№1-676/10  

В И Р О К  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

“13“ липня  2010 року           Солом’янський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді   Мозолевської О.М.  

при секретарі   Березенку В.В.  

з участю прокурора   Гошовської Ю.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню   ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Видричка, Рахівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого  

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч.1 ст.185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.186 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:  

  ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, вчинив злочин направлений проти загально прийнятих норм поведінки  в суспільстві та моральності.  

Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці).  

Також, ОСОБА_4 обвинувачується в закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене, повторно.  

Так, 11.03.2007 року, приблизно о 19 год. 40 хв., по АДРЕСА_2, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5, відносно якого матеріали виділенні в окреме провадження, вчинили хуліганські дії по відношенню до ОСОБА_6 Порушуючи громадський порядок, демонструючи явну неповагу до суспільства та загально прийнятих норм поведінки, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, наносили потерпілому ОСОБА_6, удари руками та ногами в різні частини тіла, внаслідок чого спричинили останньому легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.    

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 238/И від 20.04.2007 року при судово-медичному освідуванні ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: по одному крововиливу овальної форми в тім'яно-потиличній області з права, в лобно-височній області з ліва, на повіках лівого ока з переходом  в акулову область, на спинці носа, на повіках правого ока, на шкірі нижньої губи з ліва, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; по одній садні овальної форми в тім'яній області з права, в лобно-височній області з права, на шкірі верхньої губи з права, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу, в тім'яній області з ліва; забійна рана на слизовій оболонці нижньої губи з ліва, садна овальної форми на червоній каймі нижньої губи зліва; два крововиливи овальної форми на слизовій оболонці та червоній каймі верхньої губи  в  центрі, слизовій оболонці нижньої губи зліва. Забійна рана відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я на строк не більше 6 але не менше 21 дня. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.  

Крім того, продовжуючи  свої злочинні дії ОСОБА_4, 11.03.2010 року, приблизно о 19 год. 40 хв., знаходячись по АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи на меті власне збагачення за рахунок чужого майна, вирішив заволодіти майном, що належало раніше йому наочно знайомому ОСОБА_6, після побиття останнього, коли ОСОБА_6 був без свідомості, таємно заволодів майном потерпілого, а саме:  

- шкіряною обгорткою від посвідчення працівника міліції, вартістю 10 грн.;  

- грошима в сумі 632 грн., які знаходились в шкіряній обгортці від посвідчення;  

- мобільним телефоном «Самсунг С 200», вартістю 100 грн., з сім карткою оператора мобільного зв’язку «Джинс», вартістю 20 грн;  

А всього, ОСОБА_4 заволодів майном ОСОБА_6 на загальну суму 762 грн., після чого з місця злочину зник, розпорядившись чужим майном на власний розсуд, спричинивши останньому матеріальний збиток.  

Крім цього, ОСОБА_4, 22.02.2010 року приблизно о 08 год. 30 хв., знаходячись на оптово-роздрібній базі, що по вул. Волинській, 34/1 в м. Києві, побачив ящики з рибною продукцією та по раптово виниклому злочинному наміру направленому на повторне, відкрите заволодіння чужим майном, правою рукою вихопив морепродукти, які належать потерпілій ОСОБА_7, після чого з місця злочину намагався втекти, але був затриманий працівниками оптово-роздрібної бази. Шляхом відкритого заволодіння чужого майна ОСОБА_4 викрав майно, а саме: стейк «ескалара», вагою 900г, вартістю 36 грн. (1 кг «ескалара» коштує 40 грн.), яке належить потерпілій ОСОБА_7  

ОСОБА_4, своїми злочинними діями, не доведеними до кінця з причин, які не залежали від його волі, заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 36 грн.    

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в інкримінованих злочинах визнав повністю, щиро кається, пояснив, що 11.03.2007 року, приблизно о 16 год. 00 хв., біля автостанції «Видубичі» в м. Києві, зустрів своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_8,  з якими пішов в кафе «Десант», яке було розташовано неподалік, де вони стали вживати спиртні напої.  

Пізніше, цього ж дня,  в кафе він зустрів знайомого ОСОБА_6, якого запросив до них за столик. В ході розмови між ОСОБА_8 та потерпілим виник конфлікт і вони пішли на вулицю. Через декілька хвилин він побачив, що ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_8, тому він з ОСОБА_5 вибігли на вулицю та почали наносити удари руками та ногами в різні частини тіла, від чого останній перестав чинити їм опір. Скориставшись тим, що ОСОБА_9 відійшов в сторону і його не бачить, він обшукав кишені ОСОБА_6 та забрав мобільний телефон «Самсунг», шкіряну обкладинку від посвідчення, гроші в сумі 632 грн. гортку, яку він прийняв за гаманець та був затриманий працівниками міліції. Після чого вони були затримані працівниками міліції.  

Крім цього, приблизно в січні 2010 року, він приїхав в м. Київ, щоб працевлаштуватися, але постійного місця роботи не знайшов, тому деякий час підробляв різноробочим. Так, 22.02.2010 року приблизно о 08 год. 30 хв. перебуваючи на території оптово-ринкової бази, що по вул. Волинській, 34/1 в м. Києві, побачив ящики з рибою та вирішив її вкрасти. В цей час біля палатки стояла жінка-продавець, тому він з одного з цих ящиків правою рукою схопив рибу та почав бігти, але був затриманий раніше невідомим йому чоловіком.  

  Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_4, у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, вчинив злочин направлений проти загально прийнятих норм поведінки  в суспільстві та моральності та таємному викраденні чужого майна (крадіжці) підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.  

  Як вбачається із показань, даних в судовому засіданні, потерпілим ОСОБА_6 11.03.2007 року він перебував в кафе, що знаходиться біля автостанції «Видубичі», що в м. Києві. Того дня він зустрівся з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_10, до цього він знав лише ОСОБА_4. В кафе вони всі разом пили пиво, в подальшому між ним та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, в результаті чого сталася бійка. Його били ОСОБА_4 та ОСОБА_1, але деталей бійки не пам’ятає, оскільки знепритомнів.  

Також, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9  показав, що в березні 2007 року, точного часу не пам’ятає   ,   він знаходився на автостанції «Видубичі», що в м. Києві, потім зайшов зі своєю дівчиною та знайомим ОСОБА_10 в кафе, де познайомився з ОСОБА_4, а потім і з ОСОБА_6. Коли він відійшов, щоб замовити музику то помітив, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виникла сварка. Потім вони вийшли на вулицю, а пізніше, він побачив, що ОСОБА_6 штовхнув його дівчину, яка на той час була вагітною та побіг в сторону маршрутних таксі. Наздогнавши він вдарив ОСОБА_6 по нозі від чого останній втратив рівновагу та вдарився головою об маршрутку та втратив свідомість. Також тілесні ушкодження наносив і ОСОБА_4. Бійка закінчилась коли підійшли працівники міліції та затримали їх. Також зазначив, що не бачив, коли ОСОБА_4 викрав у ОСОБА_6 речі.  

  Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 11.03.2007 року він, працюючи в Голосіївському РУ ГУ МВС України, чергував у пішому патрулі на автостанції «Видубичі» у м. Києві. Коли вони почули крики то підійшли до кафе «Десант» та побачили як троє чоловіків б'ють людину. Всі були в стані алкогольного сп’яніння. Вони зупинили бійку та викликали патруль міліції.  

  Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що 11.03.2007 року, він перебував в кафе «Десант» на автостанції «Видубичі», але  подій, які відбувались того дня не пам’ятає, оскільки пройшло багато часу та бійки взагалі не бачив.  

  Так, під час проведення очної ставки, ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 останні підтвердили свої покази (т.1 а.с.40).  

  Так, під час проведення очної ставки, ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_6 підтвердили свої покази (т.1 а.с.43-44).  

  Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 238/И від 20.04.2007 року при судово-медичному освідуванні ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: по одному крововиливу овальної форми в тім'яно-потиличній області з права, в лобно-височній області з ліва, на повіках лівого ока з переходом  в акулову область, на спинці носа, на повіках правого ока, на шкірі нижньої губи з ліва, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; по одній садні овальної форми в тім'яній області з права, в лобно-височній області з права, на шкірі верхньої губи з права, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу, в тім'яній області з ліва; забійна рана на слизовій оболонці нижньої губи з ліва, садна овальної форми на червоній каймі нижньої губи зліва; два крововиливи овальної форми на слизовій оболонці та червоній каймі верхньої губи  в  центрі, слизовій оболонці нижньої губи зліва. Забійна рана відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я на строк не більше 6 але не менше 21 дня. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 29-30).  

  Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_4, у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене, повторно підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.  

  Відповідно до усної заяви про злочин від 22.02.2010 року ОСОБА_7 повідомила, що 22.02.2010 року близько 08 год. 30 хв., на території оптово-роздрібної бази по вул.. Волинській, 34/1 у м. Києві, з контейнеру № 52, невідомий чоловік відкритим шляхом заволодів морепродуктами (т.2 а.с.9).  

  Так, з даних протоколу огляду місця події від 22.02.2010 року, вбачається, що в приміщенні дільничного пункту Солом’янського РУГУ МВС України знаходився ОСОБА_4, при поверхневому огляді  якого, під курткою було виявлено прозорий поліетиленовий пакет в якому знаходились стейки «ескалара» вагою 900 гр.(т.1 а.с.10).  

Відповідно до явки з повинною ОСОБА_4 від 22.02.2010 року останній свою вину визнає, розкаюється у вчиненому та просить суворо його не карати (т.1. а.с.21).  

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав що 22.03.2010 року, приблизно о 08 год. 30 хв., він знаходився на оптово-роздрібному ринку по вул. Волинській, 34/1 в м. Києві. Біля лотка з морепродуктами він помітив підсудного ОСОБА_4, який на його очах викрав рибу та почав тікати, але він наздогнав його. Потім він достав з кишені куртки підсудного рибу та повернув її продавцю, а самого викрадача затримали.  

  Крім того, вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними досудовим слідством доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи.  

  Виходячи з вищевикладеного, винність ОСОБА_4  в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю доведена.  

Так, винність ОСОБА_4  у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) доведена.  

Так, винність ОСОБА_4  у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчиненому повторно  доведена.  

  Судом кваліфікуються дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст.296, ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.  

  Призначаючи ОСОБА_4   покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – раніше не судимого (а.с.79 т.2), згідно довідки-характеристики, наданої ЧЧ Соломянського РУ ГУ МВС України в м. Києві     характеризується позитивно (т.2 а.с.83), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (т.2 а.с.82).  

Обставиною, що пом’якшує покарання визнано - щире каяття.  

Обставиною, яка обтяжуює покарання визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.  

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, дані про особу винного та інші вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі.  

Враховуючи обставини вчинення злочину за ст. 186 ч. 2 КК України, сумму нанесених збитків, які відшкодовані, наявність пом’якшуючих обставин, суд вважає можливим призначити покарання за ст. 186 ч. 2 КК України із засосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України.  

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.  

Судових витрат по справі не має.  

Цивільний позов залишити без розгляду, оскільки потерпіла ОСОБА_7 не з’явилась в судове засідання, причини неявки не повідомила, тому суд вважає, за можливе залишити позов ОСОБА_7 без розгляду.  

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -  

            З А С У Д И В:  

ОСОБА_4   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання:  

- за ч.2 ст.296 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;  

- за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;  

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України на підставі ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.  

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_4  призначити у виді 2 (двох)  років позбавлення волі.  

  Строк   відбування покарання обчислювати з   22 лютого 2010 р., з моменту фактичного затримання.  

  Запобіжний захід ОСОБА_4   залишити без змін – утримання під вартою у Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.  

  Цивільний позов заявлений ОСОБА_7 у розмірі 36 грн. залишити без розгляду.  

  Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.  

  Суддя Солом’янського  

районного  суду м. Києва                                                     О.М. Мозолевська