ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "06" липня 2010 р.                                                          Справа №  4/129-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Національного банку України, м.Київ: Сюйви І.Є. - представника за

                        довіреністю від 14.09.2009р.,

від відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль": Шевченка І.В. - арбітражного

   керуючого - ліквідатора (приймав участь в судових засіданнях 22.06.2010р. та

   29.06.2010р.),

- Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фабрика Класум": Доценко О.І. -

  представника за довіреністю №01/010210 від 01.02.2010р.,

за участю Сича Ю.М - прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Житомирської області (приймав участь в судових засіданнях 22.06.2010р. та 29.06.2010р.),

розглянувши апеляційні скарги Національного банку України (м.Київ), Товариства з

обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (с.Тетерівка Житомирського району

Житомирської області)

на рішення господарського суду Житомирської області

від "25" лютого 2010 р. у справі № 4/129-Д (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Національного банку України, м.Київ  

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль", с.Тетерівка

                             Житомирського району Житомирської області

                           Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фабрика Класум",

                             с.Тетерівка, Житомирського району Житомирської області

про визнання  договорів фінансового лізингу недійсними та повернення майна,

з перервами в засіданні суду згідно ст.77 ГПК України з 22.06.2010р. по 29.06.2010р. та з 29.06.2010р. по 06.07.2010р.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.02.2010р. у справі №4/129-Д позов Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" та Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фабрика Класум" про визнання  договорів фінансового лізингу недійсними та повернення майна задоволено частково.

Визнано частково недійсним договір фінансового лізингу від 15.09.2001р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль" та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Фабрика Класум", в частині, що регулює перехід права власності об"єкту лізингу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фабрика Класум", а саме пункти 8.3, 8.4 вказаного договору.

Визнано частково недійсним договір фінансового лізингу від 16.09.2001р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль" та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Фабрика Класум", в частині, що регулює перехід права власності об"єкту лізингу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум", а саме пункти 8.3, 8.4 вказаного договору.

Стягнуто з ТОВ "Фабрика Класум" в доход Державного бюджету України             42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з ТОВ "Стиль" в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Національний банк України та ТОВ "Фабрика Класум" подали апеляційні скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, ТОВ "Фабрика Класум" зазначає, зокрема, наступне (т.5, а.с.111-113):

- договір застави від 05.11.1997р. укладено без наміру створити юридичні наслідки, зокрема, виникнення застави, оскільки на момент його укладення                       ТОВ "Стиль" не був власником цілісного майнового комплексу за адресою:    вул.Шкільна, 74, або особою, якій власником (ТОВ "Інтерстиль") у встановленому порядку передав майно чи право застави на нього;

- суд першої інстанції не залучив до участі у справі законного власника заставленого цілісного майнового комплексу - ТОВ "Інтерстиль", чим порушив вимоги статей 26-27, 43 ГПК України.

Національний банк України в своїй апеляційній скарзі (т.5, а.с.128-130) вказує наступне:

- згідно п.1 ст.4 Закону України "Про лізинг" ( в редакції від 14.01.1999р.), після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю, це є істотною умовою фінансового лізингу, метою його укладення;

- позиція суду, викладена у рішенні від 25.02.2010р. щодо визнання недійсними договорів фінансового лізингу в частині переходу права власності на об"єкти лізингу суперечить нормам Закону України "Про лізинг" та ст.60 ЦК УРСР, оскільки воля сторін була направлена на укладення саме договорів фінансового, а не оперативного лізингу;

- правомірно визнати недійсними договори фінансового лізингу в цілому, а не в частині, оскільки без переходу права власності на об"єкт лізингу договори не були б укладені;

- норми ГПК України та ст.48 ЦК УРСР не містять обмежень щодо можливості звернення позивача (що не є стороною в угоді) на предмет застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.48 ЦК УРСР, в рамках господарської справи про визнання недійсним договору, оскільки йдеться про повернення сторін визнаної недійсною угоди в первісний стан, шляхом повернення отриманого за недійсною угодою;

- господарським судом Житомирської області прийнято рішення по справі №6/91"д" від 25.08.2004р. про визнання аналогічного договору фінансового лізингу, укладеного між  ТОВ "Інтерстиль" та ТОВ "Класичні і сучасні меблі", недійсним та застосування наслідків визнання угоди недійсною в порядку ст.48 ЦК УРСР.

ТОВ "Фабрика Класум" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу Національного банку України №1-1/10-4/129-д-ЖАГС від 29.04.2010р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що вони не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі документами, а тому задоволенню не підлягають (т.6, а.с.1-4).

ТОВ "Стиль" та прокурор не скористалися правом подачі відзиву на апеляційні скарги, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, перший заступник прокурора Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Національного банку України (м. Київ) до ТОВ "Стиль" (відповідач-1) та ТОВ "Фабрика Класум" (відповідач-2) про визнання недійсними договорів фінансового лізингу від 15.09.2001р. та 16.09.2001р., укладеними між відповідачами; зобов'язання відповідача -  2 повернути відповідачу - 1 все майно, отримане у фінансовий лізинг (т.1, а.с.3-7).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.12.2007р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №4/129-Д (т.1, а.с.1).

Як вже зазначалось, рішенням суду від 25.02.2010р. позов задоволено частково: визнано частково недійсним договір фінансового лізингу від 15.09.2001р., який укладений між ТОВ "Стиль" та ТОВ "Фабрика Класум", в частині, що регулює перехід права власності об"єкту лізингу від ТОВ "Стиль" до ТОВ "Фабрика Класум", а саме пункти 8.3, 8.4 вказаного договору; визнано частково недійсним договір фінансового лізингу від 16.09.2001р., який укладений між ТОВ "Стиль" та ТОВ "Фабрика Класум", в частині, що регулює перехід права власності об"єкту лізингу від ТОВ "Стиль" до         ТОВ "Фабрика Класум", а саме пункти 8.3, 8.4 вказаного договору; стягнуто з                  ТОВ "Фабрика Класум" в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ "Стиль" в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.5, а.с.83-85).

Апеляційний господарський суд частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

05.05.1996р. між Акціонерним товариством "Градобанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль" (позичальник) була укладена кредитна угода №019/96, відповідно до умов якої банк надає позичальнику позику в сумі                 2150090,00 дол. США на строк до 05.02.2001 року (т.1, а.с.28-40).

На забезпечення договірних зобов'язань по вказаній угоді АТ "Градобанк" (заставодержатель) та ТОВ "Стиль" (заставодавець) підписали договір застави від 20.09.1996р., згідно якого  заставодавець передає заставодержателю у заставу майно, інвентарна і заставна  вартість якого становить 971590,91 дол. США, а саме: будівлю та споруди виробничої бази, що знаходиться за адресою: Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Шкільна,74 (т.1, а.с.44-48).

У зв"язку зі зміною сторони за кредитною угодою та договором застави, 25.12.1996 року було укладено угоду, якою Акціонерним товариством "Градобанк" передано усі права і обов'язки банку за кредитною угодою від 05.05.1996 та договором застави від 20.09.1996 до Національного банку України (т.1, а.с.52-53).  

З метою забезпечення договірних зобов'язань по кредитній угоді №019/96 від 05.05.1996року 07.04.1997 року Національний банк України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль" уклали ще один договір  застави (реєстровий №1-1075), за яким ТОВ "Стиль" передало Національному банку України  у заставу майно, вартість якого за домовленістю сторін становить 286930,70 дол. США, а саме виробниче деревообробне обладнання та інструмент, що знаходиться за адресою: Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Шкільна,74 (т.5, а.с.76-80).

30.10.1997 року підписано доповнення №1 до договору застави від 07.04.1997р., згідно якого ТОВ "Стиль" додатково внесло в заставу 1-комплектну сушильну камеру модель "Нарді" типу ЕТR-T/BD, об"ємом 80 куб.м. з електронним обладнанням контролю мод. Нарді "СА.6" - вартістю 101000 дол. США; термічну групу на 700,00 Ккал./год, працюючу на дерев"яних відходах, для виробництва гарячої води - 47000 дол. США; стрічковий транспортер для дерев"яних відходів - 5000 дол. США. Заставлене майно находиться за адресою: Житомирська область, с.Тетерівка, вул.Шкільна, 74 (т.1, а.с.61-64).

05.11.1997р. сторонами укладена додаткова угода до кредитної угоди №019/96 від 05.05.1996р. якою було погоджено новий графік погашення позики (т.1,а.с.41-43).

05.11.1997 року Національний банк України (банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль" (заставодавець) уклали договір застави на забезпечення виконання договірних умов кредитної угоди №019/96 від 05.05.1996р. та п.п.1,2 додаткової угоди №1 від 05.11.1997р. до кредитної угоди №019/96 від 05.05.1996р. (т.1, а.с.54-56).

Згідно п.1.1 вказаного договору, заставодавець заставляє заставодержателю цілісний майновий комплекс, який належить підприємству "Стиль" на праві власності  та складається з нерухомого майна - частини виробничої бази (будинок №74 по вул.Шкільна в с.Тетерівка), а також всього іншого майна, що знаходиться на балансі підприємства "Стиль" станом на 01.10.1997р., що перераховується в додатку №1 від 05.11.1997р., що є невід'ємною частиною цього договору застави і містить 59 і 15 найменувань заставного майна. Заставлене майно знаходиться за адресою: Житомирська область, с.Тетерівка, вул.Шкільна,74. Заставлене майно оцінюється сторонами в 2422121,90 дол. США, що складає 4529367,82 грн.

У пункті 5.2 договору застави від 05.11.1997р., сторони погодили, що після підписання цього договору застави всі попередні договори застави, а саме: договір застави посвідчений Третьою Житомирською державною нотаріальною конторою реєстровий №1-1075 від 07.04.1997р., реєстровий №1-3673 від 20.09.1996р. втрачають силу.

15.09.2001р. та 16.09.2001р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (лізингоодержувач) були укладені договори фінансового лізингу (т.1, а.с.105-110, 121-126).

Згідно п.1.1 вказаних договорів, лізингодавець передає лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно за переліком, що міститься в додатках №1 до кожного з договорів (т.1, а.с.111-112, 127).

Пунктами 8.3 договорів фінансового лізингу сторони погодили, що право власності на обладнання переходить від лізингодавця до лізингоодержувача з моменту зарахування платежу на рахунок лізингодавця.

Як передбачено пунктами 8.4 договорів лізингу, у випадку переходу права власності на обладнання до лізингоодержувача лізингодавець зобов"язаний власним коштом оформити всі необхідні, передбачені чинним законодавством, документи.

Як вбачається з додатків №1 до договорів від 15.09.2001р. та 16.09.2001р., вони містять перелік з 59 і 15 найменувань заставного майна відповідно (т.1, а.с.111-112, 127).

На виконання умов договорів фінансового лізингу ТОВ "Стиль" та ТОВ "Фабрика Класум" підписали акти приймання-передачі майна в лізинг від 01.10.2001р. в яких вказали перелік майна, що передається у фінансовий лізинг (т.1, а.с.116-118,130).

Із змісту вказаних актів вбачається, що передане в лізинг ТОВ "Фабрика Класум" майно знаходиться в заставі в Національного банку України за договором застави від 05.11.1997р.

Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що до спірних правовідносин в частині вимоги про визнання договорів недійсними слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент їх укладення.

Згідно з ч.1 ст.48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про заставу" (в редакції чинній на день укладення спірних договорів), заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні договори частково не відповідають вимогам ст.17 Закону України "Про заставу", посилаючись при цьому на ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Проте, на момент укладення спірних договорів діяв Закон України "Про лізинг". Вказаний закон було викладено в новій редакції з назвою "Про фінансовий лізинг" Законом України від 11.12.2003р. №1381 ІV. Закон України "Про фінансовий лізинг" відповідно до ч.1 ст.19 (Прикінцеві положення) набрав чинності лише з 16.01.2004р. (з дня його опублікування).

Таким чином, суд першої інстанції помилково послався на Закон України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про лізинг", фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю; оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Отже, на момент укладення спірних договорів  розрізнялось два види лізингу - фінансовий та оперативний.

Саме фінансовий лізинг, на відміну від оперативного лізингу, передбачав перехід права власності до лізингоодержувача на об"єкт лізингу після закінчення строку договору фінансового лізингу.

Із змісту спірних договорів вбачається, що відповідачами укладені договори фінансового, а не оперативного лізингу.

Апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційної скарги Національного банку України про те, що воля сторін була направлена на укладення договорів фінансового, а не оперативного лізингу, та про те, що без переходу права власності на об"єкт лізингу договори фінансового лізингу не могли бути укладені.

Отже, спірні договори в цілому суперечать вимогам ст.17 Закону України "Про заставу", а тому мають бути визнані недійсними.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що договори фінансового лізингу могли бути укладені без включення п.п. 8.3, 8.4 договорів, оскільки без вказаних пунктів зазначені угоди були б угодами оперативного, а не фінансового лізингу.

Місцевий господарський суд також дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні вимоги про застосування реституції. Прокурором  заявлено таку вимогу з посиланням на ст.48 ЦК УРСР, відповідно до ч.2 якої по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Судова колегія вважає, що договорами фінансового лізингу порушені права та інтереси Національного банку України, оскільки за відсутності майна банк не може реалізувати своє право про звернення стягнення на заставлене майно.

Таким чином, вимога прокурора про повернення майна, яке є предметом спірних угод, підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що прокурором не заявлялась вимога про витребування майна із чужого законного володіння, а тому посилання в рішенні суду на ст.387 ЦК України є помилковим.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити, визнати договори фінансового лізингу недійсними в цілому та зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Стиль" майно, яке є предметом вказаних договорів.

Судова колегія погоджується із апеляційною скаргою Національного банку України.

Апеляційну скаргу Національного банку України слід  задовольнити.

Твердження ТОВ "Фабрика Класум", що договір застави від 05.11.1997р. укладено без наміру створити юридичні наслідки, так як на момент його укладення    ТОВ "Стиль" не було власником цілісного майнового комплексу за адресою: вул.Шкільна, 74, с.Тетерівка, Житомирської області, не приймаються судовою колегією уваги, оскільки судом в засіданні 06.07.2010р. оглядалась належним чином засвідчена копія листа-відповіді КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" №98 від 18.01.2010р., з якої вбачається, що на дату укладення договору застави від 05.11.1997р. спірне майно належало ТОВ "Стиль" на праві приватної власності.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Інші доводи ТОВ "Фабрика Класум", наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв"язку з чим апеляційна скарга останнього задоволенню не підлягає.

  Керуючись ст.ст.101,103-105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (с.Тетерівка Житомирського району Житомирської області) відмовити.

2. Апеляційну скаргу Національного банку України (м.Київ) задовольнити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 25 лютого 2010р. у справі №4/129-Д змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

" 1. Позов задовольнити.

 2. Визнати недійсним договір фінансового лізингу від 15 вересня 2001 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум".

 3. Визнати недійсним договір фінансового лізингу від 16 вересня 2001 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум".

 4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (12420, Житомирська область, Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Садова,49, код ЄДРПОУ 31106292) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Стиль" (12420, Житомирська область, с.Тетерівка, вул.Шкільна,74, код ЄДРПОУ 22065891) майно, яке знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 74, с.Тетерівка Житомирської області та перераховане в додатку №1 до договору фінансового лізингу від 15.09.2001р., а саме: пристрій Гільйотина, фанеровочний станок Купер, машина сверлильна GBM-10RE/ електродрель-6 шт., машина сверлильна GBМ-10RE-6шт., аккумуляторний шуруповерт-8шт., станок для пайки пил МОД-LG 21Н, фрезерна машинка "Ламелло-Миниспорт", фрезерна машинка "Ламелло-Плано", фрезерна машинка "Ламелло-Петчмейкер", машинка МОДТОП-10750В, багаторазовий станок для фільончастих дверей, мостовий кран, цифровий пристрій для оглядового вікна, пристрій з'єднувальний, пневмопристрій фіксувальний (пристрій для збору ящиків), вимірювальне пристосування, установочне пристосування, абразивний круг (для Rondomata) - 40 шт., абразивний круг (для "Лилипута" -S-175) - 10 шт., комплект ріжучих пристроїв на "Униконтроль-6", сушильна камера, частини до сушильних камер, пристрій НК -200 DUMTER, станок МОД-ЕД (станок для обробки дефектних місць), станок для обробки деревини ("Мартин" або СУМ), фугувальна головка HSS 125х80х40 - 3шт., фугувальна головка HSS 125х60х40 - 3 шт., фугувальна головка HSS 125х240х40 - 3шт., фугувальна головка HSS 125х100х40 - 2 шт., фугувальна головка HSS 125х30х40 - 2 шт., програмний продукт 1С-бухгалтерія, програмний продукт Windows 95, програмний продукт Оffis Prof fоr Wiv, програмний продукт Norton Antivirus, комп'ютер - 3 шт., комп'ютер - 2 шт., комп'ютер - 3 шт., комп'ютер, принтер, факс-модем - 2 шт., принтер, джерело безперебійного  живлення - 2 шт., джерело безперебійного живлення , факс-модем - 2 шт., кабель для принтера -        2 шт., факс-модем, монітор - 7 шт., монітор - 2шт., станок багатошпиндельний, високочастотний ламповий генератор, плоттер, станок вертикально-сверлильний, станок фрезерний, вирівнювач зварювальний, станок ножовочний №872, ножиці гильотинні НК, зварювальний трансформатор - 1 шт., пристосування для торцювання, шліфування та пиляння - 1 шт., пристосування для заточування дискових пил;

    а також майно, що перераховане в додатку №1 до договору фінансового лізингу від 16.09.2001р., а саме: цех готової продукції - 240 м. кв.;  лісопильний цех -  240 м. кв., склад ПММ - 204 м.кв., прохідна №2 площею - 9 м. кв., огородження площадки - 180 м.п., ЗТП-2Х 160 КВА Трансформорматор - 48 м.кв., зовнішні електромережі - 380 л/м/к.т, дизельна підстанція на 100 КВТ - 36 м.кв., зовнішнє освітлення - 180 л.м./к.т., гараж - 300 м.кв., інженерні мережі з благоустроєм - 4075 м.кв. 56 л.м./к.т., септік №2 - 60 м. куб. , скважина з насосною станцією - 48 м.куб., туалет -   18 м. куб. , вертикальна паніровка - 2100 м. куб.

   5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (12420, Житомирська область, Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Садова,49, код ЄДРПОУ 31106292):

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 42,50грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (р/р 31218259703002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319) - 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" (12420, Житомирська область, с.Тетерівка, вул.Шкільна,74, код ЄДРПОУ 22065891):

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 42,50грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (р/р 31218259703002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319) - 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

4. Справу № 4/129 -Д повернути до господарського  суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді::

Віддрук. 6 прим.:

----------------------

1 - до справи

2-4 - сторонам

5 - прок. Жит. обл. 

6 - в наряд