АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22- 1885                                  Головуючий у 1 інстанції:

    2010  р.                         Калюжна В.В.  

                                                                                        Суддя-доповідач: Поляков О.З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня    2010 року                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:      Ломейка В.О.

        Суддів :                Полякова О.З.

                                                     Прокопенка О.Л.                                  

При секретарі:     Остащенко О.В.

        розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_4  та Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»  на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  від 23 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Родовід банк» про сплату неустойки та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:    

            У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом, який в процесі розгляду справи уточнила, зазначивши наступне. 05 січня 2009 року між ВАТ «Родовід Банк» та нею було укладено договір № ДРД.040.Щ30-1658/01-2009 про строковий банківський вклад «Щедрик», предметом якого є розміщення нею строкового банківського вкладу у сумі 6000 доларів США на строк 30 днів з виплатою відповідачем відсотків з розрахунку 13% річних. 04.02.2009 року настав строк завершення зобов’язань відповідно до п.1.1. Договору та відповідач був зобов’язаний повернути вклад. 09.02.2009 року їй було повернуто суму вкладу в розмірі 2000 та 11.02.2009 року у розмірі 1000 у валюті вкладу. У серпні 2009 року їй була повернута остання частина суми вкладу.

Посилаючись на те, що відповідач порушив п.5.2. Договору, просила стягнути з нього на її користь неустойку у розмірі 462 грн., моральну шкоду, яку вона оцінила в розмірі 3000 грн., 1595 грн. завданих збитків та 1243 грн. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  від 23 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Родовід Банк» на користь ОСОБА_4 суму неустойки у розмірі 462 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 492 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Родовід Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ПАТ «Родовід Банк».

ОСОБА_4 посилаючись на неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи,  порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

ПАТ «Родовід Банк» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні  скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до  ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи 05 січня 2009 року між ВАТ «Родовід Банк» та позивачкою  було укладено договір № ДРД.040.Щ30-1658/01-2009 про строковий банківський вклад «Щедрик», предметом якого є розміщення строкового банківського вкладу у сумі 6000 доларів США на строк 30 днів з виплатою відповідачем відсотків з розрахунку 13% річних.

04.02.2009 року настав строк завершення зобов’язань відповідно до п.1.1. Договору та відповідач був зобов’язаний повернути вклад. 09.02.2009 року їй було повернуто суму вкладу в розмірі 2000 та 11.02.2009 року у розмірі 1000 у валюті вкладу. У серпні 2009 року їй була повернута остання частина суми вкладу.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника,крім вкладів,зроблених юридичними особами на інших умовах повернення,які встановлені договором.

Згідно до ст. 85 Закону України « Про банки та банківську діяльність» Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язання  у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредитора.

Районний суд вірно відмовив у стягнення збитків та суми боргу з урахуванням інфляції за час дії мораторію.

П.5.1 Договору між сторонами передбачено,що у разі порушення Банком строку повернення Вкладу,вказаного у вимозі Вкладника,банк сплачує на вимогу Вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від сум вкладу за кожний день прострочення  ,але не більш ніж один відсотків від суми вкладу.

Також,на думку судової колегії районний суд вірно відмовив у стягненні  моральної шкоди,як такої що не передбачена договірними відносинами.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або моли призвести до неправильного вирішення справи.  

Керуючись ст.ст. 307,308,317              ЦПК України, колегія суддів, -

                                                УХВАЛИЛА :

            Апеляційну скаргу   ОСОБА_4 – відхилити.

            Апеляційну скаргу   Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - відхилити.

            Рішення  Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  від 23 лютого 2010 року по цій справі – залишити без зміни.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: