Справа № 22ц-3143/2010 Головуючий у 1інст. – Харечко Л.К.
Категорія – цивільна Доповідач – Скрипка А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
21 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
Головуючого- судді Шарапової О.Л.
Суддів: Скрипки А.А., Заболотного В.М.
при секретарі
за участю Штупун О.М.
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову .
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 травня 2010 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_6 за період з 15 березня 2009 року по 15 лютого 2010 року відповідно до статтей 50, 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 за період з 15 березня 2009 року по 15 лютого 2010 року відповідно до статтей 50, 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та здійснити йому відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги зазначають , що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята без повного, всебічного та об’єктивного з’ясування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального права, зокрема , Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Постанови Кабінету Міністрів України № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 564 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16 липня 2008 року. Апелянт вказує, що судом неправомірно не прийняті до уваги положення ч.3 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’’, оскільки пенсія позивачу призначена згідно Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Таким чином, застосування до спірних відносин норм закону, який їх не врегульовує , свідчить про необґрунтованість судового рішення по справі. Також апелянт зазначає, що розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України, дане положення закріплено в статті 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При вирішенні справи судом не прийнято до уваги положення статті 63 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного.
В ході судового розгляду справі встановлено і підтверджується її матеріалами , що ОСОБА_6 є інвалідом 3 групи, перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова та отримує пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та отримує пенсію відповідно до Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” ( а. с. 4 - 6).
Статтею 54 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника. Згідно ч.4 статті 54 даного Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема 3 групи, не можуть бути меншими за 6 мінімальних пенсій за віком .
Відповідно до статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 3 групи – 50 % мінімальних пенсії за віком.
Статтею 6 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, призначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” в зазначені вище статті 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та ч.4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищенаведене, висновки оскаржуваної постанови суду першої інстанції є вірними по суті , обґрунтованими та такими, що узгоджуються з нормами матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Зі змісту статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інші розміри , немає.
Таким чином , апеляційним судом не можуть бути прийняті до уваги посилання апелянта на те, що положення ч.3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої слідує , що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду 3 групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції , ухваленої на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 209, 218, 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова відхилити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2010 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :