ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2007р. | м.Київ | № 29/161-А |
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд"
До Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва
Предмет адміністративного позову | скасування податкового повідомлення -рішення № 0009211705/2 |
Суддя
Секретар судових засідань Вознюк М.В.
Представники:
Від позивача | Ярош-Сейн І.В. - представник (довір. в справі) |
Від відповідача Коваленко М.В.- представник (довір. в справі)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.08.2007 о 12 год. 40 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.08.2007р. на 16.00 год., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 06.08.2007 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 05.02.2007р. №0009211705/2.
Заявою від 29.05.2007 р. позивач змінив позовні вимоги і просить скасувати податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва: від 05.02.2007р. №0009211705/2, у частині визначених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4920,57 грн. у тому числі 1640,19 грн. за основним платежем та 3280,38 грн. штрафних санкцій; від 10.04.2007р. №0009211705/3 у частині визначених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4920,57 грн. у тому числі 1640,19 грн. за основним платежем та 3280,38 грн. штрафних санкцій.
В судовому засіданні відповідно до ст..150 КАС України оголошувались перерви 17.07.2007р., 01.08.2007р., в зв”язку з чим Постанова проголошується зазначеною датою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача є неправомірним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, зокрема, відповідач безпідставно зробив висновок про порушення позивачем п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, повністю підтримує висновки, викладені в акті перевірки та зазначає, що позивач, в порушення п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»не утримав податок з доходів працівників наданих їм, як додаткове благо за оплату міжнародного роумінгу
Розглянувши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ("Союз-Віктан Трейд" (код за ЄДРПОУ 33643230) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19 липня 2005р. по 31 березня 2006р. за результатами якої був складений акт від 16.08.2006р. №1203/23-02/33643230 (далі –акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме податковим агентом не утримано податок з доходів фізичних осіб з сум доходу, виплачених само зайнятій особі –приватному нотаріусу за вчинення нотаріальних дій, що призвело до заниження податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 122,15 грн.;
пп. 4.2.9 "е" п. 4.2 ст. 4, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV, податковим агентом не включено до загального місячного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів та послуг у формі, відмінній від грошової, а саме компенсації послуг мобільного зв’язку працівникам підприємства у загальній сумі 12616,89 грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1640,19 грн.;
пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV, податковим агентом нараховано та перераховано податок з доходів фізичних осіб не за рахунок платника податку з суми доходів від оренди майна, що призвело до заниження податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб у сумі 10,14 грн.
На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 05.02.2007р. №0009211705/2, яким позивачу згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 статті 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначені податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 5317,44 грн. у тому числі 1772,48 грн. за основним платежем та 3544,96 грн. штрафних санкцій;
від 10.04.2007р. №0009211705/3, яким позивачу згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 статті 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначені податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 5317,44 грн. у тому числі 1772,48 грн. за основним платежем та 3544,96 грн. штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржуються у частині визначених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4920,57 грн. у тому числі 1640,19 грн. за основним платежем та 3280,38 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
За результатами перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва дійшла висновку, що ТОВ «Союз-Віктан Трейд»надавало працівникам додаткові блага у вигляді компенсації оплати послуг мобільного зв’язку за міжнародний роумінг із-за кордону та за спецсервіс при відсутності документів на відрядження за кордон, підприємством не надані документи які б засвідчували використання міжнародного роумінгу із-за кордону та за спецсервіс у виробничих потребах, а саме: наказ на відрядження по зовнішньоекономічній діяльності та підписані угоди, що призвело до донарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій.
Як свідчать матеріали справи 01.09.2005 року ТОВ «Союз-Віктан Трейд»уклав договір № 5.26243.12 з ЗАТ "Український мобільний зв'язок". Роздруківки за лютий, березень та квітень 2006р. є в матеріалах справи.
Директор ТОВ «Союз-Віктан Трейд»01.09.20005 року видав Розпорядження «Про порядок використання службового мобільного зв'язку» № 2 від 01.09.05, яким затверджений «Порядок використання службового мобільного зв'язку».
Працівникам, на період їх роботи на підприємстві, були видані СІМ карти.
Відповідно із Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-ІУ п.1.1, п.1.2. додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди). Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою). Для цілей цього Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно із ст. 3 п.3.1.1, п.4.2. ст..4 зазначеного Закону об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: 4.2.1. доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору; 4.2.9. дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах тощо. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.8.1.1. ст.. 8 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, оплата послуг мобільного зв’язку віднесені позивачем до валових витрат підприємства, визначених п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, а не до витрат визначених п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»пов’язаних з виплатою доходу працівникам.
Відповідачем ні в Акті перевірки ні в судовому засіданні не визначено на підставі яких саме документів ним зроблені висновки щодо отримання саме фізичними особами зазначеними в Акті перевірки (додаток 14 стор. 31) додаткових благ у вигляді отриманих послуг мобільного зв”язку. Не обґрунтовані розрахунки щодо розміру зазначених додаткових благ. Як вбачається з наказів про прийняття фізичних осіб на роботу до позивача, пояснень, та службової записки позивача фізичні особи Заклада А.В., Скворцов В.І., Кравцова.А.А., Землянкін Ю.І., Воротніков А.Г., Попович Є.В. не були працівниками позивача. В Акті перевірки не зазначено за якими саме телефонними номерами були надані послуги з мобільного зв”язку (у т.ч. роумінгу, та спецсервіс) і яким саме оператором мобільного зв”язку зазначені послуги були надані, дати отримання зазначених додаткових благ, відсутній помісячний розрахунок щодо кожної фізичної особи –працівника на виконання п.8.1.1. ст..8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Неможливо встановити на підставі яких первинних документів відповідачем зроблені висновки щодо отриманих додаткових благ кожним працівником окремо. За таких обставин висновки Акту перевірки в цій частині є необґрунтованими, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 69 вказаного Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем правомірно не включалось до суми оподаткованого доходу працівників сума 12616,89 грн. та не утримувався податок з доходів фізичних осіб у сумі 1640,19 грн..
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 05.02.2007р. №0009211705/2, у частині визначених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4920,57 грн. у тому числі 1640,19 грн. за основним платежем та 3280,38 грн. штрафних санкцій.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 10.04.2007р. №0009211705/3 у частині визначених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4920,57 грн. у тому числі 1640,19 грн. за основним платежем та 3280,38 грн. штрафних санкцій
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" (ідентифікаційний код 33643230, м.Київ, вул..Воровського, 4, поточний рахунок 2600114865 в ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 400335) судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В. Усатенко