Справа №22ц-7212/09     Головуючий у суді 1 інстанції: Скрипченко Д.М.

Категорія    45     Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 грудня 2009 року     Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Глущенко Н.Г.

Суддів:     Гокова П.В., Перцової В.А.

При секретарі:     Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Томаківського районного суду від 21 жовтня 2009 року задоволено позов ОСОБА_2., визнано за нею як спадкоємицею право на земельну частку (пай) розміром 6,43 умовно кадастрових гектарів, яка належала покійному її батькові - ОСОБА_4, як колишньому члену КСП "Україна" Томаківського району Дніпропетровської області; зобов'язано Томаківську районну державну адміністрацію видати позивачці державний акт на цю земельну частку і виділити їй із земель державної власності земельну частку в зазначеному розмірі ріллі з земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Томаківського району Дніпропетровської області.

Томаківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати дане рішення суду та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що це рішення не відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, суд безпідставно не застосував при вирішення спору строк позовної давності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що батько позивачки, як член КСП "Україна", був включений до списку, що додавався до Державного акту на землю, виданого КСП, і мав право на отримання сертифікату на земельну частку (пай); після його смерті позивачка є єдиною спадкоємицею.

Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, при розгляді справи суд порушив вимоги норм процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам.

Так, із матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_4, свідоцтва про право спадщини за законом, крім позивачки, отримали, також, його дружина - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_6 (а. с 58, 59), які до участі у справі вони залучені не були.

ОСОБА_6 був допитаний в судовому засіданні у якості свідка і пояснив, що він відмовляється від частини спадщини у вигляді земельної частки (паю).

Згідно із ст. 553 ЦК України (в ред. 1963 року), спадкоємець вправі відмовитись від спадщини лише протягом шести місяців з дня відкриття провадження по справі; таким, що відмовився від спадщини вважається також той спадкоємець, який не вчинив жодної дії, що свідчать про прийняття спадщини.

ОСОБА_6 спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв і у вказаний строк від неї не відмовився. Тому, суд не міг приймати до уваги його відмову від частини спадщини.

Районному суду слід було вирішити питання про залучення всіх спадкоємців до участі у справі, відповідно до вимог ст. 33 або ст. ст. 34-36 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення про виділення позивачці земельної ділянки, суд поклав цей обов'язок на Томаківську районну державну адміністрацію. При цьому суд не врахував, що право розпорядження землями територіальних громад, згідно із ст. ст. 8-12 ЗК України, відноситься до компетенції місцевих рад і не залучив до участі у справі, відповідно до ст. 33 ЦПК України, відповідну (районну чи сільську) раду на території якої має бути виділена земельна ділянка.

Крім того, районний суд, вирішуючи спір щодо права спадкоємця на земельну частку (пай), обмежився довідкою відділу Держкомзему у Томаківському районі від 4 лютого 2009 року № 81 про те, що спадкодавець - ОСОБА_4 був внесений у список членів КСП "Україна", доданий до Державного акту на право колективної власності на землю (а. с 13). Суд безпосередньо не дослідив зазначений Державний акт та доданий до нього список; не з'ясував, чому ОСОБА_4 за життя не отримав сертифікат на земельну частку (пай).

Також, суд не в повній мірі встановив обставини щодо строку позовної давності. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а із даним позовом ОСОБА_2. звернулась у травні 2009 року, тобто через 14 років після його смерті. В позовній заяві вона зазначила, що перебіг строку обчислює з дня отримання нею вищезазначеної довідки. Ця довідка була отримана на запит адвоката. Суду слід було встановити, що заважало позивачці раніше з'ясувати питання щодо права її батька на земельну частку (пай) і чи можна визнати ці причини поважними.

Таким чином, оскільки, районний суд розглянув справу без залучення до участі у справі осіб, прав та обов'язків яких стосується рішення суду, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги, частково задовольнивши її, рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Керуючись ст.307, п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Томаківського районного суду від 21 жовтня 2009 року скасувати; справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.