Справа № 2-2648/10  

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 24 червня 2010 року                  Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді                         Антипової Л.О.

при секретарі                                Дворніковій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_2  про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

 в с т а н о в и в:

      Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки  посилаючись на те, що 24 січня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання кредиту. Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 123300 доларів США, а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати i повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 24.01.2028 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом процентну ставку в розмiрi 13,00 % річних.  

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем  було укладено договір іпотеки від 24 січня 2008 року, відповідно до якого в заставу позивачу було передано квартиру АДРЕСА_2.  

Відповідач з 24.11.2008 р.  не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та з 21.09.2009 р. нарахованих процентів, чим порушує прийняті на себе зобов'язання.  

Станом на 03.02.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені становить 143137,32 доларів США, що за курсом НБУ становить 1145671 грн. 11 коп.

Тому позивач звернувся до суду з позовом та просить суд звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 для задоволення вимог позивача, що виникли на підставі кредитного договору в розмірі 1145671 грн. 11 коп.; надати позивачу право продажу квартири АДРЕСА_2 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

 Відповідач  до суду  з'явився позовні вимоги визнав, проти задоволення не заперечував.

 Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.  

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 24 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 223362301  (а.с.8-16).  

Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 123300 доларів США, а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати i повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 24.01.2028 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом процентну ставку в розмiрi 13,00 % річних.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем були виконані зобов'язання перед відповідачем та надано кредит, згідно укладеного договору про надання  кредиту.  

Факт надання кредиту підтверджується  меморіальним валютним ордером №ІВ73607 від 24 січня 2008 року.

Надану суму кредиту відповідач повинен був повернути, згідно графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору про надання споживчого кредиту до 24.01.2028 року.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача  виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, з них заборгованість по простроченому кредиту складає 136291,64 доларів США, що дорівнює 11090878,29 грн., заборгованість по простроченим процентах за користування кредитом – 3483,72 доларів США, що дорівнює 27883,70 грн., 3361,96  доларів США, що дорівнює 26909 грн. 13 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем  було укладено договір іпотеки від 24 січня 2008 року, відповідно до якого в заставу позивачу було передано квартиру АДРЕСА_2.         Відповідач з 24.11.2008 р.  не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та з 21.09.2009 р. нарахованих процентів, чим порушує прийняті на себе зобов'язання.  

30 березня.2009 року позивачем була направлена на адресу відповідачів вимога про добровільне виконання умов договору. Вимоги відповідачами отримані, про що свідчать поштові повідомлення .

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору iпотекодержатель надсилає iпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від iпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога iпотекодержателя залишається без задоволення, iпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Отже, відповідач, будучи належним чином повідомлений про порушення ними умов договору, заборгованості по кредиту, нарахованим процентам та пені у встановлений законом строк не сплатив.

Таким чином, позивач набув право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку".

З метою забезпечення своєчасного i повного виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором, між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки № 223362301 від 24 січня 2008 року(а.с.23-29), відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог передбачено п. 1.1 договору іпотеки.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або належного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог iпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право iпотекодержателя на продаж предмета іпотека будь-якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою iпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, також підлягає стягненню солідарно з відповідачів сплачені сплачений судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 35, 38-40 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 212, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд –

 в и р і ш и в:

         Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_2  про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції заборгованість в розмірі 1145671 грн.11 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 1145671,11 грн. звернути стягнення на об'єкт нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 223362301 від 24.01.2008 року, а саме: квартиру № 46 по бул. Верховної Ради,14, в м. Києві яка належить на праві приватної власності  ОСОБА_2 для задоволення вимог АКIБ "УкрСиббанк", що виникли на підставі даного кредитного договору.

До суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя