Справа 1-146/2010                                                                                                                                              

  В  И  Р  О  К  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

14 липня 2010 року                          Деснянський районний суд м. Чернігова  

у складі : головуючого-судді         -   Розинка В.М.  

при секретарі                 -   Осовицькій А.М.  

з участю прокурора       -   Деркач Г.І.  

потерпілого                                 -    ОСОБА_1  

законного представника  

потерпілого                       -    ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, електромонтера лінійника дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро», не одруженого, не судимого,  мешканця АДРЕСА_1 –  

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України , -  

  в с т а н о в и в :  

  26.10.2009 р. близько 16.30 год. підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись поблизу пам’ятника ОСОБА_4, який розташований неподалік від будівлі Чернігівської дирекції «Укрпошти», що по пр. Миру, 28 в м. Чернігові, з метою викрадення чужого майна,         штовхнув у груди потерпілого ОСОБА_1, чим застосував до останнього      насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я особи, після чого,      погрожуючи потерпілому застосуванням насильства, що не є небезпечним для його життя та здоров'я,   відкрито викрав скей-борд «Hot Wheels», вартістю  365 грн., що належать потерпілому ОСОБА_1  

Підсудний, будучи допитаним у судовому засіданні, вину в пред’явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що 26.10.2009 вживав пиво, а потім побачив потерпілого зі скейтом, вирішив покататись, тому відштовхнув того й забрав скейт, але через деякий час його затримали працівники міліції. Розуміє, що діяв неправильно, жалкує щодо скоєного, шкоду відшкодував.  

Крім зазначених свідчень підсудного, обставини скоєння злочину достовірно встановлені судом, стверджується поясненнями потерпілого, свідків, іншими перевіреними судом доказами, у тому числі й матеріалами досудового слідства.  

Так, потерпілий ОСОБА_1, при допиті в судовому засіданні пояснив, що сидів біля пам’ятника ОСОБА_4, коли підійшов підсудний, було видно, що той перебував у нетверезому стані, і наказав дати йому скейт, але він не збирався давати тому скейт, тому підсудний його відштовхнув у плече, і сам взяв скейт. Він відійшов на три метри, підсудний підняв руку та замахнувся, мабуть, щоби він не намагався забрати скейт, і він злякався та відбіг десь на 15 метрів. Тим часом підсудний забрав його скейт  і пішов зі своїм другом. Він не намагався кричати вслід тому, бо підсудний був п’яним і боявся зайвих проблем із тим, крім того, не наважився йти розбиратися із двома дорослими чоловіками, тому підійшов до працівників державтоінспекції, які посадили його до машини, вони проїхали за підсудним, і затримали того. Шкода йому відшкодована, він не наполягає на суровому покаранні підсудного.  

Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілого,       ОСОБА_2, також пояснила, що аналогічно про події син розповів їй зразу ж, вона під’їхала на місце затримання, де бачила п’яного підсудного і якби той контролював себе, то такого б не скоїв. Бачить, що той розкаявся, просить не позбавляти того волі.  

Свідок ОСОБА_5, який був допитаний судом, пояснив, що був очевидцем події, знаходився поруч із потерпілим та сидів на велосипеді. Хтось ударив по колесу велосипеда, він відвернувся, а потім побачив, що підсудний намагається взяти скейт у потерпілого, який на це не погоджувався й намагався піти. Коли підсудний пішов зі скейтом, потерпілий спочатку хотів бігти за тим, але він порадив звернутись до патруля ДАІ, котрі перебували поруч.  

З перевірених судом свідчень свідка ОСОБА_6  слідує, що він ішов по місту й побачив працівників ДАІ з якимись хлопцями, а оскільки він член добровільної дружини, підійшов до тих та поцікавився, чи не потрібна його допомога. У підсудного в руках був скейт, щодо якого, на питання працівників міліції, той заявив, що такий належить йому. У цей час працівники міліції покликали з машини потерпілого, і той заявив, що скейт належить йому, а підсудний забрал той у нього. Підсудний це заперечував, висловлював незадоволення діями працівників міліції, казав, що ті не мають право його затримувати. На місце події були викликані працівники патрульно-постової служби, які забрали підсудного (а.с.23).  

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 не був очевидцем події, а пояснив, що бачив, як уже працівники міліції були біля підсудного й розмовляли з тим.  

Обставини скоєного стверджуються заявою представника потерпілого ОСОБА_2 про скоєння злочину (а.с.2) та поясненням потерпілого про це (а.с.3), протоколами вилучення та огляду скейта (а.с.28, 29-31), розпискою потерпілого в отриманні того (а.с.33).  

  Оцінюючи зібрані та перевірені докази, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та погрозою застосування такого насильства, а вина в скоєному доведена в повному обсязі.  

  Вирішуючи питання про міру покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного, його незадовільний стан здоров'я, що стверджується медичною документацією, наявність постійних місць роботи та проживання й позитивної характеристики за останнім, відсутність попередніх притягнень до кримінальної відповідальності та, навпаки, притягнення до адміністративної відповідальності, обставини, які пом’якшують покарання – щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку  та обставину, яка обтяжує покарання – учинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння, приймає до уваги відсутність вимог потерпілого та його представника про призначення суворого покарання та, доходить висновку, що ще не втрачена можливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням, що є необхідним й достатнім для попередження нових злочинів.  

  Підстав для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності з передачею того на поруки колективу первинної профспілкової організації дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» не вбачається.      

У зв’язку з відмовою в судовому засіданні законного представника потерпілого ОСОБА_2 від позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, суд уважає можливим прийняти її відмову від позову.    

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –  

  з а с у д и в :  

    ОСОБА_3 визнати винним за ст. 186 ч. 2 КК України й призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.  

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.  

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого повідомляти  кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.  

Закрити провадження по справі в частині позовних вимог, у зв’язку з відмовою від позову.  

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.  

Речовий  доказ : скей-борд «Hot Wheels» - повернути потерпілому        Ганжі О.Г.  

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду                  Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.  

  Головуючий                     Розинко В.М.