліції Павлова Олександра Геннадійовича по накладенню на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП. Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просив скасувати постанову серії ВЕ № 057724 по справі про адміністративне правопорушення від 09.06.2010 року, як незаконну. Позивач при цьому заперечив вчинення з його боку правопорушення 09.06.2010 року та вказав, що здійснив проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофору, позивач також вказав на незаконність складення інспектором постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор не долучив до постанови доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення.
Позивач в судове засідання не з’явився, надавши заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач – інспектор ДПС Павлов О.Г. до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про день час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.
Від відповідача УДАІ УМВС України в Миколаївській області надійшла заява про слухання справи за відсутності їх представника та заперечення на позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити, у зв’язку з законністю притягнення позивача інспектором ДПС до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення.
Дослідивши матеріали справи (копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ 168365 відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП; копію постанови серії ВЕ № 057724 по справі про адміністративне правопорушення від 09.06.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП, письмові пояснення УДАІ УМВС України в Миколаївській області), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов’язує суб’єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 09.06.2010 року позивач був зупинений інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області прапорщиком міліції Павловим Олександром Геннадійовичем, який склав відносно нього протокол за порушення останнім ПДР. Після цього інспектор ДПС відносно позивача виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП. В тексті постанови інспектор вказав, що 00.06.2010 року о 10.40 год. в м. Миколаєві ОСОБА_1, керуючи автомобілем Опель Вектра, державний номер НОМЕР_1, по вул. Садова на перехресті з пр-том Леніна не зупинився перед дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», який знаходився в напрямку його руху та продовжив рух по перехрестю на заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 16.8 ПДР України, таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. У зв’язку з вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
При цьому, при розгляді справи встановлено, що позивач не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, зазначивши, що з рішенням інспектора не погоджується через відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення та недоведенням належними доказами протилежного інспектором ДПС, оскільки позивач за обставин, що є предметом судового розгляду, проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора, що не спростовано відповідачами. Окрім цього, інспектором ДПС при розгляді справи в суді не була забезпечена явка свідків та надані інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.
Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних (залучення свідків, понятих, фіксація технічними засобами та ін.) на підтвердження правомірності винесення постанови, яка оскаржується фізичною особою, сама постанова не є достатньою підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності і доказом вини позивача, оскільки цей висновок не підтверджується сукупністю достатніх та допустимих доказів, а навпаки спростовується поясненнями позивача, а, отже, не відповідає вимозі їхньої достатності, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.
Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, винесена посадовою особою УДАІ УМВС України в Миколаївській області не відповідає вимогам законодавства щодо обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб’єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для її скасування.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВЕ № 057724 по справі про адміністративне правопорушення від 09.06.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Баштанський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: