Справа № 22-Ц-1995
Головуючий в 1 інстанції Заріцький С.М.
Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Волохова Л.А., Гуля В.В.
при секретарі: РудзІнській А.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 липня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету Старопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області з позовом до ОСОБА_2 про знесення самовільного будівництва.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів.
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив зобов’язати ОСОБА_3 відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в розмірі 1805 грн.
ОСОБА_3 03 лютого 2006 року подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила зобов’язати відповідача знести огорожу, яку збудовано і яку він продовжує будувати. Зобов’язати відшкодувати матеріальні збитки в сумі 3 700 грн. за втрати родючого шару землі, її забруднення, втрати врожайності фруктових дерев і їх пошкодження, знищення металевої огорожі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2006 року зазначену цивільну справу відправлено за підсудністю до Вишгородського районного суду.
Позивач ОСОБА_2 неодноразово змінював, доповнював та уточнював позовні вимоги. Просив залучити до участі у справі в якості відповідача також ОСОБА_4, який разом з ОСОБА_3. руйнував огорожу. Крім того, позивач визначив розмір завданої йому майнової шкоди у сумі 13 302,06 грн. До цієї суми увійшла вартість відновлення пошкодженої огорожі, яка була визначена експертним дослідженням ТОВ «Експерт» від 20 липня 2006 року у розмірі 1710,6 грн., вартість витрат по влаштуванню тепляка та витрат на електропостачання для його обігріву 2471,42 грн., вартість дошок у сумі 1800 грн., витрати на бензин у розмірі 5779,2 грн., вартість проведення санітарно-гігієнічної оцінки № 26 15876 від 5 грудня 2005 року, вартість проведеної експертизи ТОВ «Експерт» 1000 грн., вартість матеріалів -з доставки 3685,44 грн. Крім того, позивач зазначає, що влітку 2007 року відповідачами було здійснено самозахоплення його земельної ділянки площею 1,53 кв.м. (0,21 м вздовж АДРЕСА_1 та 7,28 м вздовж спільної межі земельних ділянок сторін). На вказаній земельній ділянці відповідачами встановлена горожа з металевої сітки, яка унеможливлює вільний прохід по садовій ділянці позивача між бутовою горожею та спільною межею сторін. Враховуючи наведене, просив стягнути зазначену майнову шкоду.
ОСОБА_3 звернулась із зустрічним позовом, який неодноразово змінювала, доповнювала і на підставі ст. ст. 103,104 ЗК України просила зобов’язати ОСОБА_2 знести незаконно збудовану капітальну огорожу, відшкодувати завдані матеріальні збитки у сумі 6631 грн, за втрати родючого шару землі, її забруднення, втрату врожайності фруктових дерев і їх пошкодження та знищення огорожі. Крім того, просила стягнути з ОСОБА_2 5000 грн. завданої моральної шкоди та судові витрати.
Старопетрівська сільська рада Вишгородського району заявила самостійні вимоги до ОСОБА_2 про знесення за власний рахунок бутової огорожі, самовільно збудованої між земельними ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2у садівницькому товаристві «Колективна праця», яке розташоване на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району.
Крім цього, Старопетрівська сільська рада просила зобов’язати ОСОБА_2 привести раніше захоплені землі сільської ради у первісний стан, а також не чинити перешкод у їх використанні шляхом встановлення огорож або іншого незаконного використання.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 липня 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_2 за власний рахунок знести збудовану ним огорожу із бутового каменю довжиною 7,28 м., що межує із земельною ділянкою ОСОБА_3. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Позов Старопетрівської сільської ради Вишгородського району задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно збудовану огорожу із бутового каменю, яка проходить по землях, що належать територіальній громаді с Старі Петрівці Вишгородського району.
Зобов’язано ОСОБА_2 привести частину самовільно захоплених ним земель Старопетрівської сільської ради Вишгородського району в первісний стан.
Зобов’язано ОСОБА_2 не чинити перешкод Старопетрівській сільській раді у використанні земель, що межують із земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, а в задоволенні зустрічних позовів відмовити, вважаючи рішення суду несправедливим, необгрунтованим, таким, що суперечить дослідженим доказам у справі, нормам матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до п.2.3.2. Статуту товариства садівників «Колективна праця», затвердженого загальними зборами товариства 24 грудня 2003 року садові ділянки можуть відгороджуватися огорожами, які повинні відповідати естетичним вимогам і бути прозорими типу металевої сітки з боку сусідів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є суміжними землевласниками в садівницькому товаристві «Колективна праця», яке розташоване в с Старі Петрівці Вишгородського району Київської області. ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка НОМЕР_1, а відповідачці ОСОБА_3 - земельна ділянка НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, ОСОБА_2 на межі земельних ділянок, а також на землях с.Старі Петрівці побудував бутову огорожу висотою більше 3 м, шириною 0,6 м. Дані обставини не заперечується сторонами, а також доведені письмовими матеріалами справи, якими є листи Чорнобильської природоохоронної прокуратури, актом обстеження земельної ділянки ОСОБА_3 від 20.06.2006 року та інш.
Відповідно до акту обстеження ділянки ОСОБА_3 в с Старі Петрівці на предмет оцінки стану існуючих плодових дерев та загальної їх придатності для ведення садівництва, складеного працівниками інституту садівництва Української академії аграрних наук 20 червня 2006 року, плодові дерева на земельній ділянці ОСОБА_3 вражені грибковими хворобами, що обумовлено недостатньою інсоляцією плодових дерев та обмеженою провітрюваністю ділянки, у результаті чого створюється специфічний мікроклімат, сприятливий для розвитку різного роду патогенних організмів, що, у свою чергу негативно відображається на формуванні врожаю плодів, (може бути взагалі відсутній), підтриманню такого мікроклімату сприяє кам’яний мур сусідньої ділянки висотою близько 3,5 м, розміщений уздовж південної та південно-східної межі (а.с. 163-164 т. 1).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та задоволення вимог Старопетрівської сільської ради.
Доводи апелянта про те, що він не обґрунтовував правомірність зведення ним огорожі з посиланням на «Державні будівельні норми України. Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» (ДБН 79-92), спростовується змістом його позовної заяви (а.с. З т.1). Даний спір виник між власниками земельних ділянок, цільовим призначенням яких є садівництво, тобто вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільгосппродукції і основним документом, який регулює діяльність товариства, встановлює права та обов’язки його членів є його Статут.
Не можуть бути визнані обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності порушення інсоляції земельної ділянки ОСОБА_3 результати санітарно-гігієнічної оцінки впливу дачного будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 с Старі Петрівці Вишгородського району та огорожі на умови інсоляції та природної освітленості сусідньої ділянки з будинком НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в с Старі Петрівці, оскільки при складанні вказаного висновку Інститут гігієни та медичної екології ім. О. Марзеєва АМН України посилався на нормативні акти, які регулюють норми інсоляції житлових та громадських споруд, а не земельних ділянок для ведення садівництва.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, спростовуються матеріалами справи, які не містять даних про те, що ОСОБА_2 просив залишити позовні вимоги в частині зобов’язання вчинити певні дії без розгляду. Належним чином оформлена заява ОСОБА_2 про залишення частини позовних вимог без розгляду до суду першої інстанції не подавалась.
Також судова колегія не вбачає процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, які б могли вплинути на правильність висновків суду.
Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, апелянт. між тим, не вказав які норми матеріального права були порушені судом, не зазначив, в чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права.
Також судова колегія не може погодитись з доводами апелянта про те, що Старопетрівська сільська рада є неналежним позивачем, оскільки огорожа збудована не на землях сільської ради, а на землях ДП «Київська ЛНДС». Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 і огороджена ним бутовою огорожею належить ДП «Київська ЛНДС». Вказана земельна ділянка знаходиться в межах села Старі Петрівці, а тому до розмежування земель державної та комунальної власності саме до компетенції Старопетрівської сільської ради відноситься розпорядження зазначеною земельною ділянкою.
Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд, розглянувши справу в межах позовних вимог та на підставі наданих йому доказів, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.