Справа №1-74/2010 р.

В  И   Р  О  К

іменем України

23 червня 2010 року                                                                                                м. Пирятин

         Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої – судді Сімонової С.Г.

при секретарі Лимар К.І.,

з участю  прокурора Богомола І.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Пирятина Полтавської області, українки, громадянки України, заміжньої,  на утриманні троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_4, невійськовозобов’язана,  урядових нагород, спеціальних звань не має,освіта неповна середня,  проживаючої у селі Прихідьки Пирятинського району Полтавської області, такої, що не має судимості,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 117 КК України,

у с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_3 17 лютого 2010 року близько 10 години у своєму домоволодінні у селі Прихідьки Пирятинського району Полтавської області, народивши дитину, відразу після пологів скоїла  її навмисне убивство шляхом закопування в землю.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою винність у скоєному злочині визнала повністю, пояснила, що  вранці17 лютого 2010 року вона знаходилась у своєму будинку в селі Прихідьки Пирятинського району,  після підняття важкого предмету у неї несподівано почались пологи, народивши дитину, вона віднесла її до сараю, замотавши у ковдру, закопала, чому так зробила пояснити суду не змогла.

Крім особистого визнання, вина підсудної у скоєному злочині повністю доведена:

-показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що здогадувався про вагітність дружини, запропонував зробити аборт, проте вона аборт не зробила, про те, що дружина народила дитину і закопала її не знав, бо знаходився під час пологів у місті Пирятині;

-показаннями  свідка ОСОБА_7, який пояснив у судовому засіданні, що сім’я підсудної восени 2009 року була взята сільською радою на облік як неблагополучна, оскільки при перевірці цієї сім’ї як багатодітної, було встановлено, що для дітей не створені елементарні умови для проживання та навчання, у будинку  було брудно. Про те, що підсудна закопала у сараї свою новонароджену дитину він дізнався від дільничного інспектора міліції.

Підсудна після перевірки її сільською радою змінила відношення до своїх материнських обов’язків на краще, навела лад у будинку;

           - даними, що містяться у протоколі огляду місця події (а.с. 5-18 ), згідно якому в сараї за місцем проживання підсудної виявлений закопаним у землю труп новонародженої дитини ;

 -протоколом відтворення обстановки і обставин події  (а.с.87-92), з якого випливає, що підсудна на місці скоєння злочину розповіла  як учинила вбивство новонародженої дитини, указала місце, де закопала дитину у землю, показала лопату, якою закопувала дитину;

 - висновком судово-медичної експертизи (а.с. 41 - 44 ) відповідно якому дитина, труп якої було знайдено при огляді місця події 26.02.2010 родилась живою, її смерть настала внаслідок механічної асфіксії у результаті закриття дихальних шляхів;

- іншими матеріалами справи.

    Дії підсудної ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.117 КК України, оскільки вона  скоїла вбивство своєї новонародженої дитини відразу після пологів.

    Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_1 у відповідності зі ст.65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної  та обставину, що пом’якшує покарання.

    Обставиною, що пом’якшує покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудної.

    Ураховується також особа підсудної, яка є  осудною, такою, що не має судимостей, останнім часом характеризується за місцем мешкання позитивно, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких є малолітніми.

            Підсудна ОСОБА_1 злочин скоїла уперше, щиро розкаялась у скоєному, а тому, враховуючи її особу, суд уважає за можливе застосувати до нього відстрочку виконання вироку у відповідності до ст.75 КК України, при цьому суд приймає до уваги, що санкція ст. 117 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі не більше п’яти років.

            Суд також приймає до уваги  також думку потерпілого не позбавляти підсудну волі.

            Запобіжним заходом до набрання вироком законної сили необхідно залишити підсудній підписку про невиїзд.

            Речовий доказ по справі, що зберігається при ній – відріз тканини підлягає знищенню, штикова лопата, що передана на зберігання власнику ОСОБА_3 повинна залишитись йому.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

    ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.117  КК України,  призначивши  покарання  у виді позбавлення волі на строк чотири роки.    

           У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання , якщо протягом іспитового строку 2 (два) роки вона не скоїть нового злочину і виконає покладений на неї судом обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

            Речовий доказ по справі, що зберігається при ній – відріз тканини знищити, штикову лопату, що передана на зберігання власнику ОСОБА_3 залишити йому          

    Запобіжним заходом до набрання вироком законної сили залишити засудженій підписку про невиїзд.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом 15 діб.

Головуюча -