Справа № 2-3218

                                                2010 рік

                                                                       РІШЕННЯ

                                                        Іменем УКРАЇНИ

09 липня 2010 року Ворошиловський районний суду м. Донецька у складі:

головуючого: судді Орєхова О.І.

при секретарі: Щукіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ЧАЕС II групи, інвалідом ВОВ II групи і отримує пенсію по інвалідності в Управлінні ПФУ Ворошиловського району м. Донецька.

31 жовтня 2006 року набрав чинності Закон України 231-У від 05.10.2006 р. про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до ст.54 п.4 якого пенсія по інвалідності ІІ групи не має бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком і згідно ст. 50 додаткова пенсія за заподіяну шкоду здоров'ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком.

В даний час згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» п. 19 і Закону України «Про державний бюджет» мінімальна пенсія за віком відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. 25 березня 2010 року позивачу була призначена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК. У зв'язку з тим, що розмір фактично виплачуваної пенсії позивачеві було значно нижче, він звернувся до Ворошиловського УПФУ у м. Донецьк із заявою про перерахунок пенсії, але дістав відмову в цьому.

Згідно ст. 8 Конституцій України, в Україні признається і діє принцип верховного права. Конституція має вищу юридичну силу. Закони та інші правові акти приймаються, на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції – є нормами прямої дії.

Згідно ст. 16 Конституцій України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язковістю держави. Згідно ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При ухваленні нових законів або внесенні змін в закони, що діють, не допускається звуження вмісту і об'ємів існуючих прав і свобод.

Згідно ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні вдачі і свободи і рівні перед законом. Не може бути привілеїв і обмежень по ознаках раси, ... соціального походження, майнового стану або іншим ознакам.

Згідно ст. 50 Конституцій України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля і на відшкодування причинного порушення цього права шкоди. Згідно ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені. Окрім випадків передбачених Конституцією України.

Згідно ст. 6 Конституцій України органи державної виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановленій цією конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади і органи державного самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах і способом, передбаченим Конституцією і Законами України.

Ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» ясно сказано, що лише законами України встановлюється «... мінімальний розмір пенсії за віком». Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевої самоврядності.

Ст. 17 Закону. України: свідчить «...що в числі основних державних соціальних гарантій включається - мінімальний розмір пенсії за віком».

Згідно Ст.75 Конституції України: «єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України», таким чином при розгляді цього позову потрібно брати прожитковий мінімум для осіб тих, що втратили працездатність - 573 грн. листопад 2009 р., встановлений Верховною Радою України, а не постановами КМУ, тому що КМУ не дано право встановлювати прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність.

Виходячи із загального законодавства України, Закони України мають вищий юридичний статус порівняно з нормативними актами КМУ.

Просив суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька провести перерахунок його державної пенсії із рахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з 25.03.2010 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву від 9 липня 2010 року про розгляд цивільної справи за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 16).

Представник відповідача, Ємельянов С.М., який діє на підставі доручення, в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 13), надав суду письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутністю, та заперечення у якому позов не визнав з наступних підстав.

Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з 3-х рівнів:

– солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

– накопичувальна загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (не введена);

– недержавного пенсійного забезпечення.

При цьому пунктом 3 статті 2 цього Закону передбачено, що для окремих категорій громадян Законами України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Одним з таких Законів і є Закон України "Про статус та, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Виходячи з положень преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-вр ), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Преамбулою Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції чинній до 01.01.2008) закріплено, що цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Стаття 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначає, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Враховуючи межі застосування Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є спеціальною нормою у галузі пенсійного законодавства, а Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є загальною з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в ч. 5 ст. 54 чітко визначив, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Загальна норма (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст.28).

Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зазначений у частині 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.

Розмір пенсій, встановлений частиною 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для ціє категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.

Норми ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обмеження максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом, законодавцем на інші статті цього Закону, у тому числі і на частину 4 статті 54 Закону поширені не були.

Положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню.

Таким чином, в даному випадку стверджувати про звуження змісту та обсягу прав осіб, яким пенсія призначена з урахуванням положень частини 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів та відповідно про порушення положень статті 22 Конституції України підстав не вбачається.

Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішеня якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади України, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності

Статтею 67 цього Закону передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсії і компенсації підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У відповідності до зазначених норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч.4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінетів Міністрів України від 30.05.1997 №523.

Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні (перерахунку) пенсії з урахуванням положень частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 5 жовтня 2006 року № 231 статтю 67 доповнено частиною третьою такого змісту: у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили годувальника відповідно до статті 54 цього Закону, а також розір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи .Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону було доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону.

Проте вимоги пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону виконані не в повній мірі, зокрема закони України у відповідність з цим Законом приведені не були, як і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Лише Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI частини третю і четверту статті 54 було змінено та визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:

по 1 групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

по 2 групі - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

по 3 групі -180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частина 1 статті 50 Закону передбачає встановлення особам, віднесеним до категорії 1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі інвалідам 1 групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам 2 групи -20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам З групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Окрім того ст. 63 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що фінансування витрат пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Ч. 2 ст. 95 Конституції України встановлює що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі передбачені цим Законом.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню ( ч.2 ст.72 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі не передбачені цим Законом.

Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення "Про пенсійний Фонд України ", здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створені в установленому порядку його тереторіальні управління

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловськом районі м. Донецька здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України, бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пункт 9 Положення "Про пенсійний Фонд України" передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилучення не підлягають.

На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 19 Конституції України передбачає що правовий порядок грунтується на принципах згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Враховуючи що ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено що фінансування витрат пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України , а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то отже не убачається будь яких порушень законодавства з боку управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька.

Згідно п.2 ч. 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії: пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

25 березня 2010 позивачу була призначена 2 група інвалідності.

Просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія № НОМЕР_1 (а.с. 8).

Позивачу встановлена друга група інвалідності з встановленням причин інвалідності – виконання обов’язків воєнної служби (а. с. 9).

Позивач 7 квітня 2010 року звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії з 25.03.2010 року (а.с. 3).

12 квітня 2010 року за вих. № 2289/05 відповідач відмовив  позивачу у перерахунку зазначеної пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення (а.с. 4).

У відповідності зі ст. 8 Конституції України закони і нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, норми Конституції є нормами прямої дії.

Стаття 22 Конституції України містить у розділі 2, в якому закріплено основні права і свободи людини і громадянина. Право на пенсійне забезпечення особи є складовою права на соціальний захист, передбаченого Конституцією України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного закону передбачає правила призначення та виплати пенсій та компенсації особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Стаття 49 цього закону визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених ( перерахованих ) у 2006 – 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.

Проаналізувавши норми даної статті, суд зазначає, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсії, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у спеціальним 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсії призначених за спеціальним законом у 2006 році.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи – 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до  статті 53 даного Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, та визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим, по 3 групі інвалідності, ніж 6 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.        

Згідно ч. 3 статті 67 спеціального закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначеній відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в наслідок Чорнобильської катастрофи, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційних гарантій громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме текст статті 50 викладено в новій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірах: інвалідам 1 групи – 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам 2 групи – 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України і не може коригуватись іншими нормативно-правовими актами». У всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим для учасників  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1986 році: по 1 групі інвалідності – 220% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 2 групі інвалідності – 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 3 групі інвалідності – 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначені розміри пенсії по інвалідності  залежно від групи інвалідності. Частина друга вищенаведеної статті визначає, що за наявності у непрацюючих інвалідів 2 і 3 груп – у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу – за їх вибором пенсія по інвалідності  призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (17 листопада 2005 року), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків – 25 років, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений   абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною 3 доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності з 31 березня 2005 року), тоді як частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17  листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності з 13 грудня 2005 року).

Не врахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм ст. 28 загального закону в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.

Дійсно, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2007 року № 107-V1 ( надалі – Закон № 107 ) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції Закону № 107 ) встановлюють нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, а також розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у  процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статей 50, 54.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У п. 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які  виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначених неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах. Виплата  зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю на залежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державний пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.    

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначся, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із розмірів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Позиція Управління ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-якими із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижнього рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальним законом. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Посилання на положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком ( у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ) застосовуються виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Це посилання є хибними, оскільки ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч. 1 ст. 28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У пункті 5 рішення КСУ від 22.05.2008 року зазначено, що положень Закону України «Про Державний бюджету країни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначених неконституційними. Втрачають чинність з дня ухвалення Конституційними  Судом України цього Рішення.

Таким чином перерахунок пенсії слід здійснювати згідно до вимог статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту збільшення розміру прожиткового мінімуму.

Суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу ( державної та додаткової пенсій ) у розмірах менш від восьми мінімальних пенсій за віком є протиправними, оскільки  не відповідають вимогам статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року, громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Конституції України, положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 10, 11, 15, 30, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -  

                                                                    ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії за період з 25 березня 2010 року – задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ( основну та додаткову ) відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75%  мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 25 березня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення в повному обсязі до Ворошиловського районного суду м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд  м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

    Суддя Ворошиловського районного суду

    м. Донецька                                                                                                             О.І. Орєхов