Справа № 2-2235

2010 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року.             Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді         Чебан В.М.

при секретарі             Гладчук А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про   розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу до відповідача, вказавши в ньому, що 31 грудня 2004 року між сторонами, було укладено шлюб, зареєстрований Чернівецьким міським управлінням юстиції, Чернівецької області, актовий запис № 2072.

За час перебування у шлюбі у сторін народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суперечки, що виникали між сторонами, як на побутовому підґрунті, так і з інших питань, набули систематичного характеру. Це пов'язано в тим, що у сторін принципово різне відношення до вирішення спірних питань і кожен вважає свою точку зору єдино вірною. Це призвело до втрати почуттів, в тім числі і почуття поваги один до одного.

Подружні стосунки між сторонами припинені. Неодноразові спроби налагодити відносини позитивного результату не дали. Подружнім життям сторони не проживають з березня 2010 року.

Проживаючи спільно сторони постійно знаходились в стані нервового напруження, що негативно впливає як на психологічний так і на фізичний стан сторін, призводить до нервових зривів, як у відношенні до близьких, так і сторонніх людей. Для того, щоб уникати суперечок, сторони практично перестали спілкуватись. З березня 2010 року сторони проживають окремо. Відповідачка з дочкою з березня 2010 року проживає у батьків за адресою АДРЕСА_1

Позивач вважає неможливим подальше спільне проживання та перебування у шлюбі з відповідачкою. Сторони прийшли до висновку, що фактично їх шлюб припинив існування і не може бути поновлений.

Майнові відносини сторони врегулювали і спір про розподіл майна відсутній.

З приводу місця проживання доньки ОСОБА_3 спору також немає. За спільним рішенням з березня 2010 року сторони проживають окремо, а дитина проживає з відповідачем

На підставі зазначеного просить розірвати шлюб між ним та відповідачем.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, вважає, що примирення з відповідачкою є неможливим.

Відповідач на попередньому судовому засіданні позов визнала, пояснила, що з березня 2010 року сторони подружні стосунки сторони не підтримують. На примирення не погоджувалась. Просила розірвати шлюб між нею та позивачем. В судове засідання призначене на 30.06.2010 року відповідачка спрямувала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає повністю та просить розглядати справу у її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 31 грудня 2004 року між сторонами, було укладено шлюб, зареєстрований Чернівецьким міським управлінням юстиції, Чернівецької області, актовий запис № 2072., що підтверджується свідоцтвом про шлюб 1-МИ НОМЕР_2 (а.с. 6)

Від шлюбу у сторін народилась донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження 1-МИ НОМЕР_1 (а.с. 9).

Судом також встановлено, що з березня 2010 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинились та вони проживають окремо.

Спільне життя у сторін не склалося, оскільки у них різні погляди на сімейне життя. При цьому сторони неодноразово намагались налагодити подружні відносини, що позитивного результату не дало, що сторони підтвердили під час попереднього розгляду справи.

Спільного господарства сторони не ведуть, спільний бюджет відсутній. Сторони вважають, що подальше спільне проживання та збереження їх сім’ї неможливе.

З питання щодо утримання та виховання дитини спору немає, оскільки після розірвання шлюбу ОСОБА_3 буде проживати з відповідачем, чого не заперечував          ОСОБА_1

Майнового спору у сторін також немає.

Беручи до уваги вище викладене, суд вважає, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя та неповнолітньої дитини, шлюб між сторонами слід розірвати, неповнолітню доньку залишити проживати з відповідачем, поклавши витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про   розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, чернівецької області, актовий запис № 2072 - розірвати.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1  17 грн. державного мита, ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, залишити проживати з відповідачкою – ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

СУДДЯ: