АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі : Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 березня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок,
в с т а н о в и л а :
В березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства Оборони України, в якому просив визнати дії командування Міністерства оборони України неправомірними, стягнути з Міністерства оборони України компенсацію за продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року по 01.08.2005 року у сумі 32902,69 грн.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить постанову суду скасувати, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задоволити скаргу з наступних підстав.
За висновком суду вимоги позивача щодо стягнення компенсації за продовольче забезпечення підлягають задоволенню, оскільки порушено законне гарантоване державою право на отримання грошової компенсації за продовольче забезпечення за рахунок держави.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Міністерстві оборони України і відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мав право на речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до норм харчування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 316 яка втратила чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року та на яку посилається позивач право на харчування за рахунок держави мають військовослужбовці, які постійно працюють на аеродромах, полігонах, технічних і стартових позиціях і безпосередньо обслуговують літальні апарати та забезпечують їх польоти.
За правилами зазначеної постанови нарахування грошової компенсації за продовольче забезпечення та продовольчий пайок не передбачено.
Виплата грошової компенсації за речове майно і продовольчий пайок передбачалась ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Однак, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» з 11 березня 2000 року призупинилась дія ч. 2 ст. 9 названого вище закону.
З урахуванням вищезазначених змін, колегія суддів вважає, що відповідач діяв правомірно, об’єктивно та обґрунтовано, виходячи із чинних на момент забезпечення військовослужбовців продовольчими пайками нормативно – правових актів.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають, однак суд не взяв до уваги вимоги Закону й постановив судове рішення, яке їх порушує.
Враховуючи, що фактичні обставини встановлені судом правильно, проте неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне постановлене судове рішення скасувати й прийняти нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 березня 2007 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді :
З оригіналом вірно :