Справа №2-а-127/2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Зайончковської І.А.
при секретарі Павлику В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління ПФУ в Смілянському районі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління ПФУ в м. Сміла про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання нарахувати та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни",
ВСТАНОВИВ:
Згідно посвідчення АЗ № НОМЕР_1 від 19 липня 2006 року ОСОБА_1 має статус „дитина війни".
Згідно посвідчення № НОМЕР_2 від 7 серпня 1996 року ОСОБА_2. має статус „дитина війни".
Згідно посвідчення ААБ № НОМЕР_3 від 13 січня 2003 року ОСОБА_3 має статус „дитина війни".
Згідно посвідчення АБ № НОМЕР_4 від 28 вересня 2004 року ОСОБА_4 має статус „дитина війни".
Згідно посвідчення № НОМЕР_5 від 12 квітня 1989 року ОСОБА_5. має статус „дитина війни".
Згідно посвідчення ААБ № НОМЕР_6 від 9 жовтня 2001 року ОСОБА_6 має статус „дитина війни".
В зв’язку з цим у 2008 році вказаним особам виплачувалась доплата до пенсії в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, що в грошовому виразі становить 47 грн. з січня по квітень, 48,1 грн. - з квітня по липень, 48,2 грн. - з липня по жовтень, 49,80 грн. - з жовтня по грудень включно.
Позивачі просили зобов’язати відповідача провести нарахування їм щомісячної надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, згідно якої дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, а також стягнути на їх користь за 2006-2008 р.р. невиплачені кошти в сумі по 4470,20 грн. - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та по 3944 грн. -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 На підтримку своїх позовних вимог позивачі посилались на те, що рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року положення ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік" та „Про державний бюджет України на 2008 рік", в частині зупинення виплати їм доплати до пенсії згідно вказаного закону та внесення до нього змін, визнані неконституційними, а також на те, що соціальні гарантії визначені спеціальним законом не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами.
ОСОБА_6 також просив поновити пропущений строк на звернення до суду, як і ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що просили зобов’язати відповідача проводити виплати в такому розмірі в подальшому. ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили також визнати дії відповідача протиправними.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які надали заяви про розгляд справи без їх участі за станом здоров’я, просили стягнути з відповідача невиплачену надбавку до пенсії за 2008 рік з врахуванням вже нарахованих та отриманих ними 10%.
ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився з невідомих причин.
Представники відповідача позов не визнали повністю, посилаючись на те, що розмір виплат згідно вказаного закону здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету і в межах фінансування, обсяги якого визначаються лише ЗУ „Про Державний бюджет України"; будь-які нарахування місцевими управліннями ГІФУ можуть проводитися лише після отримання з Державного Казначейства України відповідних коштів на реалізацію державних соціальних програм, а також не був визначений механізм підвищення пенсій, а тому не було підстав для проведення відповідних нарахувань та виплат. Норми закону втрачають чинність лише з дня ухвалення рішення Конституційним судом, яке до того ж зворотної сили не має, а також всі позивачі звертались до відповідачів з приводу визначення свого статусу, в зв’язку з чим їм було відомо про наявність закону та відповідних пільг, що не дає їм підстав вимагати поновлення строків на звернення до суду, та вони повинні бути застосовані. Крім того поняття мінімальної пенсії за віком стосується лише ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Також виплата надбавки до пенсії вказаній категорії осіб у 2008 році проводилась в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а механізм проведення виплат відповідно до рішень Конституційного Суду України не визначений та кошти на їх проведення не закладені в бюджеті держави на 2009 рік і до ПФУ не надходили..
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсія підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законами України „Про Державний бюджет України на відповідний рік" у 2006-2007 роках дія вказаної статті була призупинена, а ЗУ „Про Державний бюджет на 2008 рік" були внесені зміни в дану статтю відповідного ЗУ та встановлено, що дітям війни підвищення до пенсії виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка згідно ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. ст. 22,48 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а також кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї. Крім того, ст. 3 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки право позивачів на отримання пенсії у підвищеному розмірі було передбачено діючим законодавством, виходячи з норм Конституції України, ЗУ „Про Державний бюджет України" не може позбавляти їх права, визначеного іншим Законом України. З тих же підстав рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнано неконституційними ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 та на 2008 рік", оскільки вони повинні регулювати правовідносини лише у бюджетній сфері і являтися основним фінансовим документом держави, а тому ними не можуть бути внесені зміни до інших законів, зупинена чи скасована їх дія, так як Конституція України не надає йому вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Оскільки нормативні акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, то виплата позивачам надбавки до пенсії повинна була б проводитися, починаючи з 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, так як норми ЗУ „Про держаний бюджет на 2006 рік" не являлись предметом розгляду Конституційного Суду України і були чинними протягом вказаного року.
Разом з тим ст. 99 КАС України, який введений в дію з 1 вересня 2005 року, передбачає річний строк на звернення до суду за захистом прав, що вираховується з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про їх порушення. Позивачі не мали ніяких перешкод для ознайомлення з нормами Закону України, що передбачав для них пільги, та звернення до суду, якщо вважали, що їх права порушені, так як Закон був загальнодержавним, опублікованим у засобах масової інформації, доступним для ознайомлення, не вимагав спеціальних правових знань. Крім того, всі позивачі після введення його в дію з 1 січня 2006 року оформляли свій статус у відповідних управліннях ПФУ. В зв’язку з цим суд не вбачає підстав для поновлення строку на звернення до суду з вимогами щодо стягнень за 2006-2007 роки, а тому задоволенню підлягають лише вимоги в межах стягнень за 1 рік, з врахуванням виплачених їм у 2008 році коштів в сумі 579,30 грн., наполяганні відповідача на застосуванні строків звернення до адміністративного суду та відсутності таких вимог у ОСОБА_4 та ОСОБА_5
При визначенні розміру вимог, що підлягають задоволенню, суд враховує також, що мінімальна пенсія за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який встановлено ЗУ „Про Державний бюджет України на відповідний рік". Так, вказаний прожитковий мінімум становив: з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. Таким чином надбавка до пенсії у розмірі 30% від вказаних сум за період з 1 січня 2008 року по 1 січня 2009 року повинна становити 1737,90 грн. (((470х3) + (481х3) + (482х3) + (498х3)) х30%=1737,90).
З врахуванням виплачених коштів у січні-грудні 2008 року в сумі 579,30 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 1158,60 грн. (1737,90- ((47х3) + (48,1х3) + (48,2х3) + (49,8x3)) =1158,60), щодо кожного з позивачів.
Суд не може прийняти до уваги посилання представників відповідача на те, що термін мінімальна пенсія за віком стосується лише ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки з їх же пояснень вбачається, що з січня 2008 року ними проводяться виплати надбавки в розмірі 10% саме прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також ніяким іншим законом України не визначено поняття „мінімальна пенсія за віком" та її розмір.
Не оспорюючи посилання представників відповідачів на те, що ст. 7 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" передбачає фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, лише за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому при відсутності такого фінансування управління на місцях не могли проводити ні нарахування, ні виплати, суд вважає, що відсутність самостійних коштів у відповідача для проведення виплат та недосконалість законодавства, де є суперечливість норм одного Закону іншому, не може бути підставою невиконання зобов’язань держави перед особою, щодо якої передбачені відповідними Законами України пільги чи соціальні виплати.
Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо зобов’язання відповідача проводити виплату надбавки до пенсії в послідуючому відповідно до розміру, визначеному в законі, так як рішенням суду можуть бути поновлені вже порушені права, а не ті, які можливо будуть порушені в майбутньому.
Вимоги про стягнення з відповідача судового збору позивачами не заявлені.
На підставі ст. ст. 6,7 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", керуючись ст. ст. 9,11,159,161,163 КАС України, рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 та 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позови задоволити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Сміла в частині виплати у 2008 році ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надбавки до пенсії як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Стягнути з управління ПФУ у м. Сміла на користь ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 невиплачену щомісячну надбавку до пенсії дитині війни за період з 1 січня 2008 року по 1 січня 2009 року в сумі по 1158,60 грн. кожному.
Стягнути з управління ПФУ у Смілянському районі на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 невиплачену щомісячну надбавку до пенсії дитині війни за період з 1 січня 2008 року по 1 січня 2009 року в сумі по 1158,60 грн. кожному.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви-апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про її оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.