АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33- 400                                                     Головуючий у 1-й інстанції:  

                                                                                    суддя Маханьков О.В.

Категорія :  ч.4 ст.122 КУпАП                                Доповідач: суддя Лісіченко Л.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          9 квітня  2010 року     Суддя   судової    палати     у кримінальних     справах    Апеляційного суду Полтавської області Лісіченко Л.М.

  з участю правопорушника –ОСОБА_1

особи, щодо якої закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за скаргою ОСОБА_1 на постанову Крюківського  районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Крюківського  районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2009 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, працюючий охоронцем ВО «Кременчуцький автоскладальний завод»

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 34 грн.

    Згідно постанови суду 23.10.2008 року в 13 год.50 хв. ОСОБА_1 на а/д Дніпропетровськ-Кременчук, керуючи автомобілем FAW д/н НОМЕР_1, виїжджаючи з другорядної дороги не надав переваги транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, чим створив аварійну ситуацію, чим порушив п.16.11 ПДР і вчинив правопорушення, передбачене ст.122 ч.4 КУпАП.

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 14 листопада 2008 року про накладення на нього адміністративного стягнення і закрити справу, оскільки: обставини ДТП, викладені в постанові суду, не відповідають дійсним обставинам справи; обставини справи не були досліджені судом повно та всебічно і ця неповнота привела до прийняття незаконного рішення; справу розглянуто без його участі, чим порушено його право на захист.

Заслухавши апелянта ОСОБА_1, який апеляцію підтримав в повному обсязі та просив скасувати постанову суду з вищенаведених підстав, заперечення ОСОБА_2, який просив апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду без зміни; пояснення свідків, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною 4 статті 122 КУпАП ( в редакції 2001 року ) передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної ситуації.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №553174 від 23.10.2008 р.,  ОСОБА_1, 23 жовтня 2008 року в 11 год.40 хв. на 237км а/д Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, керуючи автомобілем FAW д/н НОМЕР_1, створив аварійну ситуацію, виїжджаючи з другорядної дороги не надав переваги транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, чим змусив його змінити напрямок руху для уникнення зіткнення, чим порушив п.п. 16.11 ПДР.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП суд вказав, що керуючи автомобілем при виїзді з другорядної дороги він не надав переваги транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, чим і створив аварійну ситуацію.

Такі висновки судді повністю підтверджуються протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 23.10.2008 року, відповідно до якого дорожньо-транспортна пригода сталася 23.10.2008 року об 11 годині 40 хвилин в с. Ялинці по вул. Київській в районі колишньої МТФ, внаслідок якої автомобіль Міцубісі було пошкоджено. Учасниками дорожньо-транспортної пригоди стали водії ОСОБА_1 і ОСОБА_2

До протоколу огляду приєднана схема дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовано місце розташування автомобілів ФАВ та Міцубісі.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ході апеляційного розгляду підтвердили, що працюють інспекторами ДПС і 23.10.2008 року виїжджали на місце ДТП в с. Ялинці та складали протоколи про адміністративні правопорушення на водіїв автомобілів ФАВ та Міцубісі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП узгоджуються як з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо нього, так і з висновками судової транпортно-технологічної та автотехнічної експертизи.

Так, відповідно до висновку комплексної судової транпортно-технологічної і автотехнічної експертизи в даній дорожній ситуації технічна можливість запобігти ДТП з боку водія автомобіля ФАВ ОСОБА_1 визначалася відмовою від виїзду на перехрестя, з метою не створення небезпеки для руху водієві автомобіля «Міцубісі Кольт» ОСОБА_2, тобто виконанням вимог п.п.10.1,16.3 і 16.11 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

Оскільки не переконавшись в безпеці водій автомобіля ФАВ ОСОБА_1 приступив до перетину перехрестя, внаслідок чого водієві автомобіля «Міцубісі Кольт» ОСОБА_2 була створена небезпека для руху, що вимушувала останнього приймати заходи до зниження швидкості, то дії водія автомобіля ФАВ ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1,16.3,16.11 Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв’язку з подією.

Також, відповідно до висновку вищевказаної експертизи запобігання ДТП з боку водія автомобіля «Міцубісі Кольт» ОСОБА_2 визначалося збереженням контролю над керуванням свого транспортного засобу, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Оскільки під час маневру, викликаного невідповідними діями водія вантажівки, водій ОСОБА_2 загубив контроль над керуванням свого транспортного засобу, в результаті чого сталося ДТП, то дії водія автомобіля «Міцубісі Кольт» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України і знаходилися з технічної точки зору в причинному зв’язку з ДТП.

Як убачається з матеріалів справи у свої первинних поясненнях водій ОСОБА_1 не заперечував факт виїзду автомобіля під його керуванням з другорядної дороги на основну та створення перешкоди для руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався по головній дорозі.

Цей факт не спростований і в його апеляції.

За таких обставин твердження в апеляції ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КК України є неспроможними.

На підставі викладеного та керуючись ст.294  КУпАП ,  -

ПОСТАНОВИЛА:

    Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 14 листопада 2008 року щодо нього – без зміни.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ:                                                Л.М.Лісіченко