Судове рішення #1016108

 

 

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10.04.2007р.

м.Київ

№ 29/18-А

За позовом             Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаїв

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаїв

До                           Суб"єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1

Предмет адміністративного позову

визнання угоди купівлі-продажу недійсною

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агар"

Предмет адміністративного позову

 

Суддя

Секретар судового засідання М.В. Вознюк

 

Представники:

від позивача

Бойко О.В. -гол. держ. под. інсп. (довір. в справі)

 

від відповідача-1: від відповідача-2:    

не з'явились  не з'явились

 

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.04.2007 о 09 год. 10 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.04.2007, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.12.2004 НОМЕР_1, укладеного між відповідачами, з підстав, передбачених ст. 207 ЦК України, та застосування наслідків недійсності договорів згідно ст. 208 ЦК України, а саме: стягнути з ТОВ "Агар" вартість всього отриманого та належного йому на відшкодування виконаного по цій угоді в сумі 113171,50 грн. на користь СПД ОСОБА_1., а з СПД ОСОБА_1. в доход держави суму в розмірі 113171,50 грн.

Ухвалою від 06.02.2007 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 26.02.2007.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори  за  зверненням  суб'єкта  владних   повноважень   у випадках, встановлених законом.

Пунктом 11 частини 1 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі, а також від інших осіб документи та інші матеріали, прийнято рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

На думку позивача, умисел відповідача-2 на укладання угоди, з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, підтверджується тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.07.2002 установчі документи ТОВ "Агар" були визнані недійсними. Отже, укладаючи відповідні угоди, ТОВ "Агар" мало на меті приховування прибутків, отриманих від реалізації товару, що суперечить ст. 67 Конституції України.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує (заперечення в справі).

Відповідач-2 в судові засідання явку  своїх представників не забезпечив, відзив на позов не надав та не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Як вбачається з матеріалів, справи між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агар" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу НОМЕР_1 від 10.12.2004, предметом якого є купівля-продаж товару: насіння соняшника. Загальна сума договору складає 113171,50 грн., в т.ч. ПДВ -18861,92 грн.

ТОВ "Агар" виписало на адресу СПДФО ОСОБА_1. податкові накладні від 10.12.2004 НОМЕР_3 на суму 55464,50 грн., у т.ч. ПДВ -9244,08 грн. та від 11.12.2004 НОМЕР_2 на суму 57707,00 грн., у т.ч. ПДВ -9617,83 грн. по факту поставки товару (копії договору та податкових накладних в матеріалах справи). Факт перерахування коштів також не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи (копії квитанцій в матеріалах справи).

Вищезазначеними документами підтверджується факт виконання договору його сторонами. З боку контрагентів за спірним договором жодних заперечень (зауважень) щодо його виконання не надходило, договір не оспорювався.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. З п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.02р. "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки", під час розгляду справ за позовами органів державної податкової служби про визнання угод недійсними судам відповідно до вимог ст. 43 ГПК України необхідно оцінювати докази в сукупності та визначати достатність підстав для висновку щодо спрямованості діяльності суб'єкта господарювання, в тому числі при укладенні спірної угоди, на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен повно з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2004, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Як свідчать матеріали справи, правовідносини між відповідачами виникли та припинились (в зв'язку з виконанням спірного договору) після набрання чинності новим Цивільним кодексом України, тому до них застосовуються норми Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи факт укладання відповідачами угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, позивач посилається, зокрема, на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.07.2002 установчі документи ТОВ "Агар" були визнані недійсними з моменту реєстрації.

Суд враховує, що у вищевказаному рішенні суду зазначено про те, що засновники ТОВ "Агар" фінансово-господарською діяльністю від імені ТОВ "Агар" не займалися.

В обґрунтування позову позивачем зроблено посилання на протиправність умислу лише у ТОВ "Агар". Враховуючи наведене, встановлення умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є предметом дослідження у цій справі. Однак наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання статуту та свідоцтва платника ПДВ цієї сторони договору недійсними, оскільки предметом дослідження у справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Отже, судження, висновки суду, викладені у рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 22.07.2002, яким були визнані недійсними установчі документи ТОВ "Агар" з моменту реєстрації, не є обов'язковим для господарського суду.

Обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі,  що набрало законної сили,  згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 70 належними  є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.  Суд не бере до розгляду докази,  які  не  стосуються предмету доказування.

Таким чином рішення районного суду не звільняє позивача від доведення наявності умислу ТОВ "Агар" на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім того, ст. 55 ГК України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання зокрема є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим позивачем на день розгляду спору ТОВ "Агар" не ліквідоване, довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи.

Як вже зазначалось, правовідносини між відповідачами виникли та припинились (в зв'язку з виконанням спірного договору) після набрання чинності новим Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Суд вважає, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.07.2007 не може свідчити про укладення оспорюваного договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки з нього взагалі не вбачається, що товарні цінності не передавались, податки не сплачувались, звітність не подавалась.

Також суд вважає, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів, чи одного з них, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Крім того, до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Із наданих суду доказів вбачається, що позивачем не доведено належним чином в чому саме полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання угоди і чи була вона спрямована на приховування від оподаткування доходів, а також наявність в діях відповідачів у формі умислу

Позивач не надав доказів про те, що внаслідок виконання угоди інтересам держави заподіяні збитки.

За оспорюванню угодою ТОВ "Агар" є продавцем, а СПДФО ОСОБА_1. покупцем. Відповідно у ТОВ "Агар" за зазначеною господарською операцією виник валовий дохід та податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

У відповідності до пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” контролюючий орган повинен самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Відповідно до абзацу другого пп. 2.5 п. 2 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій  органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 N 110  податкове повідомлення-рішення  -   це    рішення   керівника податкового  органу  (його  заступника)  щодо  обов'язку  платника податків сплатити донараховану суму податків, зборів (обов'язкових платежів),  застосованих  штрафних  (фінансових)  санкції  (у тому числі пені за порушення у сфері  зовнішньоекономічної  діяльності) за  порушення податкового та іншого законодавства,  що приймається за  результатами  перевірки   платника   податків. Як вбачається з матеріалів справи, перевірка ТОВ "Агар" з питань дотримання податкового законодавства не проводилась, рішення податкового органу про встановлення податкового зобов'язання платника податків не приймалось.

Несплата податків дійсно є порушенням діючого податкового законодавства, однак в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують несплату податків за оспорюваним договором, у т.ч. податку на додану вартість. Отримання відповідачем-1 товару, а відповідачем-2 коштів не свідчить про намір ухилитись від сплати податків.

Факт ухилення від сплати податків сторонами угоди не доведений позивачем. Позивач наполягає на наявності умислу в діях саме ТОВ "Агар".

Допустимих доказів наявності у відповідача-2 податкового зобов'язання або податкового боргу позивач не надав, як і не надав будь яких доказів щодо не включення відповідачем-2 суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та до валового доходу (за виконаною господарською операцією) за відповідні звітні періоди в податкові декларації (з податку на додану вартість), або несплати сум податкових зобов'язань, в матеріалах справи відсутній Акт перевірки, рішення податкового органу про донарахування податкових зобов'язань, податкові повідомлення, податкові вимоги, що підтверджують наявність податкового боргу у відповідачів (а саме зазначені документи можуть бути підтвердженням податкового боргу, несплати податків відповідачами). 

Відповідно до ч. 2 п. 7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002 „Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки” доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби.

Факт ухилення від сплати податків сторонами угоди не доведений позивачем.

Суд також звертає увагу на те, що в пункті 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 зазначено, що порушення  сторонами  договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом  не  подано  доказів  спрямованості  укладеної  угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою  для  визнання  угоди недійсною.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві відсутні достатні докази, що підтверджують або спростовують наявність як об'єктивного так і суб'єктивного складу правопорушення. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у т.ч. факту навмисного ухилення від сплати податків у відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач не довів суду обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

 

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

В позові відмовити повністю.

 

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

 

 

Суддя                                                                                                                        І.В. Усатенко

         

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -16.04.2007

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація