ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

За позовом             Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві

До                           Управління ДАІ ГУМВС України у м. Києві

Суддя

Секретар судового засідання

Представники:

від позивача:     Бабій М.В. -представ. (дов. в справі)

від відповідача: не з'явилися

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.05.2007 о 15 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.05.2007р. на 16 год. 00 хв., про що повідомлено позивачу після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 04.05.2007 з урахуванням вимог ч. 4 ст.  167 КАС України.

З технічних причин виготовлення повного тексту відкладено на 15.05.2007р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету -економічні санкції в сумі 119236,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ДІ з контролю за цінами у м. Києві додержання державної дисципліни цін на платні послуги, що надаються юридичним особам та фізичним особам УДАІ ГУ МВС України у м. Києві. За результатами перевірки складено акт № 616 від 20.11.06, яким встановлено, що відповідач безпідставно включав у вартість комплексу платних послуг з реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та видачі посвідчень водія таких послуг, як ламінування пластикових документів та проведення подвійної перевірки технічного стану транспортних засобів. Тарифи на вказані послуги регулюються п. 1 Постанови КМУ від 23.05.01 № 556 “Про затвердження переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ”. За результатами перевірки позивачем прийнято рішення від 26.12.06 № 151 “Про застосування штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін” на загальну суму 119236,17 грн.

Зазначене рішення разом з претензією направлено на адресу відповідача. Відповідь на претензію не отримано.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 29/58-А не виконав, в судове засідання представники відповідача не з'явилися. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві. Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до частини  1 статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, в судове засідання не з'явився, про зміну адреси суд не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.

За таких обставин, відповідно до частини 6 статті 71 КАС України, справа вирішується на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З 05.09.06. по 20.11.06 Державною інспекцією з контролю за цінами у м. Києві проведено перевірку Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України з приводу формування та застосування тарифів на платні послуги за період з 01.01.05 по 01.11.06. За результатами перевірки складено акт від 20.11.06 № 616.

Перевіркою встановлено, що за перевірений період Управління в порушення вимог п. 1 постанови КМУ від 23.05.01 № 556 (зі змінами та доповненнями), що призвело до порушення державної дисципліни цін в частині справляння плати за надання платних послуг Управління ДАІ в м. Києві:

- необґрунтовано отримало виручку у розмірі 35544,48 грн. в результаті безпідставного включення у вартість комплексу платних послуг з реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та видачі посвідчень водія фактично оплачених послуг: ламінування документів та подвійної оплати за проведення перевірки технічного стану ТЗ, тарифи на які регулюються, але послуги фактично не виконані;

- необґрунтовано отримало виручку у розмірі 4200,59 грн. в результаті справляння плати за надання консультативних послуг, які п. 3 Постанови КМУ від 02.09.05 № 862 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” виключені з переліку платних послуг, що надаються підрозділами ДАІ МВС України.

26.12.06 ДІ з контролю за цінами у м. Києві прийнято Рішення № 151 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України у м. Києві в доход Державного бюджету необґрунтовано отриманий доход у сумі 39745,39 грн. та штраф у розмірі 79490,78 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 26.12.06 № 152-07/4-1735 на суму 119236,17 грн. Позивачем надано квитанцію про відправлення від 28.12.2006р., та повідомлення про вручення поштового відправлення 09.01.2007р.: рішення, припису, претензії.  Позивач отримав відповідь на претензію від 15.01.2007р., якою претензія повністю відхилена..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  пояснень по суті  позову  не надав.

За таких обставин, судом встановлено, що сума необґрунтовано отриманого доходу відповідачем  становить 39745,39 грн.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.00р. № 1819 "Питання Державної інспекції з контролю за цінами", затверджено "Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами", відповідно до п.1 вказаного Положення позивач є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. Пунктом 5 Положення визначено право позивача приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами (підпункт 5);

Відповідно до Указів Президента України від 15 грудня 1999 року №1572/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" та від 23 жовтня 2000 року №1159/2000 "Про Міністерство економіки України", постанов Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2000 р. № 386 "Про затвердження Типового положення про урядовий орган державного управління" та від 13 грудня 2000 р. №1819 "Питання державної інспекції з контролю за цінами" і з метою встановлення основних засад взаємовідносин між Міністром економіки та Державною інспекцією з контролю за цінами, Міністерством економіки України прийнято Директивний наказ від 01.03.2001р. № 3-Д "Про відносини з Державною інспекцією з контролю за цінами, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра економіки України", п.1 наказу визначає статус позивача як урядового органу державного управління у складі Міністерства економіки якому передаються для самостійного виконання в межах компетенції, функції, визначені Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим Указом Президента України від 23 жовтня 2000року№ 1159/2000, у т.ч.

застосовувати відповідно до законодавства України до суб'єктів підприємництва економічні (фінансові) санкції;

Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України спільно з Міністерством фінансів України прийнято наказ від 03.12.01р. № 298/519 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001р. за №1047/ 6238. Пунктом 1. «Загальні положення»"Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" (далі-Інструкції) визначено, що:

- підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема  застосування торгівельних надбавок  понад установлений граничний розмір формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних (підпункт 1.4);

- якщо факти порушень державної дисципліни цін установлюються іншими контрольними органами, матеріали перевірок (акти і додатки до них , інші документи, які підтверджують факт порушення чи визначають розмір необґрунтовано одержаних сум тощо) надсилаються органам державного контролю за цінами для прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій (підпункт 1.9);

Пунктом 3 Інструкції “Порядок вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій” визначено, що Державна інспекція з контролю за цінами приймає рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством;

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами (підпункт 3.1);

- відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві, на підставі проведених нею перевірок суб'єктів господарювання приймає рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства , яким такі санкції та їх розміри передбачено (підпункт 3.8);

Рішення Державної інспекції з контролю за цінами у м. Києві від 26.12.2006р. № 151 “Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін” відповідає нормам законодавства України і є чинним. На момент розгляду справи Господарським судом м. Києва вказане рішення відповідач не виконав, суми фінансових (штрафних) санкцій до бюджету не перерахував. Інші справи за позовами ДІ  з контролю за цінами по рішенню від 26.12.06 №151 в Господарському суді м. Києва не розглядаються.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України від 03.01.1990 р. № 507 “Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

П 3.6 пункту 3 Інструкції “Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами”, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції  України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 № 298/519 (зареєстрована в Міністерстві юстиції за №1047/6238 від 18.12.2001р.), передбачено, що у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до місцевого господарського суду про примусове стягнення суми економічних санкцій.

Постановою Кабінету Міністрів від 13 грудня 2000 р. N 1819 затверджене Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до п.5 ст.5 цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами приймає рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією  виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному  її  розмірі, а також  звертатись з позовами до судів про  стягнення з підприємств, установ  та організацій  зазначених  сум  у  разі  невиконання   ними   рішень державних інспекцій з контролю за цінами. Рішення про вилучення сум приймають начальники  державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники  від  імені  органів  державного  контролю  за   цінами.

Отже, як вбачається з матеріалів справи відповідачем  порушено вимоги чинного законодавства, а саме, не сплачено суму необґрунтовано одержаного ним доходу в результаті порушення державної дисципліни цін та тарифу у двократному розмірі, тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. 

Керуючись ст. ст. п.1 ст.71, п. 1 ст. 72, ст. 98, ст. 160, п.4 ст.167, ст. 185, ст.186,  ч.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві  (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54, ідентифікаційний номер 24523569, з будь -якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) в доход державного бюджету (р/р 31110106600011, код 23030300, одержувач: ВДК у Шевченківському районі міста Києва, код ЗКПО 26077968, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019 -суму 39745,39 грн. (тридцять дев'ять тисяч сімсот сорок п'ять грн.., 39 коп).

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві  ( 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54, ідентифікаційний номер 24523569, з будь -якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) в доход державного бюджету (р/р 31110106600011, код 23030300, одержувач: ВДК у Шевченківському районі міста Києва, код ЗКПО 26077968, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019 -штрафні санкції у сумі 79490,78 грн. (сімдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто грн., 78 коп).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                                І.В.Усатенко