Справа № 2-а-317/2010 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2010  року           Костопільський  районний суд  Рівненської  області

в  особі :   головуючого-судді               Піскунов В.М.

                   при  секретарі                       Яцук О.П.

          з участю позивача         ОСОБА_1

            представника позивача        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області в особі інспектора ДПС Герасимчука Миколи Михайловича про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення недійсною та її скасування,

В  С  Т  А Н  О  В  И  В :

        В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підстримали по аналогічних мотивах. Просять позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив.  Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта  владних повноважень, належним чином  повідомленого про дату, час та місце судового  розгляду,  без  поважних  причин або  без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути  вирішено на підставі  наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, суд  вважає що адміністративний позов є обгрунтованим  та підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 17.04.2010 року відповідачем винесено постанову серії ВК № 091246 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за перевищення встановленої швидкості руху та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

З позову вбачається, що позивачем заперечується факт вчиненого порушення, також вказує на ряд процесуальних порушень під час притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу обумовлює незаконність прийнятого рішення.

Зокрема, судом встановлено, що при винесенні вказаної постанови відповідачем порушено порядок розгляду справи про адмінправопорушення, передбачений ст.ст. 279, 285 КУпАП, не з”ясовано обставин, що підлягають з”ясуванню при розгляді справи, передбачених ст. 280 КУпАП.

Так, відповідачем достовірно не встановлено чи був винний позивач у інкримінованому правопорушенні.

  Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести  докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем були надані інспектору пояснення, щодо того, що зафіксована радаром перевищена швидкість руху належала іншому автомобілю, з яким він рухався в попутному напрямку.

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності в оскаржуваній постанові, винесеній відповідачем, не наведена будь-яка оцінка вказаного доказу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що фотофіксація проводилася на ділянці дороги обмеженої швидкості руху, як про це зазначено в постанові.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з'явився, не надав достатніх доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вина соби, яка притягується до відпо-відальності, має  бути  доведена  належними  доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи  тлумачаться на її користь відповідно  до  ст.62  Конституції  України.

        Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обгрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до відповідальності,  свідків,  висновки  експерта, речові докази тощо).

А тому в суду є підстави вважати позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності  до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв”язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження по справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

     За таких обставин, суд вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності не може залишатись чинною, оскільки прийнята з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

             На  підставі  наведеного  та  керуючись  ст.11, 71, 162  КАС України, ст.ст.7, 251, 258, 268, 279, 287, 288, 289, 293  КУпАП,  суд

                                                П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області в особі інспектора ДПС Герасимчука Миколи Михайловича про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення недійсною та її скасування -  задовольнити.

        Постанову серії ВК № 091246 по справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2010 року визнати  недійсною та скасувати.

        Провадження у справі  -  закрити.  

Постанова може бути  оскаржена до Львівського  апеляційного  адміністративного  суду через  Костопільський  районний  суд  шляхом  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження  протягом  десяти  днів  з  дня  її  проголошення,  а  в  разі  складення  постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до  ст.160  КАС  -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.  Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви  про  апеляційне оскарження.

        Постанова  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження,  якщо  таку  заяву  не  було  подано.  Якщо  було  подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  протягом  двадцяти  днів,  постанова  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  цього  строку.  У разі  подання  апеляційної  скарги  постанова,  якщо  її  не  скасовано,  набирає  законної  сили  після  закінчення  апеляційного  розгляду  справи.

    СУДДЯ (підпис)

    З оригіналом згідно:                 Піскунов В.М.

    Суддя