Справа № 2-271/10

                               РІШЕННЯ

                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 липня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – Сватаненка В.І.

за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення боргу за грошовим зобов*язанням», -

                                      ВСТАНОВИВ:

2.10.2009 року позивач звернувся до суду з позовом, який у подальшому був уточнений, до відповідача про стягнення боргу за договором позики, по якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі еквівалентному 63000 доларів США, а також понесені позивачем судові витрати, посилаючись на те, що відповідач у травні 2008 року взяла вказану грошову суму з метою придбання земельної ділянки у продовж кілька місяців. Однак відповідач дане зобов*язання не виконала до кінця року та не виконала його і у 2009 році та починала ухилятись від зустрічі з ним. Тому, 7.102009 року на його прохання відповідач написала розписку про грошове зобов*язання, яке зобов’язалась виконати у квітні-травні 2010 року, але до теперішнього часу свого грошового зобов’язання перед ним не виконала в добровільному порядку.

Позивач позов підтримав та просить суд його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 5.0.2010 року позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, посилаючись на те, що відповідач – її довіритель з позивачем не знайома, грошових коштів від позивача не отримувала. В даному судовому засіданні представник відповідача позов визнала, мотивуючи це тим, що після спілкування з відповідачкою після минулого судового засідання, вона згадала, що знає позивача, визнала грошовий борг та просила щоб позивач розстрочив повернення боргу.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, представника відповідача,  переглянувши відеозапис, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає за можливе позов ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Сторони по справі знайомий з 2006 року, в них були нормальні та довірчі стосунки, відповідач неодноразово зверталась до позивача з питань ремонту автомобілів позивачем. Позивач, маючи намір придбати для себе та своєї сім’ї земельну ділянку, між ним та відповідачем був укладений усний договір, за яким позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі еквівалентному 63000 доларів США, а відповідач зобов’язався знайти та підібрати відповідну земельну ділянку.

Свого зобов’язання відповідач не виконала, почала уникати зустрічей з позивачем, у зв’язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Вже після звернення до суду, позивач, зустрівши відповідача, попросив останню повернути грошові кошти, які вона отримала від нього для придбання для позивача земельної ділянки. Відповідач, пообіцявши повернути зазначені грошові кошти у найкоротший час, на підтвердження свого зобов’язання склала власноруч написану розписку, з тексту якої вбачається, що вона отримала від позивача в борг грошові кошти еквівалентні 63000 доларів США, які зобов’язується повернути в строк до квітня-травня 2010 року (а.с.4), відповідач визнала даний борг як договір позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ст. 1047 ЦК України). На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом було встановлено, що у встановлені строки відповідачем зобов’язання по поверненню отриманих в позику коштів не були виконанні.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у випадку якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Крім того, позивачем по справі суду був наданий диск з відеозаписом, з якого також вбачається пояснення позивача. З відеозапису, який був визнаний судом належним та речовим доказом, вбачається, що відповідач приходила на роботу до позивача, у робочому кабінеті якого вони мали тривалу розмову.

Дана обставина також підтверджує сам факт того, що позивач та відповідач знайомі, у той час як представник відповідача суду пояснювала, що відповідач з позивачем не знайома, в борг гроші в нього не отримувала.

 Таким чином, з урахуванням тієї обставини, що відповідачем не були виконані зобов’язання по поверненню коштів, суд вважає, що позов є законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 553, 572, 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

                              ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення боргу за грошовим зобов*язанням» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 497700 грн. (еквівалент 63000 доларів США), понесені ним судові витрати в розмуру 81 грн., а всього стягнути 497781 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 1649 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: