АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4699/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Зарютін П.В.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.
суддів: Маловічко С.В.
Подліянової Г.С.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2010 року по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі до ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» та ОСОБА_3 про внесення змін до акту спеціального розслідування нещасного випадку та визнання акту про нещасний випадок недійсним, -
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 18 березня 2009 року від ОСОБА_3 до відділу охорони праці заводу надійшла заява про проведення розслідування факту нещасного випадку, який стався з ним 31.12.1999 року. Розпорядженням генерального директора заводу для розслідування було складено комісію. В результаті розслідування нещасного випадку комісія дійшла висновку, що випадок вважається пов'язаним з виробництвом. Комісією були складені та затверджені акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 17.04.2009 року та акт про нещасний випадок за формою Н-1 від 17.04.2009 року.
Проте позивач не вважає даний нещасний випадок пов’язаним з виробництвом, оскільки це не було доведено проведеним розслідуванням, і просить суд внести зміни до акту за формою Н-5 і викласти ч. 1 п. 6 в редакції «Нещасний випадок вважається не пов’язаним з виробництвом , складається акт за формою НПВ, береться на облік», і визнати акт за формою Н-1 недійсним.
Рішенням Шевченківського районного суду Запорізької області від 12 травня 2010 року у задоволенні позову Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі - відмовлено.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення всіх осіб, які беруть участь у справі та з»явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та наданими матеріалами справи підтверджується, що за заявою колишнього працівника заводу «Дніпроспецсталь» ОСОБА_3 було проведено розслідування нещасного випадку, за результатами якого був складений акт розслідування, згідно якого, 31.12.1999р., працюючи на зміні з 7.30 до 19.30 год. у шлаковому відділенні копрового цеху, ОСОБА_3 спільно з машиністом крану ОСОБА_4 (ОСОБА_4.) проводили вантажні роботи. Під час підйому металічної плити один з крюків стропи наніс удар в обличчя ОСОБА_3, внаслідок чого була розбита губа, вибиті верхні та нижні зуби, з вух потекла кров. Постраждалий був доставлений до здоровпункту № 3, а звідти – до медсанчастини № 7.
Комісія дійшла висновку, що даний нещасний випадок є пов»язаним з виробництвом, тому на підставі акту розслідування був складений акт № 6/1-09 від 17.04.2009р. про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом за формою Н-1.
Суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши всі надані матеріали, дійшов висновку, що є підтвердженим факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_3 31.12.1999р., тому відмовив Фонду в позові про визнання акту Н-1 недійсним.
Апеляційна скарга Фонду про скасування рішення суду базується на тому, що жоден зі свідків не підтвердив факт травмування на виробництві ОСОБА_3 під час виконання ним виробничих обов»язків, тому підстав для відмови в позові у суду не було.
З досліджених в ході розслідування нещасного випадку медичних документів, а саме, з журналу прийому відвідувачів № 10 здоровпункту копрового цеху вбачається, що в ньому 31.12.1999р. зроблено запис: «Приход ОСОБА_6 17-00, уход - 17-25 ( в пути следования с работы). Диагноз: Ушиб, рваная рана в/п н/губы справа. Направлен в МСЧ к дежурному врачу.».
У довідці ТОВ «Віта Центр» № 01-388 від 25.03.2009р. вказано, що згідно карти амбулаторного хворого № 2810 ОСОБА_3, він знаходився на амбулаторному лікуванні по листку тимчасої непрацездатності з 31.12.1999р. по 06.01.2000р. з діагнозом: «Рваная рана верхней губы. Перелом коронки 2 верхнего зуба слева». Первично освидетельствован врачом-хирургом приемного отделения КУ МСЧ «Запорожсталь» и «Днепроспецсталь» 31.12.1999г. в 19.00. Из анамнеза болезни: со слов больного, по пути следования с работы упал, ударился лицом, получил рану верхней губы и верхней челюсти».
На думку апелянта, в цих медичних документах містяться суперечності в часі та обставинах отримання травми, а також сам ОСОБА_3 при освідуванні зазначав, що травму отримав в ході слідування з роботи додому. Тому нещасний випадок не може бути пов»язаним з виробництвом.
Проте, проаналізувавши всі ці документи у сукупності з поясненнями ОСОБА_3, свідка ОСОБА_7 та інш. доказами у справі, колегія приходить до наступного.
Актом розслідування зафіксовано, що ОСОБА_3 31.12.1999р. працював у
зміну за графіком з 7.30 до 19.30 год. та даних, що він завчасно пішов з роботи до закінчення зміни ніким не встановлено. Такий час роботи ОСОБА_3 підтверджено довідкою начальника копрового цеху підприємства / а.с. 36/. Перший прихід травмованого ОСОБА_3 до зравпункту стався згідно запису в журналі о 17.00 год., тобто в період його робочого часу. Первічне освідування хірургом МСЧ, куди він був доправлений із здравпункуту, було о 19.00 год, тобто також в період робочого часу. Згідно встановлених діагнозів медичним працівником здравпункту та хірургом МСЧ вони практично співпадають, а тому немає підстав вважати, що ОСОБА_3 отримав ці ушкодження не на роботі, а в іншому місці.
З приводу того, що ОСОБА_3 у здравпункті та в МСЧ пояснював, що отримав ушкодження в ході слідування з роботи додому, то колегія приймає до уваги пояснення ОСОБА_3 в цій частині про те, що не розголошувати дійсні причини його травмування його попросило керівництво цеху, щоб не зашкодити показникам роботи цеху. Така практика приховання нещасних випадків дещо існує на підприємствах, а тому у колегії немає підстав не довіряти таким пояснення ОСОБА_3 з огляду на вищенаведені дані з медичних документів та на те, що в подальшому він отримав від підприємства матеріальну допомогу на лікування зубів та путівку, а також з огляду на те, що на теперішній час представник профкому підприємства та комісія по розслідуванню нещасних випадків на виробництві визнало таку подію нещасним випадком на виробництві.
Крім того, свідок ОСОБА_8, яка робила запис у журналі здравпункту щодо травмування ОСОБА_3, пояснила, що обставини травмування – «по дорозі додому» вона зробила не зі слів травмованого, бо останній не міг нічого пояснити через характер ушкоджень, а на вимогу особи, яка його супроводжувала – начальника зміни цеху ОСОБА_9 При цьому останній пояснив їй, що ОСОБА_3 в обличчя вдарив крюк крану.
Аналогічним чином підтверджені обставини отримання травми ОСОБА_3 поясненнями допитаного у суді свідка ОСОБА_7, який в той час також працював на шлаковій дільниці у копровому цеху заводу «Дніпроспецсталь». Підстав вважати цього свідкам таким, що знаходився в стані алкогольного сп»яніння під час допиту в суді, як зазначає апелянт, не мається, оскільки такий стан визначається лише медичним освідуванням, якого апелянт не надав.
Отже, вищезазначених доказів, на думку колегії, достатньо, щоб зробити висновок про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 31.12.1999р., є таким, що пов»язаний з виробництвом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду та апеляційну скаргу вважає необгрунтованою, а тому у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції як законне і справедливе.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі – відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий : Судді :
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4699/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Зарютін П.В.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/ вступна та резолютивна частини/
13 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.
суддів: Маловічко С.В.
Подліянової Г.С.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2010 року по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі до ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» та ОСОБА_3 про внесення змін до акту спеціального розслідування нещасного випадку та визнання акту про нещасний випадок недійсним, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі – відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :