УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц -6484            Головуючий у 1 -й інстанції - Мельниченко С.П.

Категорія-52     Доповідач - Кіктенко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого - Бараннік О.П..

суддів -   Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.

при секретарі  - Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Військової частини А-103 5 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А-1035 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, коштів за невикористану додаткову відпустку та відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Військової частини А-103 5 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, коштів за невикористану відпустку та моральної шкоди , посилаючись на те, що наказом командира військової частини від 17 липня 2006 року був прийнятий на роботу юрисконсультом і знаходився у трудових відносинах з військовою частиною як службовець Збройних сил України. Наказом від 17 грудня 2008 року №271 був звільнений з роботи за ч.1 п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов*язків, покладених на нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Звільнення вважає незаконним , оскільки накладене на нього дисциплінарне стягнення , з яким йому запропоновано ознайомитись 26 серпня 2008 року , накладено без відібрання від нього письмового пояснення, що суперечить вимогам
ст.149 КЗпП України , стягнення оголошено усно і за протестом прокурора вказане рішення було
скасовано. 28 листопада 2008 року він почував себе хворим та зранку звернувся до лікаря медичної
амбулаторії в с.м.т. Гвардійське , а коли прийшов на роботу,йому було запропоновано написати
письмове пояснення у зв*язку із запізненням на роботу , було призначено розслідування цього
випадку та на підставі його позивача звільнено з роботи без урахування поважної причини
відсутності на роботі.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді юрисконсульта військової частини А-1035.

Стягнено з Військової частини А-1035 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10642 грн.72 коп. та моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

В апеляційній скарзі Військова частина А-1035 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те , що суд не з*ясував правової норми , яка регулює спірні правовідносини та порядок і умови звільнення позивача.

Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Встановлено , що позивач ОСОБА_2 наказом командира Військової частини А-1035 №136 від 17 липня 2006 року був прийнятий на роботу на посаду юрисконсульта у Військову частину А-1035 .(а.с.7 - 9 ).

26 серпня 2008 року на ОСОБА_2 командиром Військової частини А-1035 в усній формі з занесенням в журнал обліку стягнень на працівників відповідача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за систематичне порушення трудової дисципліни(а.с. 11).

Наказом командира Військової частини А-1035 від 17 грудня 2008 року за №271 ОСОБА_2  був звільнений з посади юрисконсульта за систематичне  невиконання ним  без поважних  причин обов,язків, покладених  на  нього Правилами внутрішнього  трудового розпорядку.

Підставою звільнення   є матеріали   службового розслідування та резолюція командира частини (а.с.8-9).

11 лютого 2009 року    дисциплінарне стягнення, накладене на ОСОБА_2 26 серпня 2008 року, скасовано відповідно до протесту заступника військового прокурора Дніпропетровського
гарнізону(а.с.11-12).

Згідно вимог п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов*язків, накладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Частиною 1 ст.149 КЗпП України передбачено , що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі(розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку.

28 листопада 2008 року позивач запізнився на роботу з поважних причин-був хворий та звернувся до лікаря медичної амбулаторії,розташованої у с.м.т. Гвардійське, що підтверджується довідкою на а.с.16.

Тому позивач був звільнений з роботи незаконно , з грубим порушенням норм матеріального права-ст.,ст.149, п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України , відсутнє систематичне порушення ним без поважних причин обов*язків, покладених на нього трудовим договором чи Правилами внутрішнього трудового розпорядку , тому суд обгрунтовано дійшов до висновку про поновлення його на роботі та у відповідності з вимогами ч.2 ст.235 та ст. 237-1 КЗпП України стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та морольну шкоду,співмірну його моральним стражданням.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального , процесуального права , встановленим обставинам і матеріалам справи.

Доводи представників відповідача про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства , а повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства , є необгрунтованими, оскільки позивач був прийнятий на роботу юрисконсультом , про що є відповідний запис у його трудовій книжці і на нього не розповсюджується Устав Збройних сил України , що підтвердили сторони в судовому засіданні апеляційної інстанції, він звернувся до суду для вирішення трудового спору.

Також безпідставне посилання відповідача про стягнення на користь позивача сум середнього заробітку без утримання різних видів податків , оскільки це стосується процесу виконання судового рішення.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст..,ст..209,303, 307, 308 ,314 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу Військової частини А-1035 відхилити. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.