УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц-5550/09     Головуючий у 1й інстанції - Чередниченко В.Є.

Доповідач - Демченко Е.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Басуєвої Т.А.

суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2009 року по справі за позовом прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах держави в особі відділення Державного казначейства України в м. Павлограді до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Дніпропетровський обласний комунальний заклад освіти „Павлоградська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку і дітей сиріт", про відшкодування шкоди, -

встановила:

В липні 2008 року прокурор м. Павлограда діючи в інтересах держави в особі відділення Державного казначейства України в м. Павлограді звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2009 року позовна заява прокурора м. Павлограда визнана неподаною та йому повернута.

В апеляційній скарзі прокурор м. Павлограда ставиться питання про скасування ухвали Павлоградського міськрайонного суду та направлення справи до суду для розгляду по суті його позову, зазначаючи, що суд порушив норми процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи прокурору м. Павлограда позовну заяву, міськрайонний суд виходив з того, що прокурором не правильно було визначено позивача у спірних правовідносинах.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам ЦПК України, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Ухвалою від 15 травня 2009 року Павлоградським міськрайонний суд позовну заяву прокурора м. Павлограда залишив без руху, посилаючись на невідповідність її вимогам ст.119,120 ЦПК України, а ухвалою від 02 червня 2009 року повернув її позивачеві. При цьому він не врахував, що вимоги ч.3 ст.121 ЦПК України можуть застосовуватися до позовної заяви до відкриття провадження у справі, а не в період розгляду справи.

Крім того, у відповідності до роз'яснень, даних у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" від 12 червня 2009 року №5, після відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання про залишення заяви без пуху та її повернення {стаття 121 ЦПК) чи про відмову у відкритті провадження у справі (частина друга статті 122 ЦПК).

З урахування наведеного і відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, оскільки судом першої інстанції при її постановленні порушені норми ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303,307, п.3 ст.312, ст.ст.313,314,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2009 скасувати, справу направити до того ж суду для розгляду по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.