Справа № 1-3

                                                                                                                                     2010 р.

                                                    В И Р О К

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 червня  2010 року Костопільський районний суд  Рівненської області

в складі:  головуючої-судді                 Грипіч Л.А.

                 при секретарі                         Цецик О.В.

                  з участю прокурора              Богельська О.Б.

                  захисників підсудного         ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

                  потерпілого                           ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець і житель с.Дюксин Костопільського району Рівненської області, гр.України, освіта середня, військовозобов’язаний, одружений,  не працюючий, має на утриманні одну малолітню дитину,  не судимий відповідно до ст. 89 КК України, у вчиненні злочинів, передбачених  ч.1 ст.121, ч.4 ст.296  КК України –

                                                          В С Т А Н О В И В :

    8 травня 2004 року біля 22 год 30хв ОСОБА_6, в стані алкогольного сп’яніння поблизу входу у клуб с.Дюксин Костопільського району, на грунті раптово-виниклих  неприязних відносин, під час незначного конфлікту умисно наніс громадянину ОСОБА_5 удар ножем в живіт та спину в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у виді:  різаної  рани  лівої  половини  живота,  відкритої  проникаючої  спинно-мозкової  травми,  ножового  поранення  спинного  мозку, які  відносяться  до  тяжких  тілесних  ушкоджень  небезпечних  для  життя  в  момент  спричинення.

           В судовому засіданні  підсудний ОСОБА_6 у відповідності до ст.63 Конституції України відмовився від дачі показань.

Незаважаючи на це, винуватість ОСОБА_6  у  вчиненні  інкримінованого  йому  злочину стверджується  зібраними  у  справі  та  дослідженими  у  суді  доказами.    

           Зокрема потерпілий  ОСОБА_5  показав,  що  після  22  години  08.05.2004  року  він  відпочивав  у  клубі  села  Дюксин  Костопільського  району.  Несподівано в  його  розмову  з  ОСОБА_7  втрутився  ОСОБА_6  і  щерез що в  них  виник  конфлікт.  Захищаючись  від  нього,  він  виставив  ліву  ногу  вперед.  ОСОБА_6  замахнувся  правою  рукою, після  чого  відчув  біль  в  животі  та  спині.  Вважає,  що  ножові  поранення  спричинив  йому  підсудний. На даний час  МСЕК встановила йому третю групу інвалідності.

           В судовому засіданні свідок  ОСОБА_8  показав,  що  0805.2004  року  він  з друзями святкував  свій  день  народження, де вживали спиртні напої.  Він  особисто  і  присутні  бачили  розкладний  ніж  у  ОСОБА_6  Після  22  години  всі  пішли  на  дискотеку  в  клуб  села  Дюксин.  Бійки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не бачив. Пізніше бачив ОСОБА_5 лежачим на землі.  На  наступний  день,  0905.2004  року,  ОСОБА_6  попросив  його викинути  ніж,  який  лежав  в  будці  для  собаки  по місцю проживання підсудного,  однак,  ножа  ОСОБА_8 там  не  знайшов.

            Свідок  ОСОБА_7  дав показання про те,  що 08.05.2004 року  на  святкуванні  дня  народження  ОСОБА_8  він  бачив  у  ОСОБА_6  розкладного  ножа, шириною леза до 2 см.  Того  ж  дня,  після  22  год.  біля  входу  в  клуб  села  Дюксин  у нього була суперечка з ОСОБА_5, в яку втрутився ОСОБА_6 Бачив,  як  ОСОБА_6  та  ОСОБА_5  шарпали  один  одного  за  одяг,  але  від  них  відійшов. Коли  повернувся,  то  ОСОБА_5  лежав  на  землі,  потім  його  забрала  «швидка  допомога»,  говорили,  що  він отримав  ножові  поранення.

            Свідки  ОСОБА_9  і ОСОБА_10 в судовому засіданні дали  аналогічні  показання  як  свідок  ОСОБА_7

            З показань свідка ОСОБА_11  даних на досудовому слідстві (а.с.47, 107-108) та в судовому засіданні 07.03.2006 року (а.с.432-433), досліджених в судовому засіданні видно,  що  8  травня  2004 року  біля  клубу  села  Дюксин  виникла  суперечка  між  хлопцями.  ОСОБА_5 намагався  їх  розборонити.  В  цей  час  до ОСОБА_5  підійшов  ОСОБА_6  і  вони  почали  шарпати один  одного.  Він  намагався  їх  розборонити, але  його  штовхнули  і  він  впав. Коли  піднявся,  то  побачив,  що  ОСОБА_5  впав  і  почав  кричати,  що  в  нього  віднялися  ноги,  болить  спина,  пече  у  поясниці. Викликали  „швидку  допомогу”.  ОСОБА_6  за  клубом  дав  йому  свого  ножа,  сказавши,  щоб  ніж  побув  у  нього.  Він  взяв  ножа,  а  коли  стало  відомо  від  лікарів  „швидкої  допомоги”,  що  у  ОСОБА_5  ножові  поранення,  повернув  ножа  ОСОБА_6

        Свідок  ОСОБА_12,  фельдшер  „швидкої  допомоги”,  показав,  що  08.05.2004  року  вночі  він виїжжав на виклик до сільського  клубу с.Дюксин.  По  прибутті  на  місце події, він  побачив  потерпілого,  який  лежав  на землі.  ОСОБА_5  сказав,  що  його  хтось  вдарив  по  спині. При  огляді  на  його одязі  та  шкірі  в  області  спини  були  виявлені  порізи, після чого він був  госпіталізований  в  лікарню  з  діагнозом  ножове  поранення  спини,  травма  хребта  з  паралічем  двох  нижніх  кінцівок.      

    Згідно висновків судово-медичних експертиз  № 274 (а.с.143-144) та № 345 (а.с.164) потерпілий  ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в Рівненській ЦРЛ з 9.05.2004 року з діагнозом: відкрита проникаюча спинно-мозкова травма. Ножове поранення спинного мозку на рівні ТЕхе- е І  синдром Браун-Сенара. Враховуючи локалізацію спричинених тілесних ушкоджень  гр-ну ОСОБА_5 було нанесено не менше 2-х ударів лезом ножа. Ймовірна ширина клинка ножа, яким спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_5 до 2- см.  На момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 вирогідніше  всього знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні. Пошкодження виявлені у ОСОБА_5 відповідають строку їх спричинення, тобто 18.05.2004 року і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

    Із висновку трасологічної експертизи (а.с.155-158) вбачається, що пошкодження, виявлене на лівій полі куртки, яка була надана гр-ном ОСОБА_13 11.05.2004 року, ймовірно утворилися в результаті розриву. Пошкодження, виявлені на куртці та светра вникли в результаті розрізу.

З протоколу явки з повинною (а.с.37) вбачається, що 10.05.2004 року ОСОБА_6 зізнався, що спричинив ножове поранення ОСОБА_5 та пояснив, що 08.05.2004 року біля 24 год у нього виник конфлікт з потерпілим і у  відповідь  на  удар  ОСОБА_5  дістав  з  кишені  ножа,  зробив  крок  вправо  і  правою  рукою  наніс  удар  ножем  йому  в  спину.      

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6 (а.с.72-78) вбачається, що при проведенні даної слідчої дії ОСОБА_6 детально показав та повідомив коли та яким чином спричинив ножове поранення ОСОБА_5 та підтвердив власноручно написані ним в явці з повинною показання.

           З протоколу очної ставки від 26.06.2004 року, проведеної між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.132-135), вбачається, що в ході проведення даної слідчої дії, підсудний, повідомив, як і куди він наніс удар ножем потерпілому.

           З протоколу очної ставки від 12.05.2004 року, проведеної між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (а.с.48-49), вбачається, що в ході проведення даної слідчої дії, підсудний, підтвердив показання ОСОБА_11, який повідомив, що після бійки ОСОБА_6 з ОСОБА_5, підсудний передав йому ніж і просив його заховати. Про те, що підсудний наніс ножове поранення ОСОБА_5, йому стало відомо зі слів ОСОБА_14 на слідуючий день.

Крім  того,  будучи  допитаним  в  якості  підозрюваного (а.с. 84-85)  та  обвинуваченого (а.с. 186)  з  участю  захисників, ОСОБА_6  дав пояснення,  що  повністю  підтримує  свої  показання,  які  давав  протягом  досудового  слідства  та ствердив,  що  удар  в  спину  ножем  потерпілому  наніс  через  острах  бути  побитим  потерпілим,  оскільки  той  сильніший.

    Також, 15.05.2004 року в судовому засіданні ОСОБА_6 давав показання, що 08.05.2004 року під час конфлікту з ОСОБА_5 наніс останньому удар ножем в спину (а.с.251-252).

При проведенні амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 207/04 від 07.06.2004 року (а.с.168-170) встановлено, що підслідний ОСОБА_6 на момент скоєння інкримінованого йому злочину будь-яким психічним захворюванням не страждав, в  тимчасовому хворобливому стані (паталогічне сп’яніння, патологічний афект, смерекові порушення свідомості і ін..) не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; даних за перебування в стані фізіологічного афекту під час скоєння інкримінованого злочину не вбачається. На даний час  ОСОБА_6 ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.

Суд вважає, що наведеними доказами, вина підсудного в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому доведена повністю.

    Дії підсудного ОСОБА_6 підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

    Твердження підсудного ОСОБА_6, що в ході досудового слідства він оговорив себе внаслідок застосування до нього  психічного та фізичного тиску з боку працівників міліції не ґрунтується на матеріалах справи та будь-яких достатніх доказах.

    Як свідчать матеріали справи ці доводи підсудного перевірялись прокуратурою і свого підтвердження не знайшли.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3010,48 грн., моральної шкоди в сумі 50000 грн.

У відповідності до ст.1166 та 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що матеріальну шкоду підсудний потерпілому відшкодував.

Судом встановлено, що в результаті протиправних дій підсудного потерпілий            ОСОБА_5 переніс фізичний біль та душевні страждання, тобто поніс моральну шкоду. З врахуванням характеру вчиненого діяння, глибини фізичних та душевних страждань, суд визначив розмір її грошового відшкодування в сумі 30000 грн.

    При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного  та  обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання .

    Обставиною, що пом’якшує  покарання підсудного ОСОБА_6 є часткове відшкодування завданого збитку.

    Обставиною, що обтяжує  покарання підсудного  ОСОБА_6, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння (а.с.35).

Підсудний ОСОБА_6 по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, на утриманні має одну малолітню дитину.

Органом досудового слідства ОСОБА_6 було пред’явлено також звинувачення за ч.4 ст.296 КК України, в тому, що він 08.05.2004 року біля  22 год. 30 хв. в стані алкогольного сп’яніння в громадському місці біля клубу с.Дюксин  Костопільського  району,  грубо  порушуючи  громадський  порядок, виражаючи  явну  неповагу  до  суспільства, демонтруючи особливу зухвалість, наніс удар ножем в живіт та спину ОСОБА_5, чим спричинив потерпілому  тяжке  тілесне  ушкодження,  небезпечне  для  життя  в  момент  спричинення.

Суд вважає, що це звинувачення під час судового слідства свого підтвердження не знайшло, оскільки з пояснень потерпілого та свідків встановлено, що конфлікт між ними виник на грунті неприязних стосунків, був короткотривалий у часі, громадський порядок при цьому грубо не порушувався.

За таких обставин, суд рахує за вірне виправдати ОСОБА_6 за ч.4 ст.296 КК України.

            На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324, 328 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд –

                                                            З А С У Д И В :

ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання  у виді позбавлення волі строком на п’ять років.

ОСОБА_6 визнати невинним в пред’явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.296 КК України та виправдати.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5  30 (тридцять) тисяч грн. відшкодування моральної шкоди.    

    Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою, а строк покарання рахувати з 30 вересня 2008 року. Зарахувати ОСОБА_6 в строк  відбування покарання період перебування з 12 травня 2004 року (а.с.79, 101) по 09 листопада 2004 року (а.с.309) під вартою 5 місяців і 28 днів та з 30 вересня 2008 року по 22 червня 2010 року – 1 рік 8 місяць 24 днів, всього 2 роки 2 місяці і 22 дня, і до відбуття покарання ОСОБА_6 остаточно призначити 2 роки 9 місяців 8 днів позбавлення волі.

Речові докази по справі (а.с.139): куртку та светер, які знаходяться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_5 – залишити в нього; джинси, які зберігаються в Костопільському РВ УМВС -  повернути потерпілому, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення,  шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.

СУДДЯ підпис

З оригіналом вірно:

Суддя                                                             Л.А.Грипіч