< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.07.10Справа №2а-1756/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Начальника управління у справах захисту прав споживачів м. Севастополя
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника управління у справах захисту прав споживачів м. Севастополя про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач придбав у приватного підприємця ОСОБА_2 тепловентилятор «Aurora» AU 068, але при його експлуатації з’ясував, що прилад має дефект. З цього приводу позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про проведення перевірки приватного підприємця ОСОБА_3, але отримані відповіді його не задовольняють. Позивач просить стягнути з начальника управління у справах захисту прав споживачів вартість тепловентилятору а також моральну шкоду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11.06.2010 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 30.06.2010.
Ухвалою суду від 30.06.2010 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності та письмові заперечення на позов.
Оскільки відповідно до положень ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України участь у судовому засіданні – це право, а не обов’язок сторони, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у торгівельному павільйоні приватного підприємця ОСОБА_3, розташованому по АДРЕСА_1 в м. Севастополі 26.12.2008 придбав тепловентилятор «Aurora» AU 068, серійний номер 068 якість якого в процесі експлуатації його не задовольнила.
З цього приводу позивач неодноразово звертався із заявами до начальника управління у справах захисту прав споживачів, та на свої заяви отримував відповіді у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".
Як пояснив у судовому засіданні позивач, начальником управління у справах захисту прав споживачів м. Севастополя були надані відповіді на всі його заяви, проте наслідки розгляду цих заяв позивача не задовольняють, а тому він просить стягнути з відповідача вартість тепловентилятора та моральну шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявами позивача 24.04.2009 відповідачем було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів приватним підприємцем ОСОБА_2, про що складено акт № 000284 ЮЗ. Перевіркою були виявлені порушення вимог "Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006, № 833, які виразилися в тому, що на перевірку не був наданий журнал реєстрації перевірок; відсутня книга відгуків та пропозицій; у вивісці на фасаді торгівельного об’єкту відсутня інформація про суб’єкта підприємницької діяльності. Приватному підприємцю ОСОБА_3 24.04.2009 надано припис:
- розглянути заяву споживача за суттю;
- задовольнити вимоги споживача відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі необхідності організувати проведення незалежної експертизи згідно ст. 17 Закону;
- усунути порушення, надати письмову інформацію в управління у справах захисту прав споживачів м. Севастополя;
- з’явитися до управління для розгляду акту перевірки та винесення санкцій за встановлені порушення.
За наслідками перевірки ОСОБА_2 постановою від 27.04.2009 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 244-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 34,00 грн.
Крім того за заявкою приватного підприємця ОСОБА_2 Севастопольською торгівельно-промисловою палатою було проведено експертизу тепловентилятору «Aurora» 068, серійний номер 068 на підставі заяви споживача ОСОБА_1.
Згідно з експертним висновком № В-63 від 29.05.2009 дефект, зазначений у заяві покупця у приладу відсутній, тепловентилятор відповідає вимогам ДСТУ 17083-87 та інструкції з експлуатації.
Про всі проведені за результатами звернення позивача перевірки, він був своєчасно повідомлений відповідачем. Крім того, як вбачається відповідей начальника управління у справах захисту прав споживачів позивачу роз’яснювався порядок захисту його прав.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що з боку відповідача відсутня протиправна бездіяльність.
Стосовно вимог про стягнення з відповідача вартості тепловентилятора суд зазначає, що оскільки, тепловентилятор позивачем було придбано у приватного підприємця ОСОБА_2, вимоги про стягнення вартості приладу повинні бути заявлені саме до приватного підприємця ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
У даному випадку заміна первинного відповідача – начальника управління у справах захисту прав споживачів на належного – приватного підприємця ОСОБА_2 – потягло б заміну підсудності справи у позовних вимогах про стягнення вартості приладу, що не є недопустимим. Позов до приватного підприємця ОСОБА_2 повинен розглядатися за правилами цивільно-процесуального законодавства судом загальної юрисдикції.
Таким чином, оскільки вимоги про стягнення вартості тепловентилятору заявлені не до того відповідача, вони не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити, що Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичний чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивачем не зазначено, в чому полягає моральна шкода, якими доказами це підтверджується, тому вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 13.07.10 о 17-00 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г. Плієва