Справа № 2а-1305\09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2009 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Малютіної Н.М.,
при секретарі Маловічко О.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача Ясінка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, зобов’язання провести перерахунок пенсії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 квітня 2008 року, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно ст. 50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В обгрунтування позову зазначив, що йому встановлена 2 група інвалідності, захворювання пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильський АЄС, знаходиться на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька. Зазначивши, що відповідно до ст. ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право отримувати основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачує йому пенсію у зазначених розмірах, тому позивач звернувся до суду за поновленням порушеного права. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовної заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні вважав позовну заяву до Управління про перерахунок пенсії по інвалідності та зобов’язання проведення перерахунку пенсії необгрунтованою і не відповідаючою вимогам чинного законодавства України з наступних підстав.
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121 від 01.03.2004, - Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Положенням про Пенсійний фонд України.
Пенсійне забезпечення відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-12 здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Законодавство про пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-15 базується на Конституції України, складається з Основ законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Гр. ОСОБА_1 знаходиться на обліку Управління як отримувач пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інвалід 2 групи внаслідок захворювання пов’язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( із змінами) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розміри пенсії зазначеним особам визначені ст. 50,54 зазначеного Закону. При цьому частиною п’ятою ст. 54 зазначеного Закону встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Наведеною нормою Закону питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені до відома Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, та здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 117 Конституції Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності в наслідок загального захворювання; пенсія у зв’язку з втратою годувальника.
Враховуючи наведене, положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» інвалідам 3 групи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, виплачується у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2008 р. складає 482,00 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», з 01.07.2008 року інвалідам 2 групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановлено розмір пенсії 1090,00 грн., у разі, коли розмір пенсії ( без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не досягає цієї суми.
Вислухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи суд дістається висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданого порушенням цього права шкоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням, довідкою МСЕК ( а.с. 7-8).
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 9 липня 2003 року і означає, що особі, яка мас одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Пунктом 13 розділу XV вказаного закону, у разі якщо особа має право па отримання пенсії. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Позивачу була призначена за його вибором пенсія за 2 групою інвалідності, як особі що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в редакції Закону України № 2001 -XII від 19 грудня 1991 року, зі змінами та доповненнями етапом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них. соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії: б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права па державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) визначено, що особам, віднесеним до І категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкод', заподіяну здоров’ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ст. 54 Закону України «Про статус і. соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України и; 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з. 22 травня 2008 року.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідач в своїх запереченнях посилався на те, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( із змінами) пенсії особам. віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Розміри пенсії зазначеним особам визначені ст. 50,54 зазначеного Закону. При цьому частиною п’ятою ст. 54 зазначеного Закону встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Наведеною нормою Закону питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені до відома Кабінету Міністрів України. Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Згідно зі ст. 9 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності в наслідок загального захворювання; пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Враховуючи наведене, положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» інвалідам 3 групи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, виплачується у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2008 р. складає 482,00 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», з 01.07.2008 року інвалідам 2 групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановлено розмір пенсії 1090,00 грн., у разі, коли розмір пенсії ( без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не досягає цієї суми.
Стосовно цих тверджень, відповідача суд зазначає, що за статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тобто, в цій статті функції щодо встановлення розміру пенсії, як державної, так і додаткової. Кабінету Міністрів України не делеговані а лише зазначено про те, що Кабінет Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом пільг.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 роки та 530 від 28 травня 2008 року, № 654 від 16 липня 2008 року були прийняті всупереч положень статей 50. 54,62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами і вважає, що позивачу повинна сплачуватися державна та додаткова пенсія у розмірі визначеному в статтях 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з вирахуванням мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV ( в редакції на день звернення позивача за перерахунком) передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідач наполягає на тому, що за частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з ним Законом. Суд з цього приводу зазначає, що стаття 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» була доповнена частиною третьою згідно з Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV. який набрав чинності з 31 березня 2005 року, в той час як до частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни, за якими -обчислення і призначення пенсій по інвалідності проводяться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", були внесені згідно з Законом України від 17 листопада 2005 року N 3108-IV, що набрав чинності з 13 грудня 2005 року, тобто в даному випадку застосовується принцип дії законів у часі, за яким до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми закону, що набрав чинності пізніше. Крім того, частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІУ від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком. Також слід врахувати, що чинним законодавством не встановлено іншого ніж передбаченого частиною І статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» порядку вирахування мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, суд враховує, що в дійсний час діє Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 зі змінами і доповненнями, за яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання завдяки Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статей 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01 квітня 2009 року та наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-15,17-18,33-35,41-42,47-51.56-59,69-71.79.86.87.94,99.104-107,110-111,121,122-143,151-154,158,162,163,167,185-186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, зобов’язання провести перерахунок пенсії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька провести такий перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.04.2009 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський райсуд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.