Справа №2-423/10рік

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2010 року                            Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого    Каращук О.Г.

при секретарі                   Лисюк О.П.

розглянувши у судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1  до Вінницької регіональної філії ДП « Центр ДЗК при Держкомземі України», третя особа ОСОБА_2  про визнання частково недійсним  свідоцтво про право на спадщину за заповітом та Державного акту на право приватної власності на землю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в  позові вказує , що його мати  ОСОБА_3 , була власником будинку  по АДРЕСА_1 У її користуванні  перебувала земельна ділянка розміром 0.6642 га. На цій земельній ділянці був побудований новий будинок , якому був присвоєний  №35 і який належав його рідному брату  ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № 291 про право власності.

 1 липня 2002 року мати ОСОБА_3 отримала Державний акт  на право власності на земельну ділянку , згідно якого вона була власницею усієї цієї земельної ділянки площею            0, 6642 га, на якій розташовано будинок під  № 33,  і під №35.

9.03.2004 року його брат продав житловий будинок , що знаходиться в АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3. При житті вона склала заповіт від 26.11.2007 року, яким вона заповіла йому житловий будинок з господарськими будівлями та належною до нього частиною земельної ділянки  розміром 0.4642 га,  що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,20 га його братові  - ОСОБА_4 , який відмовився від спадщини на його користь.

Таким чином позивач став власником земельної ділянки розміром 0,6642 га в тому числі земельної ділянки ОСОБА_2 який фактично користується нею, але до цього  не оформив своїх земельних прав і відмовляється це робити.

 ОСОБА_1 має намір продати свій будинок по АДРЕСА_1 але не може цього зробити , так як йому було видано свідоцтво про право на спадщину  за заповітом , де він став власником усієї земельної ділянки розміром 0,6642 га в тому числі земельної ділянки ОСОБА_2. Тому позивач  звертається в суд з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився,хоч повідомлявся про день розгляду справи належним чином.  

Третя особа ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши пояснення  позивача, третьої особи вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що мати позивача  ОСОБА_3 , була власником будинку  по АДРЕСА_1 У її користуванні  перебувала земельна ділянка розміром 0.6642 га., що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ВН. На цій земельній ділянці був побудований новий будинок , якому був присвоєний  №35 і який належав його рідному брату  ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № 291 про право власності, виданого виконавчим комітетом Павлівської сільської ради 10 листопада 1988 року , зареєстрованого В Вінницькому обласному об’єднаному бюро технічної інвентаризації 10 листопада 1988 року за №291.  

 1 липня 2002 року мати ОСОБА_3 отримала Державний акт  на право власності на земельну ділянку , згідно якого вона була власницею усієї цієї земельної ділянки площею            0, 6642 га, на якій розташовано будинок під  № 33,  і під №35.

9.03.2004 року його брат продав житловий будинок , що знаходиться в АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла  мати позивача ОСОБА_3. При житті вона склала заповіт від 26.11.2007 року, яким вона заповіла ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та належною до нього частиною земельної ділянки  розміром 0.4642 га,  що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,20 га його братові  - ОСОБА_4 , який відмовився від спадщини на  користь позивача.

Таким чином позивач став власником земельної ділянки розміром 0,6642 га, в тому числі земельної ділянки ОСОБА_2 який фактично користується нею, але до цього  не оформив своїх земельних прав.

 ОСОБА_1 має намір продати свій будинок по АДРЕСА_1 але не може цього зробити , так як йому було видано свідоцтво про право на спадщину  за заповітом , де він став власником усієї земельної ділянки розміром 0,6642 га, в тому числі земельної ділянки ОСОБА_2.

Згідно кадастрового плану точний розмір земельної ділянки позивача , якою він зараз фактично користується складає 0,4145 га, а ОСОБА_2 – 0,2617 га.  

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється  право  власності,   право користування  земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.  До особи,  яка набула право власності на жилий будинок,  будівлю або споруду,  розміщені на  земельній  ділянці,  що  перебуває  у  власності  іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Оскільки ОСОБА_2 набув права власності на будинок по АДРЕСА_2, до нього переходить право власності на земельну ділянку на якій розміщений даний будинок, площею 0,2617 га, а  позивач ОСОБА_1 набуває право власності на земельну ділянку площею 0,4145 га, після смерті матері ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом.  

За вказаних обставин, суд вважає доцільним визнати частково не дійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом , і державного акта на право власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120,125,126 ЗК України, 10, 60,  212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

         Позов ОСОБА_1 задовольнити.

        Визнати частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Василишиною Л.В., зареєстрованим за № 117 від 20.01.2009 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,2617 га, залишивши за позивачем право власності на земельну ділянку розміром 0,4145 га.

       Визнати частково недійсним Державний акт на право приватної власності на землю Серії ВН, виданого 1 липня 2002 року  Павлівською сільською радою Калинівського району Вінницької області в частині права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель 0, 2617 га.

         Зобов’язати Вінницьку регіональну філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,25 га та державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1645 га на ім’я ОСОБА_1.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: