.

Справа № 1-144/2010р.

  В И Р О К  

Іменем України  

23 червня 2010 року                                                                                   м. Могилів-Подільський.

 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді:  Цибульського О.Є.,

з участю: секретаря   Спічко А.В.,

прокурора    Загороднюк В.В.,

потерпілого     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іванівка Сакського району, Кримської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта середня, тимчасово непрацюючого, жителя АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 191 КК України;

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Красний Лиман Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, тимчасово не працюючого, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, -

  ВСТАНОВИВ:  

 29 березня 2010 року ОСОБА_2, працюючи трактористом з 05 лютого 2008 року, згідно наказу № 6 та ОСОБА_3, працюючи шофером з 03 квітня 2004 року, згідно наказу № 2 в СФГ ?ільне" с. Вільно Могилів-Подільського району Вінницької області та будучи матеріально відповідальними особами, знаючи умови про повну матеріальну відповідальність, а саме: п.2.9 Колективного договору «Працівники підприємства зобов'язуються забезпечити виконання виробничої програми, ефективну її експлуатацію, збереження і раціональне використання техніки, матеріалів, обладнання та інших виробничих ресурсів» та усвідомлюючи, що отримане ними дизельне пальне для культивації поля на тракторі марки МТЗ-82 з державним номерним знаком НОМЕР_1 та тракторі МТЗ-82 з державним номерним знаком НОМЕР_2, згідно лімітно-забірних карток № 15 та № 14 перебуває у їх правомірному віданні, культивуючи поле, яке знаходиться біля с. Лозове Чернівецького району, за попередньою змовою вирішили умисно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом привласнення, порушуючи вимоги зазначеного договору, обернути частину дизельного пального на свою користь і продати його з розрахунку 4 грн. за один літр.  

З метою доведення свого злочинного наміру до завершення ОСОБА_2 домовившись з ОСОБА_4 про продаж останньому 40 літрів підзвітного дизельного пального та перебуваючи на полі біля села Лозове, отримавши від ОСОБА_4 160 гривень, з паливного баку трактора МТЗ-82 з державним номерним знаком НОМЕР_1, перелив 20 літрів дизельного пального в капронову ємкість, яку привіз з собою ОСОБА_4. ОСОБА_3 в свою чергу з паливного баку трактора МТЗ-82, з державним номерним знаком НОМЕР_2, перелив в капронові ємкості 17 літрів підзвітного йому дизельного пального. Всього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом привласнення незаконно заволоділи 37 літрами дизельного пального, яке перебувало в їх правомірному віданні, чим завдали СФГ ?ільне" с. Вільно Могилів-Подільського району Вінницької області збитків на суму 261 гривня 22 копійки.

В судовому засіданні   підсудний   ОСОБА_2  свою вину  в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 191 КК України  визнав повністю  та пояснив, що 05.02.2008 року він був прийнятий на роботу трактористом селянсько-фермерського господарства «Вільне» с. Вільно Могилів-Подільського району. В його обов'язки входили: культивація, посів та оранка полів, що належать СФГ «Вільне», головою якого є  ОСОБА_1 За ним був закріплений трактор МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_1, на якому він працював в СФГ «Вільне». Дизельне пальне отримував у бригадира тракторної бригади ОСОБА_5, про що розписувався в лімітно-забірній карті на отримання пального. Після проведеної на полі роботи кожного дня, головному агроному ОСОБА_6 звітував про виконану ним роботу та використане пальне. 29 березня 2010 року відповідно до лімітно-забірної відомості у бригадира тракторної бригади ОСОБА_5 він отримав 75 літрів дизельного пального та по вказівці головного агронома ОСОБА_6 поїхав на тракторі культивувати поле під посів ячменю, яке знаходиться біля с. Лозове Чернівецького району. Разом з ним на тракторі МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_2, поїхав культивувати поле ОСОБА_3. Приїхавши на поле приблизно о 12 годині 30 хвилин він запропонував ОСОБА_3, щоб він з свого трактора злив з метою продажу 20 літрів дизельного пального отриманого під звіт. Крім того, він сам зі свого трактора злив 20 літрів дизельного пального, щоб продати його ОСОБА_4 На його пропозицію ОСОБА_3 погодився. Після цього, з метою продажу дизельного пального, він зателефонував ОСОБА_4 та запропонував купити 40 літрів пального по ціні 4 гривні за 1 літр, на що останній погодився.  Після цього,  він повідомив ОСОБА_4, що вони знаходяться на полі біля с. Лозове Чернівецького району. Приблизно через 40 хвилин на поле приїхав ОСОБА_4, у якого з собою було три пластмасові каністри, з яких 1 каністра ємкістю 20 літрів та 2 каністри ємкістю 10 літрів. Після цього, він взяв у ОСОБА_4 каністру ємкістю 20 літрів, у яку за допомогою шланга з трактора МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_1, злив 20 літрів дизельного пального, а ОСОБА_3 в цей час за допомогою шланга розпочав зливати в каністри ємкістю по 10 літрів дизельне пальне з трактора МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_2. В цей час ОСОБА_4 передав йому 160 гривень, з яких 2 купюри номіналом 50 гривень та 3 купюри номіналом 20 гривень. Вказані грошові кошти за домовленістю з ОСОБА_3 повинен був розділити порівну, тобто по 80 гривень. Після цього, ОСОБА_3 пішов до дороги біля поля, дивитись, щоб ніхто не побачив як вони зливають з тракторів дизельне пальне. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_3 повідомив, що до них на автомобілі «УАЗ-469», приближається головний агроном ОСОБА_6 Почувши це, ОСОБА_4 взяв дві каністри з дизельним пальним ємкістю по 10 літрів та пішов до свого автомобіля марки «ВАЗ 2115». По дорозі його догнав ОСОБА_6 та почав з ним сваритись. Після цього, він та ОСОБА_3 сіли в ввірені їм трактори та продовжили культивувати поле. 20 літрова каністра з дизельним пальним, що він злив з трактора на якому працює, залишилась на полі і хто її забрав йому невідомо. Грошові кошти  в  сумі 160 гривень, що отримані від продажу дизельного пального він використав на власні потреби. В скоєному розкаюється. Просив суд суворо його не карати.

В судовому засіданні   підсудний   ОСОБА_3  свою вину  в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 191 КК України  визнав повністю  та пояснив, що на посаді тракториста селянсько-фермерського господарства «Вільне» с. Вільно Могилів-Подільського району працював з 03.04.2004 року. На роботу його приймав голова селянсько-фермерського господарства «Вільне» ОСОБА_1 В його обов'язки входило культивація, посів, кроплення та оранка полів, що належать СФГ «Вільне». За ним був закріплений трактор МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_2. Дизельне пальне отримував у бригадира тракторної бригади ОСОБА_5, про що розписувався в лімітно-забірній карті на отримання пального. Після проведеної на полі роботи кожного дня, він звітував головному агроному ОСОБА_6 про виконану ним роботу та використане пальне. 29 березня 2010 року відповідно до лімітно-забірної відомості, у бригадира тракторної бригади ОСОБА_5, він отримав 60 літрів дизельного пального та по вказівці головного агронома ОСОБА_6 поїхав на тракторі культивувати поле під посів ячменю, яке знаходиться біля с. Лозове Чернівецького району. Разом з ним культивувати поле поїхав ОСОБА_2. Приїхавши на поле, приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_2 запропонував йому з тракторів злити по 20 літрів дизельного пального отриманого під звіт та продати його ОСОБА_4, а гроші розділити порівну, на що він погодився. Після цього, з метою продажу дизельного пального, ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_4 та запропонував йому купити 40 літрів дизельного пального по ціні 4 гривні за 1 літр, на що останній погодився. Після цього, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що вони знаходяться на полі, яке розташоване біля с. Лозове Чернівецького району. Приблизно через 40 хвилин на поле приїхав ОСОБА_4, у якого з собою було три пластмасові каністри, з яких 1
каністра ємкістю 20 літрів та 2 каністри ємкістю 10 літрів. Після цього, ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_4 каністру ємкістю 20 літрів, в яку за допомогою шланга зі свого трактора злив 20 літрів дизельного пального, а він разом з ОСОБА_4, в цей час за допомогою шланга зливали дизельне пальне в каністри ємкістю по 10 літрів з трактора МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_2. Коли набрали одну 10 літрову каністру дизельного пального він вийшов на дорогу та дивився щоб ніхто не побачив, як вони з тракторів зливають дизельне пальне. Про те, що дизельне пальне належить СФГ «Вільне» ОСОБА_4 вони не повідомляли і на його думку ОСОБА_4 вважав, що дизельне пальне яке вони зливають належить їм. Через декілька хвилин він побачив, що до них на автомобілі «УАЗ-469», наближається головний агроном ОСОБА_6, про що він відразу повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_4, після чого останній разом з каністрами пішов в напрямку свого автомобіля, а за ним поїхав ОСОБА_6, В цей час він та ОСОБА_2 сіли в ввірені їм трактори та продовжили культивувати поле. Грошові кошти в сумі 160 гривень, що були отримані від продажу дизельного пального залишились у ОСОБА_2, оскільки він був винен йому 80 гривень. Хто забрав 20 літрову каністру з дизельним пальним він не бачив.      Всього з ввірених їм тракторів він з ОСОБА_2 злили 37 літрів дизельного пального. В скоєному розкаюється. Просив суд суворо його не карати.

Будучи визнаним потерпілим по даній справі ОСОБА_1, в  судовому засіданні  пояснив, що на посаді голови фермерського господарства «Вільне» с. Вільне Могилів-Подільського району працює з 1999 року по даний час. В його функціональні обов'язки входить організація роботи в господарстві. В ФГ «Вільне» на посаді тракториста з 04.04.2004 року працює ОСОБА_3, за яким закріплений трактор МТЗ – 82, державний номерний знак НОМЕР_2, та з 06.02.2008 року ОСОБА_2, за яким закріплений трактор МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_1. В господарстві здійснює заправку сільськогосподарської техніки та веде облік витрат пального трактористам СФГ «Вільне» бригадир тракторної бригади - заправник ОСОБА_5 Щомісяця на кожного тракториста СФГ «Вільне» заводиться лімітно-забірна карта на отримання пального, в якій тракторист при виїзді на роботу ставить свій підпис за кількість отриманого пального та відповідає за нього відповідно до п. 2.9 колективного договору. Після цього, в бухгалтерії товариства звітує агроному про виконану роботу та використане пальне, яке списується згідно норм, тобто на 1 гектар культивації витрачається 12 літрів пального. Кількість культивації, проведеної трактористами господарства, перевіряється агрономом ОСОБА_6 Вказівки трактористам про проведення культивації та на якому полі дає він або агроном господарства. 29.03.2010 року агроном ОСОБА_6 дав наряд ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про проведення культивації на полі господарства, що знаходиться біля с. Лозове Чернівецького району. 29.03.2010 року біля 13 години, коли він знаходився в м. Могилеві-Подільському по справах товариства, йому зателефонував агроном СФГ «Вільне» ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_3 з ОСОБА_2, які культивували поле під посів ячменю, з тракторів, які були за ними закріплені злили 37 літрів дизельного пального та продали ОСОБА_4 Після цього він повернувся в фермерське господарство «Вільне» та написав заяву в Могилів-Подільський МВ ГУМВС України про те, що трактористи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно продали 37 літрів дизельного пального, яке їм було ввірене господарством для культивації поля. Згідно п. 2.9 колективного договору від 29 квітня 2008 року всі працівники господарства повинні забезпечити виконання  виробничої  програми,  ефективну  її експлуатацію, збереження і раціональне використання техніки, матеріалів, обладнання та інших виробничих ресурсів. Всі працівники господарства на загальних зборах трудового колективу були ознайомленні з вказаним колективним договором. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являються матеріально-відповідальними особами. В лімітно-забірних картах вони ставили свої підписи про отримання дизельного пального та звітували про його використання. Цивільний позов ним не заявлявся, оскільки спричинені збитки відшкодовано в повному обсязі. Просив суд суворо не карати підсудних.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудні, потерпілий та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик усіх свідків по справі, а обмежився допитом підсудних, потерпілого та дослідженням матеріалів справи.

Крім визнання вини підсудними, показів потерпілого, їх вина в скоєнні злочину підтверджується:  заявою ОСОБА_1 від 29.03.2010 року, в якій зазначено, що підсудні викрали 37 літрів дизельного пального, перебуваючи на полі по культивації землі, шляхом вільного доступу до нього (а.с.4) ; протоколами огляду місця події та фототаблицями до них (а.с.7-9,10-13);  лімітно-забірними картами № 14, яка видана на ім’я ОСОБА_3 та № 15, яка видана на ім’я ОСОБА_2, згідно яких вони отримали 29.03.2010 року відповідно 60 літрів та 75 літрів дизельного пального (а.с.28,29);  протоколом огляду речових доказів від 30.04.2010 року (а.с.30); постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 30.04.2010 року, а саме: лімітно-забірна картка №14 та №15 (а.с.31);  колективним договором від 29 квітня 2008 року, де в п. 2.9 вказано, що всі працівники господарства повинні забезпечити виконання  виробничої  програми,  ефективну  її експлуатацію, збереження і раціональне використання техніки, матеріалів, обладнання та інших виробничих ресурсів, відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являються матеріально-відповідальними особами (а.с.32-53);  та іншими матеріалами кримінальної справи.

З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що дії  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України – привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її відданні, за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи міру покарання підсудному  ОСОБА_2  суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину - злочин передбачений ч.3 ст. 191 КК України - тяжкий, особу винного – характеризується за місцем проживання посередньо, за місцем роботи негативно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину свою в інкримінованому йому злочині визнав, а також обставини справи.

Пом’якшуючими покарання обставинами згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину. Крім того,  на утриманні підсудного перебувають троє малолітніх дітей .

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що перевиховання підсудного  ОСОБА_2  можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.191 КК України, не пов'язане із позбавленням волі, застосувавши ст.75 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному  ОСОБА_3  суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину - злочин передбачений ч.3 ст. 191 КК України - тяжкий, особу винного -   характеризується за місцем проживання посередньо, за місцем роботи негативно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину свою в інкримінованому йому злочині визнав, а також обставини справи.

Пом’якшуючими покарання обставинами згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.  

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що перевиховання підсудного  ОСОБА_3  можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.191 КК України, не пов'язане із позбавленням волі, застосувавши ст.75 КК України.

Враховуючи обставини скоєння злочину підсудними  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне позбавити їх права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Питання про речові докази підлягає вирішенню у відповідності із ст. 81 КПК України.

Хоча дизельне пальне в кількості 17 літрів в двох поліетиленових ємкостях жовтого та синього кольору, яке передане на зберігання головному агроному СФГ «Вільне» ОСОБА_6, згідно зберігальної розписки, не визнане по справі речовим доказом, суд вважає за необхідне вирішити питання про передачу його законному власнику - СФГ «Вільне», с. Вільно Могилів-Подільського району Вінницької області.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

  ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_2  :

- визнати винним за ч.3 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік;  

На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням і визначити йому іспитовий строк 1 рік.  

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне  місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_3  :

- визнати винним за ч.3 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік;  

На підставі ст. 75 КК України   ОСОБА_3  звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням і визначити йому іспитовий строк 1 рік.  

На підставі ст.76 КК України зобов'язати  ОСОБА_3  не виїжджати за межі України на постійне  місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Речові докази:  лімітно-забірні картки № 14 та № 15  залишити при справі.

Дизельне пальне в кількості 17 літрів в двох поліетиленових ємкостях жовтого та синього кольору, яке передане на зберігання головному агроному СФГ «Вільне» ОСОБА_6 передати законному власнику - СФГ «Вільне», с. Вільно Могилів-Подільського району Вінницької області.  

До набрання вироком законної сили залишити  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  раніше обраний запобіжний захід -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Вінницької області протягом  15 діб.

  СУДДЯ: