33-71/09

ПОСТАНОВА

11 березня 2005 року Суддя апеляційного суду Львівської області Галин В.П., розглянувши апеляційну скаргу адвоката та представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 30.12.2008 року.

ВСТАНОВИВ:

постановою судді Галицького районного суду м. Львова Юрківа О.Р. від 30.12.2008 року відмовлено у притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 348 МК України за пропуском строку накладення адміністративного стягнення. Адміністративну справу провадженням закрито.

Автомобіль марки „Фіат" 1989 року випуску, кузов НОМЕР_3 конфісковано у дохід держави, у випадку неможливості проведення конфіскації, вирішено стягнути його вартість, шляхом конфіскації автомобіля марки "Тойота Авенсіс", 1999 року випуску, кузов № НОМЕР_1.

За постановою судді, ОСОБА_3, 16.05.2006 року на митну територію Україну через Мостиську митницю, у режимі тимчасового ввезення, ввіз автомобіль марки „Фіат" 1989 року випуску, кузов № НОМЕР_2, однак у встановлені митним органом строки та згідно митної декларації - зобов»язання до 11.05.2006 року за митний кордон України даний автомобіль не вивіз, чим порушив зобов»язання про транзит. Станом на 03.11.2008 року згідно інформації з контролю за доставкою транспортного засобу ЄАІС ДМСУ вищезазначений транспортний засіб з митної території України не вивезений. Орієнтована митна вартість автомобіля становить 650 євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до іноземних валют складає 4800.10 грн.

ОСОБА_3 порушив зобов’язання про зворотнє вивезення транспортного засобу, який був тимчасово ввезений на митну територію України під зобов’язання про зворотнє його вивезення.

В апеляційній скарзі адвокат та представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутності події правопорушення. Свою вимогу мотивує тим, що у постанові суддя вказав про те, що ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Таке не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 був присутній у судових засіданнях 09 та 23 грудня, а його представник за дорученням та адвокат був присутній у судових засіданнях 09,16,23 та 30 грудня 2008 року. Обоє давали пояснення.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник пояснили, що своє зобов’язання про зворотнє вивезення автомобілів він виконав. Чому дані про вивезення автомобілів відсутні на митниці не знає У зв"язку із хворобою своїх перестарілих батьків йому доводилось часто приїздити з Німеччини, де він має постійне місце проживання, в Україну, а саме у м. Одесу. Назад з України він повертався через митні пости в Молдові та Румунії, оскільки в м. Каушани Молдови проживають батьки його дружини. З метою економії коштів, пов"язаних з технічним оглядом і ремонтом автомобілів після поїздок по неналежних дорогах в Україні та Молдові, для поїздок до батьків він купував найдешевші вживані автомобілі, ресурс яких дозволяв би здійснити поїздку. Після повернення з України знімав дані автомобілі у Німеччині з обліку і продавав. При цьому суду надав копії договорів купівлі-продажу автомобілів та належно засвідчені копії технічних паспортів і квитанцій про сплату мита за зняття автомобілів з обліку, які це стверджують. Однак, дані документи суддею не взяті до уваги як докази, і при цьому у постанові не спростовані.

Був присутній в судовому засіданні і представник митниці, про що також не вказано в постанові. Останній підтримав складений митним органом протокол, однак у його підтвердження не надав суду жодного документу, не спростував пояснення ОСОБА_3 про те, що він вивіз автомобіль у зазначений термін за межі митної території України, не зміг пояснити суду, яким чином відбувається реєстрація зворотного вивезення автотранспорту і як це на даний час може бути перевірено.

Суддя в постанові вказав, що така є остаточною та оскарженню не підлягає, в той час, як право на апеляційне оскарження постанови передбачено ст. ст. 287,289,294 КУпАП та ст. 393 МК України.

Заслухавши ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Суддя місцевого суду достовірно встановив, що ОСОБА_3 16.05.2006 року на митну територію Україну через Мостиську митницю, у режимі тимчасового ввезення, ввіз автомобіль марки „Фіат" 1989 року випуску, кузов № НОМЕР_2. Даний факт стверджуються матеріалами справи, а також ОСОБА_2

При апеляційному розгляді даної справи ОСОБА_3 пояснив, що даний автомобіль, як і всі інші він вивіз із території України у Німеччину, де їх зняв із обліку та продав. Відповідні документи ним були долучені до матеріалів справи. Проте їх не було взято до уваги. Автомобіль вивозив із України через Молдову.

Як убачається із матеріалів справи, до справи долучені копії та переклад на Українську мову технічного паспорту із датою зняття з обліку 23.05.2006 року, угоду про продаж даного автомобіля на території Німеччини датовану 23.05.2006 року.

Дані документи Митною службою не перевірені, а також не були предметом дослідження у місцевому суді.

Враховуючи те, що Митна служба, складаючи протоколпро порушення митних правил відносно ОСОБА_3 не перевірила його доводи, вважаю, що справу слід повернути Львівській митниці для додаткової перевірки.

При проведенні додаткової перевірки необхідно зробити запити у відповідні офіційні установи Німеччини та встановити, чи дійсно знімався даний транспортний засіб із обліку, як вказано в представленій ксерокопії технічного паспорту і чи знаходився він на цей час на території Німеччини, чи був він дійсно проданий згідно поданої копії угоди.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про АП, ст. 391 МК України

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задоволити частково. Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 30.12.2008 року відносно ОСОБА_3 стосовно автомобіля марки „Фіат" 1989 року випуску, кузов № НОМЕР_2 скасувати, а справу направити для проведення додаткової перевірки у Львівську митницю.