П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1107/10

09 липня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Янжули С.А.

    при секретарі Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Софіївського ВДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі інспектора ДПС Ковтуна Олега Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Софіївського ВДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі інспектора ДПС     Ковтуна О.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки 25.05.2010 року о 20.45 годині він їхав на своєму автомобілі «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 в с. Вишневе, м. Дніпропетровська. Разом з ним були пасажири, що сиділи біля нього. Він побачив автомобіль співробітників ДАІ, відповідач – інспектор ДПС Ковтун О.М. подав знак жезлом про зупинку його транспортного засобу. Він зупинився, інспектор підійшов та сказав, що він порушив правила дорожнього руху, а саме: рухався у населеному пункті, де швидкість обмежена 60км/год, зі швидкістю 83км/год, чим перевищив швидкість більш ніж на 20км/год, після чого склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн. З даною постановою він не згідний, оскільки Правил дорожнього руху не порушував та рухався згідно них, тому й відмовився підписувати протокол. Він слідкував за своїм спідометром, оскільки на той момент виставив функцію круіз-контролю для руху автомобіля зі швидкістю 75км/год, що можуть підтвердити й свідки. Натомість, йому добре відомо, що будь-який прибор з вимірювання швидкості має погрішність ± 2-3 км/год, тобто навіть якщо б він вказав саме швидкість позивача, то все одно при цій погрішності прибору не можна казати про те, що він перевищив швидкість більш ніж на 20 км/год.

Зазначив, що на його прохання надати даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, сертифікат відповідності, похибки при вимірюваннях інспектором ДПС Софіївського ВДПС ДАІ Ковтуном О.М. йому надано не було. Крім того, ні в протоколі, ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення цих даних також немає, що робить вимірювання незаконним у відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». До того ж, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Інспектором порушено вимоги Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: п.1.6., згідно якого вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків, тощо). Сумнівні ж дані його прибору, з урахуванням зупинки інших машин та з урахуванням погрішності приладу, не можуть буди достатніми даними для притягнення його до адміністративної відповідальності. Окрім працівників ДАІ, на місці більш нікого не було (понятих, свідків), ніякої фото- або відеофіксації проведено не було, швидкість, яку йому показав працівник ДАІ на своєму радарі не відповідала тій, з якою рухався він, адже в той час він зупиняв ще інші автомобілі також за перевищення швидкості, тому не зовсім переконливі показання його радару саме відносно його швидкості руху.

Просить суд винести постанову, якою скасувати постанову АЕ №226907 від 25.05.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, позовні вимоги не визнає і просить в задоволенні позову відмовити, вважає, що постанову складено на законних підставах.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши докази, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в публічно-правових відносинах, які врегульовані КАСУ.

Як вбачається з оглянутого судом оригіналу адміністративної справи, 25 травня 2010 року відносно позивача відповідачем в особі інспектора ДПС Софіївського ВДПС було винесено постанову, згідно якої, позивач 25 травня 2010 року о 20 годині 45 хвилини в с. Вишневе автодороги «Дніпропетровськ-Миколаїв», керуючи автомобілем «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» перевищив встановлену швидкість руху більш ніж на 20 км/год, рухався зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Іскра» №30111Д.

Вказаною постановою від 25 травня 2010 року на ОСОБА_1 за вказане адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Позивач в протоколі про адміністративне правопорушення АЕ №278053 від 25.05.2010 року від підпису відмовився.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

В постанові у справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься жодних доказів про те, що зафіксована приладом «Іскра» №30111Д швидкість руху належить саме автомобілю позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Матеріалами справи дані, наведені в постанові про накладення адміністративного стягнення, спростовуються.

Відповідач ніяких доказів правомірності свого рішення суду не надав.

Посилання відповідача лише на те, що він діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавство при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення, не можуть бути прийняті до уваги для всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи. Окрім того, відповідачем порушено вимоги Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: п.1.6., згідно якого вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків, тощо).

Показання прибору «Іскра» №30111Д не можуть підтверджувати того факту, що виміряна ним швидкість належить саме автомобілю позивача, оскільки не можна не приймати до уваги той факт, що була заміряна швидкість будь-якого автомобіля у цей час, та пред’явити її позивачу. Тобто вина позивача належним чином доведена не була, достатніх доказів допущення порушення з його боку не надано, наприклад, показань свідків, які б підтвердили, що вимірювалась швидкість руху саме автомобіля позивача.

Відповідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в міський суд у порядку, визначеному КАС України.

У відповідності з п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №226907 від 25 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень, винесену інспектором ДПС Ковтуном О.М., а адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП закрити в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19 Конституції України, ст.7, 22, 122, 268, 276, 288, 289,293, 294 КУпАП, ст.ст. 6-11, 69, 71, 100, 104, 159-163 КАС України,- суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Софіївського ВДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі інспектора ДПС Ковтуна Олега Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії АЕ №226907 від 25 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255 /двохсот п’ятдесяти п’яти/ гривень, винесену інспектором ДПС Ковтуном Олегом Миколайовичем, скасувати, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд подається через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя:                                             С.А. Янжула