ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.07.10 р.                                                                                    Справа № 10/112                               

Господарський суд Донецької області  у складі:

                           головуючого судді -  Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Смелянцевій К. О.;

за участю представники сторін:

                           від позивача – Любкіна В. С. – довіреність;                                                

                           від відповідача – ОСОБА_2 - паспорт;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка,      

до відповідача – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Макіївка,

про стягнення 4086,27грн., -

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, з  позовом  до відповідача,  фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Макіївка, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 2234,07грн., перевищення договірних величин у сумі 1771,19грн., інфляційні в сумі 0,51грн., 3%  річних в сумі 10,28грн. та пені в сумі 70,22грн. за договором про постачання електричної енергії №199(4199) від 28.08.2000р. ( далі - Договір ).

           В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір та Додатки до нього; рахунки №4199 липень-серпень 2009р., №30.4199.084215 від 12.08.2009р. та №30/4199.123140 від 03.09.2009р.; акти приймання-передачі за липень-серпень 2009р., розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

 Відповідач у судовому засідання ті відзиві від 13.07.3010р. позовні вимоги визнав у повному обсязі та   додатково  пояснив,  що  приміщення  було  передано  в  оренду.  Тому  орендарі  допустили  прострочку  платежів  за  спожиту  електричну  енергію.

         Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  документи,  заслухав  пояснення  сторін,  оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають задоволенню  з   наступних   підстав.

        Судом встановлено, що між сторонами був  укладений  договір  про постачання   електричної енергії  №199 від 28.08.2000р., згідно з яким постачальник (позивач)  зобов’язався продавати  електричну  енергію, а  споживач  зобов’язався  оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.  

Відповідно до Розділу 5 Договір набирає чинності  з 28.08.2000р.  і  укладається  на  строк  до  28.08.2005р.  та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодної з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір  підписаний  сторонами  та  скріплений  печатками.  

Додатковою угодою від 01.08.2007р. було змінено номер Договору на „4199”.

Відповідно до п. 7 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема,  за спожиту активну та реактивну електроенергію повинна виконуватись протягом 5-ти банківських днів.  

Як убачається з наданих позивачем документів, позивачем здійснювалось постачання   відповідачу  електричної енергії згідно з умовами Договору,  що  підтверджується Актами приймання-передачі за липень-серпень 2009р., що підписані сторонами.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії №4199 липень-серпень 2009р. були вручені  відповідачці для оплати 12.04.2010р. та 19.02.2010р. відповідно, про що свідчить підпис відповідачки на рахунках.

Приймаючи  рішення, суд  враховує  наступне.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

        Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

        Як  встановлено  судом  між  сторонами  був  укладений  договір  на  постачання  електричної  енергії.

      Як  визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб’єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Відповідно до п. 7 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема,  за спожиту активну та реактивну електроенергію повинна виконуватись протягом 5-ти банківських днів.   

      Як  убачається  з  матеріалів справи,  СПД  ОСОБА_2 рахунки №4199 липень-серпень 2009р. сплачені не були.  

Статтею  530  Цивільного  кодексу  України  визначено, якщо у  зобов’язані   встановлений  строк (термін  його  виконання,  то  воно  підлягає  виконанню  у  цей  строк (термін).

          Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб’єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

      У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов’язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Таким  чином,  суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг  за липень-серпень 2009р. за спожиту активну електроенергію в сумі  2 234,07 грн., що підтверджується матеріалами справи.

      Враховуючи викладене,  суд  приходить  до висновку,  що  позовні вимоги щодо  стягнення  боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 2234,07грн. за Договором підлягають  задоволенню  в повному обсязі.  

Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов’язання, на  вимогу  кредитора  зобов’язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  період  прострочення,  а  також  сплатити 3 % річних від  простроченої суми.

    Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 2234,07грн., який утворився  за липень-серпень 2009р

   Розглянув розрахунок інфляційних та 3% річних  наданій позивачем,  суд приходить до висновку про їх вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення інфляційних в сумі0,51грн., 3% річних в сумі 10,28грн. підлягають задоволенню у повному  обсязі.

       Що  стосується  позовних  вимог  про  стягнення  пені  у  сумі 70,22грн. за  прострочення платежів,  суд  приходить  до  висновку,  що  вони також  підлягають  задоволенню  з  наступних  підстав.

         Відповідно  до  положень  ст.230  Господарського  кодексу  України, штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми (неустойка,  штраф,  пеня),  яку  учасник  господарських  відносин зобов’язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним правил  здійснення господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання  господарського  зобов’язання.

  Умовами Договору  (п. 8 Додатку №5) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

    Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 2 234,07грн., який утворився  за липень-серпень 2009р.

   Розглянув розрахунок пені  наданій позивачем,  суд приходить до висновку про  вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення санкцій за перевищення договірних величин споживання в сумі 1771,19грн. суд виходить з наступного.

      Згідно Додатку 13.1 до Договору місячний обсяг договірної величини у липні та серпні 2009р. встановлюється у розмірі 100кВт/г.      

        Положеннями  пункту 6.14  Правил  користування  електричною  енергією,  затверджених НКРЕУ № 28  від 31.07.1996 р., визначено,  що  перевищення  договірної  величини  споживання  електричної  енергії  визначається  під  час  підбиття  розрахункового  періоду  на  основі  підтверджених  сторонами  даних  розрахункового  обліку  електричної  енергії  або  актами  прийняття - передавання  електричної  енергії.

        Як убачається з копій Актів прийому-передачі за липень-серпень 2009р. споживачу (відповідач по справі)  було відпущено у липні 2009р. 3114кВт/г електричної енергії, у серпні 2009р. – 120кВт/г.

Пунктом 4.1.5 Договору сторони передбачили відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

        Статтею  26  Закону  України „Про  електроенергетику” передбачено,  що  споживач   зобов’язаний  додержуватись  вимог  нормативно-технічних  документів  та  договору  про  постачання  енергії.

        У  випадку  споживання  електричної  енергії  понад  договірну  величину  споживач  за  розрахунковий  період  сплачує  енергопостачальнику  двократну  вартість  різниці  фактично  спожитої  і  договірної  величини.

Згідно п. 7 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків повинна виконуватись протягом не більше 5-ти банківських днів.   

Представник  позивача  надав  до  суду   копію рахунків №30.4199.084215 від 12.08.2009р. та №30/4199.123140 від 03.09.2009р. з доказами вручення відповідачу – копії повідомлення про вручення №№2786600, 2823220.  

       Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку,  що у липень-серпень 2009р. споживач  перевищив  граничний  розмір  споживання  договірної  величини  електричної  енергії за  Договором на  3034кВт/г.

        Суд  перевірив  наданий  представником  позивача  розрахунок  суми   позову.

        З  урахуванням  положень  статті  26  Закону, пункту 4.1.5 Договору,  наданого  розрахунку, суд  приходить  до  висновку,  що   вартість  спожитої  електроенергії  понад  договірну  величину  складає 1771,91грн. Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Одночасно, суд приймає до уваги той факт, що відповідач у відзиві від 13.07.2010р. вимоги  про  стягнення  заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 2234,07грн., перевищення договірних величин у сумі 1771,19грн., інфляційні в сумі 0,51грн., 3%  річних в сумі 10,28грн. та пені в сумі 70,22грн. визнав повністю.

У разі визнання відповідачем позовних вимог,  господарський суд приймає рішення про задоволення позову у відповідності до положень частини 5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

Суд  дослідив  надані  відповідачем  копії  договорів  оренди,  укладені  з   ОСОБА_3  та   ОСОБА_4  та  встановив,  що  зазначені  угоди  не  містять  зобов’язання  орендарів  щодо  укладання  самостійних  договорів  з  енергопостачальною  організацією,  а  відтак  у  них  не  виникло  зобов’язання  перед  позивачем  щодо  сплати  вартості  спожитої  електричної  енергії.

Питання  щодо  відшкодування  відповідачу  спожитої  електричної  енергії  орендарями  є  самостійним  предметом  позову  та  не  може  розглядатись  в   межах  цієї  справи.

       Судові  витрати  підлягають  віднесенню  на відповідача у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

       На підставі статей 11, 256, 258, 526, 625 Цивільного  кодексу  України, статей 193, 230 Господарського  кодексу  України,  ст. 26  Закону  України „Про  електроенергетику”, керуючись статтями 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”                  м. Горлівка до відповідача,  фізичної особи-підприємця ОСОБА_2                   м. Макіївка, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 2 234,07 грн., перевищення договірних величин у сумі 1 771,19 грн., інфляційні в сумі 0,51 грн., 3 %  річних в сумі 10,28 грн. та пені в сумі 70,22 грн. за договором про постачання електричної енергії №199(4199) від 28.08.2000 р.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (86185, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леліна, 11, ЄДРПОУ 35151993, р/р 260363011372 в філії ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість  за спожиту активну електроенергію в сумі 2 234,07грн. та за  перевищення договірних величин у сумі 1 771,19 грн.

3. Стягнути  з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (86185, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леліна, 11, ЄДРПОУ 35151993, ЄДРПОУ 35151993, р/р 26004301535689 у Ц.-Міському відділенні АК ПІБ в м. Макіївка,  МФО 334516) інфляційні в сумі 0,51 грн., 3 %  річних в сумі 10,28 грн. та пеню в сумі 70,22 грн.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (86185, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леліна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Ц.-Міському відділення АК ПІБ в м. Макіївка,  МФО 334464) витрати  по  сплаті  державного  мита в сумі  102 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі   236 грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 16.07.2010р.

Суддя                                                                                              

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.