Справа №2-2209/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2010 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого – судді Твердохліб В.А.,
при секретарі Горбан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про зобов»язання вчинення певних дій,-
В С Т А Н О В И В :
27.04.2010 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила постановити рішення, яким, визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачці, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (IIІ групи інвалідності), згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної пенсії з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – за період з 01.04.2007 року по 01.04.2010 року в сумі 114874,50 з урахуванням проведених виплат; зобов»язати відповідача призначити (встановити) їй, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (IIІ групи інвалідності), основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнути з відповідача судові витрати.
В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що є інвалідом IIІ групи 1 категорії також має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому має право на перерахунок пенсії та перерахунок додаткової пенсії передбаченої ст. ст. 48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки відповідач відмовив у задоволенні її заяви про здійснення перерахунку пенсії, а тому керуючись ст. ст. 48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», ст.ст. 1, 3, 6, 8, 9, 17, 19, 21, 22, 24, 55, 56, 113, 152 Конституції України, ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування”, ст.ст. 11, 14, 16, 268, 1173, 1174, 1175 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, посилаючись при цьому на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час місце розгляду справи повідомлений належним чином, просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та просив розглядати справу у його відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії.
Згідно витягу огляду МСЕК від 19.10.1999 року позивачка є інвалідом ІIІ групи (а.с.12).
14.04.2010 року позивачка посилаючись на те, що отримує основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у меншому розмірі ніж передбачено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звернулася до Управління пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва з метою здійснення перерахунку та виплати недоотриманої їй пенсії з 01.04.2009 року (а.с.13 - заява).
Як вбачається з листа № 529/09 від 19.04.2010 року Управління пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва відмовило в задоволенні звернення позивачки та зазначило, що розмір пенсії та надбавок до неї розраховано відповідно до норм чинного законодавства, зокрема відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та Закону України „Про державний бюджет” (а.с. 16-17).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачка є інвалідом IIІ групи 1 категорії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому на неї повністю розповсюджуються норми, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини 1 ст.8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд вважає необхідним зазначити, що посилання відповідача на постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року і відповідно встановлення мінімального розміру пенсії по інвалідності ІІ групи для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 675 грн., 760 грн. є безпідставними, оскільки прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення щороку затверджується Законом України про державний бюджет на відповідний рік. При цьому ототожнювати порядок і розмір обчислення пенсії по інвалідності неможливо.
Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який зазначений у законі України про державний бюджет на відповідний рік.
Іншого нормативно-правового акту, який би визначав чи встановлював інший розмір немає.
Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на те, що нарахування додаткової пенсії проводиться у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб – інвалідів ІІ групи є необґрунтованими, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком встановлений Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і для її визначення застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у відповідності до закону України про державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до положень підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року N 107-УІ, статті 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у новій редакції і розмір додаткової пенсії для інвалідів II групи був визначений в сумі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності - не менше 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 внесені до вказаних статтей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008 року дія статтей 48, 50, 54 Закону була відновлена у попередній редакції.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своїх дій.
На момент звернення позивачки до суду, перерахунок пенсії, додаткової пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено.
При цьому не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виплати недоплаченої допомоги у конкретних сумах, оскільки суд не є органом, який має повноваження щодо нарахування та встановлення розміру даної допомоги.
Вимога позивачки зобов’язати відповідача призначити їй відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, задоволенню не підлягає як безпідставна, оскільки право позивача на дані виплати встановлено та гарантовано законом і здійснюється у встановленому законом порядку, а відповідно до ст.ст.1, 3 ЦПК України судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.
Виходячи з положень ч.1 ст.56 та ст.ст. 84, 88 ЦПК України витрати позивачки на правову допомогу стягненню не підлягають у зв’язку з їх необґрунтованістю, оскільки позивачкою не надано належних доказів того, що правова допомога надана позивачці фахівцем в галузі права, кошти були внесені ТОВ "Надія" за надання консультаційно-правових послуг, якому позивачкою згідно копії квитанції сплачено 500,00 гривень, а також акту прийому-передачі послуг від 26.03.2010 та довідки про надані послуги від 26.03.2010, які не є належним доказом того, що позивачці надано послуги особою, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання такої допомоги(а.с.15-20). Відшкодування таких коштів чинним законодавством не передбачене, господарське товариство не входить до наведеного переліку осіб, сплата коштів за надання допомоги якими може відшкодовуватись.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до задоволених вимог у розмірі 37,00 грн.
Перевіривши правильність застосування норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку про те, що відповідачем здійснено нарахування державної пенсії, додаткової пенсії всупереч вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 19, 22, 46, 64 Конституції України, ст.ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008, ст.ст. 16, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 57 – 60, 79, 81, 84, 88, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо нездійснення нарахування та виплати пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1, як учаснику ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 3-ї групи відповідно до ст. ст. 50, 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України Святошинського району м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1, пенсію в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком у відповідності положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.04.2007 року по 01.04.2010 року за виключенням проведених виплат
та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50-ти відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.04.2007 року по 01.04.2010 року за виключенням проведених виплат.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (м.Київ, вул..Корольова, 5-А) на користь ОСОБА_1 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
С у д д я: підпис
Тв-24
№2-2209/10 від 05.07.2010 року Управління пенсійного фонду України
в Святошинському районі м.Києва
03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-а
Святошинський районний суд м.Києва направляє копію рішення від 02.07.2010 року до відома.
Додаток: копія рішення від 02.07.2010 року.
Суддя Святошинського
районного суду м.Києва В.А.Твердохліб
Помічник судді
Тв-24
№2-2209/10 від 05.07.2010 року Управління пенсійного фонду України
в Святошинському районі м.Києва
03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-а
Святошинський районний суд м.Києва направляє копію рішення від 02.07.2010 року до відома.
Додаток: копія рішення від 02.07.2010 року.
Суддя Святошинського
районного суду м.Києва В.А.Твердохліб
Помічник судді