У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________________________________________________________
Справа №33-136/2010 року Головуючий у 1-ій інстанції – Івко В.М.
Доповідач Лісіченко Л.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2010 року Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області Лісіченко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 квітня 2010 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2 550 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Новосанжарського районного суду м. Полтави Бойка Д.М. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2 550 грн.
Згідно постанови, 23.03.2010 року від ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району ГУМВС України в Полтавській області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_2
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 27.02.2010 року о 21 год. 45 хв. у м. Іллічівську по вул. К. Маркса, ОСОБА_2 керував автомобілем «Ліфон-520», д/н НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невпевнена хода), при цьому від проходження медичного освідування в установленому порядку відмовився в присутності двох понятих, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
В апеляції ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, а справу закрити. Також ОСОБА_2 просить викликати до зали судових засідань свідків, які могли б підтвердити, що він відмовився від проходження медичного огляду у м. Одесі, що за 35-40 км від місця події, оскільки у салоні автомобіля знаходилися дружина і маленька дитина. При цьому зазначає, що фактично через 20 хв. за власною ініціативою пройшов такий огляд у місцевій Іллічівській лікарні, висновок якого суд відмовився долучити до матеріалів справи в процесі судового засідання.
До апеляції ОСОБА_2 додав ксерокопію письмових пояснень ОСОБА_3, яка була очевидцем події, пояснення своєї дружини ОСОБА_4, що знаходилась у салоні автомобіля в той момент, ксерокопію протоколу 153 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння від 27.02.2010 року та довідку Одеського обласного бюро судмедекспертизи про відсутність в його крові етилового спирту.
Заслухавши доводи скаржника та перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню.
Так, під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 свою вину не визнав та пояснив, що 27.02.2010 року близько 21 год. 30 хв. він керував автомобілем, у якому разом з ним знаходились його дружина-ОСОБА_4 та малолітня дитина віком півтора року. Проїжджаючи по вул.. К.Маркса у м. Іллічівську Одеської області їх зупинив інспектор ДАІ і запропонував поїхати до м. Одеси, щоб пройти освідування на вживання алкоголю.
Відмовившись їхати у м. Одесу він, ОСОБА_2 запропонував працівникам ДАІ, що він пройде аналогічне освідування у м. Іллічівську.
Працівники ДАІ не погодились їхати з ним до поліклініки у м. Іллічівськ, оскільки результати таких аналізів будуть готові лише через 2 тижні, тоді як у м. Одесі проводять експрес аналізи щодо визначення стану сп’яніння, результати яких повідомляються відразу.
На час зупинки його автомобіля працівниками ДАЇ він був тверезий, тому відмовився не від проходження медогляду взагалі, а від безпідставних вимог працівників ДПС щодо проходження медогляду в іншому населеному пункті.
Після складення протоколу про адміністративне правопорушення він звернувся до найближчої Іллічівської лікарні, де і пройшов освідування, висновок якого підтвердив відсутність факту сп’яніння.
Розглядаючи справу суддя Новосанжарського районного суду на підставі лише протоколу про адміністративне правопорушення прийшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляції ОСОБА_2 матеріали справи приходжу до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню, а провадження по справі слід закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАп у зв’язку з наступним.
Згідно протоколу медичного огляду від 27.02.2010 року для визначення факту вживання алкоголю і стану сп’яніння від 27.02.2010 року №153 о 22 год. 35хв., тобто через 50 хв. після складення протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_6 тверезий.
Такий же висновок убачається з довідки Одеського обласного бюро судмедекспертизи від 03.03.2010 року, проведеної за результатами аналізів крові, відібраних 27.02.2010 року, згідно якої у крові ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлений.
Доводи ОСОБА_2 про те, що на час зупинки його працівниками ДАІ він не перебував у стані алкогольного сп’яніння повністю доводяться вищевказаними висновками.
Крім того, відповідно до пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вони були запрошені понятими при тому, як водій автомобіля ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного освідування на стан сп’яніння, проте жоден з них не вказував, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп’яніння.
Разом з тим, з пояснення ОСОБА_4 видно, що її чоловік - ОСОБА_2 27.02.2010 року керував автомобілем у тверезому стані, тому вимоги працівників ДАІ пройти освідування на визначення стану алкогольного сп’яніння у м. Одесі були безпідставними, оскільки в автомобілі знаходилась півторарічна дитина, яка плакала. Через 10-15 хвилин ОСОБА_2після відмови їхати у м. Одесу самостійно пройшов такий огляд у Іллічівській лікарні, де і було підтверджено, що він тверезий.
За таких обставин відмова ОСОБА_2 їхати у інший населений пункт для проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння не містить складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому апеляція скаржника підлягає задоволенню, а постанова судді - скасуванню.
На підставі викладеного і керуючись ст.294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити, постанову судді Новосанжарського районного суду від 16 квітня 2010 року щодо нього скасувати, а провадження у справі закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Лісіченко Л.М