Справа № 2-3480/10

                         Р І Ш Е Н Н Я

                       ІМЕНЕМ   УКРАІНИ

                           (ЗАОЧНЕ)

03 червня 2010 року   Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого - судді                 Агєєвої Л. І.,

при секретарі                             Козирєвій Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                        В С Т А Н О В И В:

09.02.2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 61 474,21 грн. та понесених судових витрат - держмита в сумі 614,74 грн. і витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.  

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв’язку з відсутністю сторін суд ухвалив розглядати справу відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11102059000 про надання останньому кредиту у розмірі  99 860,00 грн., строком з 22.12.2006 р. по 22.12.2013 р. із сплатою 16% річних за його користування шляхом внесення платежів.

Відповідно до п. 1.2.2 Кредитного договору та графіку погашення кредиту, відповідач зобов’язався повертати частинами отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені договором строки.

З метою забезпечення виконання зобов’язань 22.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, згідно якого відповідач ОСОБА_1 передав в заставу позивачу транспортний засіб – автомобіль марки Opel Astra OTGF69, легковий седан-В, 2006 року випуску, колір чорний, державний номер НОМЕР_1.

Крім того, з метою забезпечення зобов’язань по кредитному договору, 22.12.2006 року між позивачем і відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки, відповідно до яких  відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 зобов’язалися солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_1 по кредитному договору, у тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, які передбачені у кредитному договорі.  

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання належним чином не виконувала, у зв’язку з чим станом на 09.12.2009 року виникла заборгованість в сумі 61474,21 грн., а саме: сума заборгованості за простроченим кредитом – 57 928,20 грн., сума  заборгованості за простроченими процентами та користування кредитом – 2 664,07 грн., сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 881,94 грн.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідачами не сплачена, тому з них слід стягнути  61 474,21 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків та неустойки.  

Відповідно до ст. ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1050 ч. 1 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму, відповідно до ст. 625 ЦК України.

     Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів судових витрат – держмита в сумі  614,74 грн. та понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., то суд вважає за необхідне задовольнити їх, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

                        В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11102059000 від 22.12.2006 року в сумі 61 474,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» сплачене держмито у сумі 204,91 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  по  40 грн. з кожного.

Рішення набуває законної сили протягом 10 днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд шляхом подання в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ:                             АГЄЄВА Л. І.