Справа №22ц-7263/2009     Головуючий у І інстанції   Антонюк О.А.

Категорія   30     Доповідач Приходченко А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Приходченко А.П.

суддів     - Лаченкової О.В., Волошина М.П.

при секретарі -  Журавель Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скадгою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди,

встановила:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просили стягнути солідарно моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що з 2002 р. відповідачі проживають поверхом вище у квартирі АДРЕСА_1, мають троє малолітніх дітей. Починаючи з листопада 2004 p., діти відповідачів бігають по квартирі, кричать, кидають на підлогу різні речі, створюючи підвищений шум. Це відбувається у будні дні до пізньої ночі, а у вихідні на протязі всього дня. Зазначені факти підтверджуються актами КЖЕП № 47 від 24.11.2004 р. та від 18.04.2006 р. Адміністративною комісією виконкому Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради 31.05.2006 р. ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.182 КпАП України за порушення правил додержання тиші в житловому будинку. За аналогічне порушення ОСОБА_4 була притягнута до адміністративної відповідальності у 2002 р. Вимоги відносно дотримання тиші відповідачами постійно ігноруються. Бездіяльність щодо контролю за поведінкою дітей спричиняє душевні страждання. З вини відповідачів вони, позивачі, позбавлені відпочинку, порушується сон, нормальний життєвий устій, в квартирі неможливо спілкуватися з близькими людьми, зустрічі відбуваються за межами квартири. Поведінка відповідачів змушувала звертатися до КЖЕП № 47, у Жовтневий райвідділ міліції, до виконавчого комітету, готувати позов до суду, що займало значний час і змушувало відволікатися від професійної юридичної діяльності, відмовляти громадянам у наданні правової допомоги. Протиправними діями відповідачів завдана моральна шкода, яку позивачі просили стягнути у розмірі 10000 грн. солідарно з відповідачів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2009 р. позивачам відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі проживають у АДРЕСА_2, яка належить їм на праві власності та розташована на третьому поверсі будинку.

Відповідачам належала квартира № 11, розташована на четвертому поверсі над квартирою позивачів у цьому ж будинку. Квартира відповідачами була придбана за договором купівлі-продажу від 22.07.2002 р. та продана 03.08.2006 р. У цій квартирі відповідачі проживали разом з трьома малолітніми дітьми.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд виходив з того, що згідно з договором купівлі-продажу від 03.08.2006 р. ОСОБА_4 продала квартиру, знялася з реєстрації і не мешкає в ній. Позивачі звернулися з позовом 19.06.2006 р. перед виїздом відповідачів з квартири, раніше до суду не зверталися. Обставини щодо порушення під час ремонтних робіт шумоізоляції в квартирі відповідачів, на що як на один із доказів підвищеного шуму посилалися позивачі, не були предметом судового розгляду і позов з цих підстав до відповідачів ніким не заявлявся. Позивачами не надано належних та достатніх доказів наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння їм моральних страждань.

Погодитися з такими висновками не можна, оскільки вони не базуються на матеріалах справи та дійсних правовідносинах, що склалися між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги заявлені з приводу безвідповідального ставлення відповідачів до поведінки своїх дітей та їх бездіяльності щодо стримування дітей відносно порушення тиші в житловому будинку, чим спричинена моральна шкода.

Відповідно до ч.1 ст.1181 ЦК України шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками.

Згідно з ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Актом від 24.11.2004 р. складеним працівниками КЖЕП № 47, які були присутні в квартирі позивачів з 19 год. 45 хв. до 21 год. 15 хв. цього дня, підтверджується, що діти бігали, кричали, створюючи підвищений шум /а.с.13/.

При обстеженні квартири позивачів 18.04.2006 р. у вечірній час з 19 год. до 23 год. також було засвідчено підвищений шум з квартири № 11, де проживала сім»я відповідачів, зазначено, що діти кричали, кидали на підлогу важкі предмети, бігали, що засвідчено актом /а.с.12/.

Зазначені в актах обставини у судовому засіданні підтвердила головний інженер КЖЕП № 47 Пугач І.Г., яка була у складі комісії при складанні актів.

Постановою від 31.05.2006 р. № 256 адміністративної комісії виконкому Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради відповідача ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 182 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 100 грн. за порушення тиші і спокою сусідів за місцем проживання з 19 год. до 23 год. /а.с. 14/.

Наведеними фактами підтверджується неправомірність бездіяльності відповідачів щодо стримування своїх дітей від створення підвищеного шуму у квартирі позивачів на протязі тривалого часу, що спричиняло моральну шкоду позивачам.

Колегія суддів вважає, що позивачами достатньо обґрунтована наявність заподіяної їм моральної шкоди внаслідок порушення їх прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Визначаючи розмір моральної шкоди, колегія суддів враховує тривалість часу з 2004 р. по 2006 p., протягом якого відповідачами створювався підвищений шум у квартирі позивачів, небажання відповідачів реагувати на зауваження щодо дотримання тиші. Колегія суддів вважає також об»єктивними доводи позивачів в обґрунтування завданої моральної шкоди про те, що внаслідок підвищеного шуму створюваного у квартирі відповідачів їх малолітніми дітьми, порушувалося право позивачів на повноцінний відпочинок, порушувався режим сну, що негативно впливало на душевний стан, працездатність позивачів, якість виконуваних професійних обов'язків.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 303,307,309, ч.1 ст. 218 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну»скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2009 року скасувати.

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 6000 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.