Справа № 1-237/10 

 В И Р О К 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 03 червня 2010 року            Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі: 

 головуючого-судді           Чебан В.М. 

при секретарі             Гладчук А.Д. 

з участю прокурора           Марусяк Ю.В. 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню: 

ОСОБА_1 ,        ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Чернівці, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, тимчасово не працюючого, мешканця:     АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21.01.2004 року, за ст.ст. 185 ч.1, 75, 76 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільненого із іспитовим строком на 1 рік; вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 25.06.2004 року, за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України до 2-х років позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду            м. Чернівці від 13.05.2009 року за ст.ст. 185 ч.1, 75 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільненого із іспитовим строком на 1 рік,  

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,   

    ВСТАНОВИВ: 

 Підсудний ОСОБА_1,  24.03.2010 року, приблизно о 14 годині 55 хвилин, ОСОБА_1, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись в маршрутному автобусі № 5 від зупинки «Приват Банк», до зупинки «Полєтаєва», що по вулиці Стасюка в м. Чернівці, діючи умисно, протиправно, повторно, таємно, з сумочки, яка належить гр. ОСОБА_2, викрав її мобільний телефон марки «Нокіа Е71ТВ» вартістю 2000 грн., з чохлом вартістю 35 грн., на рахунку якого знаходилися гроші в сумі 88 грн., з карткою пам'яті на 1Gb, вартістю 70грн., всього майна на загальну суму 2193 грн., чим своїми умисними діями спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму. Після цього з місця вчинення злочину зник. 

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, і пояснив, що дійсно 24.03.2010 року, приблизно о 15 годині знаходячись в маршрутному автобусі № 5, який рухався по вулиці Стасюка, від зупинки «ПриватБанк», в той час як маршрутний автобус був заповнений людьми, з сумочки потерпілої,  яка була відкрита , викрав мобільний телефон марки «Нокіа». Пізніше з викраденого телефону витягнув сім-карту та викинув. Наступного дня до підсудного, за місцем його проживання зявились працівники міліції, яким підсудний добровільно повернув викрадений телефон.  В судовому засіданні підсудний не зміг пояснити з якою метою він викрав телефон, все сталося миттєво.  У скоєному розкаюється, просив його суворо не карати, врахувати його важкий стан здоровя та перебування на його утриманні хворої дружини та неповнолітньої дитини.  

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: показами потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 14-15), показами свідка ОСОБА_3 (а.с. 16-17), протоколом предявлення для впізнання (а.с. 18-20), протоколом заяви про злочин від ОСОБА_4 від 25.03.2010 року (а.с. 5), протоколом виявлення та вилучення (а.с. 7), протоколом огляду мобільного телефону (а.с. 10), іншими письмовими доказами, які у відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України підсудний визнав та з якими погодився в повному обємі. 

Проаналізувавши вищенаведені докази, суд вважає, що вина підсудного   ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії підсудного за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки підсудний вчинив  таємне викрадення чужого майна \крадіжку\, за кваліфікуючою ознакою: вчинена повторно.  

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують і обтяжують покарання. 

Зокрема, суд враховує, що скоєний підсудним злочин належить до категорії злочинів середньої тяжкості. 

Обставинами, що помякшують відповідальність підсудного, згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. 

А також при призначенні покарання суд враховує те, що потерпіла немає до підсудного претензій матеріального та морального характеру, а також враховує хворобливий стан підсудного, який хворіє на туберкульоз , виразку шлунку та інші захворювання, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, та той факт, що на утриманні підсудного перебуває неповнолітня дитина та хвора дружина, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.  

Разом з тим, враховуючи, що підсудний є особою раніше неодноразово судимою, а також те, що він вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд вважає, що його виправлення неможливо без реального відбування покарання, підстав для застосування до нього вимог ст.75 КК України немає. 

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,  

 ЗАСУДИВ : 

 ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді одного року позбавлення волі . 

   На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду      м. Чернівці від 13.05.2009 року та остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді одного року та шести місяців позбавлення волі. 

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою. Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання  з 26 березня 2010 року. 

Речовий доказ по справі, а саме: мобільний телефон «Нокія ТVE71», з батареєю та картою памяті на 1 Gb.  залишити за належністю потерпілій ОСОБА_2. 

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку. 

   СУДДЯ: підпис. 

З оригіналом вірно: