УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-7379/09 Головуючий суддя 1-й інстанції - Бондарьова Г.М.
Категорія - 26 Доповідач - Демченко Е.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Басуєвої Т.А.
суддів - Демченко Е.Л., Волошина М.П.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»(далі - ВАТ „Павлоградвугілля"), про відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
В березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди в розмірі 100.000 грн., посилаючись на те, що він тривалий час працював у тяжких та шкідливих умовах праці на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля". У зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, впливом комплексу виробничих шкідливостей на підприємстві вугільної промисловості він отримав професійні захворювання. 24 жовтня 2007 року висновком МСЕК йому встановлено 65% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом З групи. Просив суд задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ВАТ „Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 6.000 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ „Павлоградвугілля" просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ „Павлоградвугілля" задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював у тяжких та шкідливих умовах праці на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля". У зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, впливом комплексу виробничих шкідливостей на підприємстві вугільної промисловості він отримав професійні захворювання.
Згідно довідки МСЕК від 24 жовтня 2007 року йому було первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності(а.с.13).
Відповідно до частин першої та другої ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
За ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Разом з тим, на час установлення МСЕК позивачу втрати професійної працездатності в зв'язку з ушкодженням здоров'я, нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не було передбачено право застрахованої особи на страхову виплату за моральну шкоду.
З урахуванням наведеного, питання про відшкодування працівнику моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням його здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП - України та Закону України „Про охорону праці".
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не вирішив питання про наявність факту заподіяння моральної шкоди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст.2371 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на відповідача, з вини якого позивачеві було заподіяно моральну шкоду, пов'язану з виконанням ним трудових обов'язків, який не створив безпечних і нешкідливих умов праці та не приймав заходів для обмеження або зменшення впливу шкідливих факторів на своїх працівників.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до вимог ст.12 Закон України „Про охорону праці", ст.2371 КЗпП України, стягнув з ВАТ „Павлоградвугілля" на користь позивача моральну шкоду.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля" М.Павлоград Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.