Справа № 22ц-2879/2010                        

   Головуючий у першій інстанції – Гордійко Ю.Г.

                                                                              Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

і м е н е м       У к р а ї н и

20 липня 2010 року                                                                              місто Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                         головуючого  -  судді  Шарапової О.Л.

                         суддів  -  Заболотного В.М.,  Скрипки А.А.

                         при  секретарі  -  Штупун О.М.

          з участю – позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення (далі – УПСЗН) Новозаводської районної у м. Чернігові ради на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

     Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.05.2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії УПСЗН Новозаводської районної у м.Чернігові ради щодо нарахування та виплати не в повному обсязі позивачу за 2009 рік щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ч.4 ст.48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої грошової допомоги .

     В апеляційній скарзі УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне, необ’єктивне з’ясування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт наполягає на тому, що зміни до Державного бюджету на 2009 рік щодо виділення додаткових коштів на фінансування зазначених у позові виплат не вносились, а тому підстави для зобов’язання відповідача вчинити дії з перерахунку та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі відсутні. Крім того, судом не враховано, що фінансування щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік здійснювалось в порядку та розмірах, встановлених постановою КМУ від 12.07.2005 року №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за рахунок коштів, виділених на ці потреби з Державного бюджету України на відповідний рік.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

     По справі встановлено, що ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, і перебуває на обліку в УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради (а.с.6, 8-9).

     Частиною 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення вищезазначеній категорії осіб, до якої відноситься і позивач, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

     Виплата в 2009 році ОСОБА_2 цієї допомоги в розмірі 120грн. на підставі постанови КМУ №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не відповідає вказаному Закону.

     Таким чином, доводи апелянта щодо виконання ним вимог даної постанови, яка забезпечувала виплату такої допомоги в межах реальних можливостей видаткової частини бюджету на 2009 рік, не можуть бути взяті до уваги. Оскільки закон має вищу юридичну силу над підзаконними актами, тому такі доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення.

     Посилання відповідача на дотримання ним вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України щодо видатків на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, в межах бюджетних видатків, також є необґрунтованими.

     Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту чи обсягу існуючих прав і свобод.

     Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягає ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

     Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

     Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради – відхилити , а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року – залишити  без  змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.    

         Головуючий:                                       Судді: