Справа № 2-4113/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого             судді Антонової Н.В.

При секретарі         Мішкіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за неналежне виконання зобов’язання за попереднім договором купівлі-продажу, -

встановив:

В провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за неналежне виконання зобов’язання за попереднім договором купівлі-продажу.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 03.11.2009 року між ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу. Предметом даного договору було зобов’язання укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки орієнтованою площею 110 кв. м.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу відповідач та позивач зобов’язалися у строк до 01.03.2010 року укласти основний договір купівлі-продажу.

Згідно з п. 9 вказаного вище договору у забезпечення виконання умов попереднього договору про укладення основного договору позивач на момент підписання договору купівлі-продажу сплачує, а позивач приймає завдаток в сумі 10000 доларів США, що еквівалентно 82200,00 грн. за комерційним курсом продажу валюти ВАТ «Ощадбанк» на день укладення цього договору, який при укладенні основного договору буде зарахований в рахунок належної з позивача оплати об’єкту. У випадку сплати завдатку готівкою факт переведення грошових коштів підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів.

Відповідно до умов договору відповідач, у разі відмови з його сторони від укладання основного договору, зобов’язаний повернути позивачу завдаток в сумі 10000 доларів США або еквівалентну суму в національній валюті у строк до 11.03.2010 року.

Відповідачем не було укладено основний договір купівлі-продажу нерухомого майна та не відшкодовано суму заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що 03.11.2009 року між ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу. Предметом даного договору було зобов’язання укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки орієнтованою площею 110 кв. м.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу відповідач та позивач зобов’язалися у строк до 01.03.2010 року укласти основний договір купівлі-продажу.

Згідно з п. 9 вказаного вище договору у забезпечення виконання умов попереднього договору про укладення основного договору позивач на момент підписання договору купівлі-продажу сплачує, а позивач приймає завдаток в сумі 10000 доларів США, що   еквівалентно 82200,00 грн. за комерційним курсом продажу валюти ВАТ «Ощадбанк» на день укладення цього договору, який при укладенні основного договору буде зарахований в рахунок належної з позивача оплати об’єкту. У випадку сплати завдатку готівкою  факт переведення грошових коштів підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів.

Відповідно до умов договору відповідач, у разі відмови з його сторони від укладання основного договору, зобов’язаний повернути позивачу завдаток в сумі 10000 доларів США або еквівалентну суму в національній валюті у строк до 11.03.2010 року.

25.02.2010 року позивач знаходився у м. Києві з метою оформлення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна та в цей же день повідомив телеграмою відповідача про свій намір укласти основний договір 26.02.2010 року, однак відповідач проігнорував дану пропозицію.

Оскільки основний договір не було укладено, 02.04.2010 року позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу щодо оплати загальної суми заборгованості у строк 5 днів після отримання вказаної вимоги у готівковій формі ОСОБА_1 або його довіреній особі. Однак до даного часу заборгованість так і не сплачена відповідачем.

Відповідачем не було укладено основний договір купівлі-продажу нерухомого майна та не відшкодовано суму заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог стосовно збільшення суми пені та відсотків станом на момент розгляду справи.

Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 366243,56 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково на суму у розмірі 82200,00 грн. Позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та пені не визнав. Суду пояснив, що 03.11.2009 року між ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу. Предметом даного договору було зобов’язання укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки орієнтованою площею 110 кв. м.

На підставі укладеного договору сторони зобов’язались у строк до 01.03.2010 року укласти основний договір купівлі-продажу.

Вказує, що  згідно з п. 9 вказаного вище договору, у забезпечення виконання умов попереднього договору, про укладення основного договору, позивач на момент підписання договору купівлі-продажу сплачує, а відповідач приймає завдаток в сумі 10000 доларів США, що еквівалентно 82 200,00 грн. за комерційним курсом продажу валюти ВАТ «Ощадбанк» на день укладення цього договору, який при укладенні основного договору буде зарахований в рахунок належної з позивача оплати об’єкту. У випадку сплати завдатку готівкою  факт переведення грошових коштів підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів.

Як зазначає представник відповідача, на стадії укладення попереднього договору між сторонами ще не виникають відносини «кредитор-боржик», відповідно не виникають і зобов’язання по оплаті майна, а отже ніяка грошова сума не може підтверджувати зобов’язання, тому не вважаться завдатком. Також ніяка грошова сума не може вважатись авансом, оскільки аванс можливий лише у рамках договірних відносин з приводу купівлі-продажу, що вже виникли, а не виникнуть колись у майбутньому. Тому отримана сума коштів не є завдатком або авансом по зобов’язаннях щодо придбання нерухомого майна.

Стосовно пояснень представника позивача щодо того, що відповідач повідомлявся за допомогою телеграфного зв’язку про намір укласти основний договір 26.02.2010 року, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що відповідач таку телеграму не отримував, так само як і не отримав письмову вимогу щодо сплати загальної суми заборгованості.

Тому представник відповідача не заперечував щодо повернення позивачу грошових коштів у сумі 10000,00 доларів США, що еквівалентно 822000,00 грн., які були отримані за попереднім договором від 03.11.2009 року. В задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити.

Суд ,  вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 03.11.2009 року між ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу. Предметом даного договору було зобов’язання укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки орієнтованою площею 110 кв. м. (а.с. 8-9)

Відповідно до умов договору купівлі-продажу відповідач та позивач зобов’язалися у строк до 01.03.2010 року укласти основний договір купівлі-продажу.

Згідно з п. 9 вказаного вище договору у забезпечення виконання умов попереднього договору про укладення основного договору позивач на момент підписання договору купівлі-продажу сплачує, а позивач приймає завдаток в сумі 10000 доларів США, що еквівалентно 82200,00 грн. за комерційним курсом продажу валюти ВАТ «Ощадбанк» на день укладення цього договору, який при укладенні основного договору буде зарахований в рахунок належної з позивача оплати об’єкту. У випадку сплати завдатку готівкою  факт переведення грошових коштів підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів.

Відповідно до умов договору відповідач, у разі відмови з його сторони від укладання основного договору, зобов’язаний повернути позивачу завдаток в сумі 10000 доларів США або еквівалентну суму в національній валюті у строк до 11.03.2010 року.

Відповідно до п. 13 попереднього договору купівлі-продажу від 03.11.2009 року, продавець, у випадку відмови з його сторони від укладання основного договору зобов’язаний повернути покупцю завдаток в сумі 10000 доларів США, або суму грошей в гривнях еквівалентну комерційному курсу продажу валюти (доларів США) ВАТ «Ощадбанк» на день їх повернення та додатково сплатити на користь покупця суму у розмірі отриманого раніше завдатку – 10000 доларів США, або еквівалентну суму в національній валюті по комерційному курсу продажу валюти ВАТ «Ощадбанк» на день сплати.

Як зазначено у п. 16 вищевказаного договору, у випадку затримки в перерахуванні суми заборгованості перед покупцем у строк, передбачений пунктом 15 даного договору, а саме, до 11.03.2010 року, продавець сплачує пеню в розмірі 1,0 % від суми заборгованості за кожний день затримки.

25.02.2010 року позивач знаходився у м. Києві з метою оформлення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна та за допомогою телеграфного зв’язку повідомив відповідача про свій намір укласти основний договір 26.02.2010 року. (а.с. 13)

Оскільки основний договір не було укладено, 02.04.2010 року позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу щодо оплати загальної суми заборгованості у строк 5 днів після отримання вказаної вимоги у готівковій формі ОСОБА_1 або його довіреній особі. Однак до даного часу заборгованість так і не сплачена відповідачем. (а.с. 17-18, 19).

Як встановлено судом, відповідачем не було укладено основний договір купівлі-продажу нерухомого майна та не відшкодовано суму заборгованості.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про збільшення позовних вимог в частині збільшення розміру пені та відсотків річних суми заборгованості станом на день розгляду справи.

Відповідно до ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого  зобов’язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмові формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 635 ЦК України, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, попередній договір купівлі-продажу від 03.11.2009 року укладений відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, укладений в письмовій формі, посвідчений нотаріально, підписаний сторонами.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за неналежне виконання зобов’язання за попереднім договором купівлі-продажу є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 570, 571, 612, 625, 629, 635, 638  ЦК України, ст. ст.  3, 10, 11, 31, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –  

ВИРІШИВ:

    Позов – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму завдатку та додаткову суму у розмірі 158 500 грн. (сто п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот грн. 00 коп.); пеню за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 206 050 грн. 00 коп. (двісті шість тисяч п’ятдесят грн.. 00 коп.); та 3% річних у розмірі 1 693 грн. 56 коп. (одна тисяча шістсот дев’яносто три грн. п’ятдесят шість коп.).

Всього стягнути 366 243 грн. 56 коп. (триста шістдесят шість тисяч двісті сорок три грн. п’ятдесят шість коп.).

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) та витрат на ІТЗ у розмірі 120 грн. (сто двадцять грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі у 10-денний термін з моменту його проголошення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подачі протягом двадцяти днів після цього апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України

Суддя