Справа №22ц/1583

Категорія 2

Головуючий у суді 1-ї інстанції Зайцев А.В.

Суддя-доповідач Жизневська А.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жизневської А.В.

суддів: Малахової Н.М., Матюшенка І.В.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Факт" на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 8 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Факт" (далі-ТОВ), Іванковецької сільської ради Бердичівського району про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, переведення прав та обов’язків покупця, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 08.04.2009 року позов ОСОБА_4 задоволено. Переведено на ОСОБА_4 права та обов’язки покупця за договорами купівлі-продажу майнових паїв, зареєстрованих Іванковецькою сільською радою у журналі реєстрації договорів купівлі-продажу майнових паїв, покупцем по яких є ТОВ „Факт", у розмірі 64,37% у пайовому фонді КСП імені Постишева села Семенівка Бердичівського району Житомирської області. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ „Факт" 848590,65 грн., сплачених за купівлю майнових паїв. Визнано недійсним свідоцтво (майновий сертифікат) серії Ж-6 №308706 про право власності ТОВ „Факт" на майновий пай в розмірі 64,37% в пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства ім.Постишева с.Семенівка Бердичівського району Житомирської області, видане 21.09.2005 р. Іванковецькою сільською радою Бердичівського району Житомирської області.

В апеляційній скарзі ТОВ просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що судом не з’ясовано дійсні обставини справи, не дано належної оцінки представленим суду доказам. Вважає, що поза увагою суду залишилося те, що позивач, маючи намір на придбання майна, не внесла на депозитний рахунок грошову суму, яку має сплатити за договорами купівлі-продажу. На думку апелянта, суд не дав оцінки такій обставині, як пропуск строку позовної давності.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду із позовом про переведення на неї прав та обов’язків покупця по угодах купівлі-продажу часток майнових паїв, що придбані ТОВ „Факт" та у зв’язку із цим просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ім.Постишева с.Семенівка Бердичівського району з визначеною часткою ТОВ „Факт" у розмірі 5657271 грн. або 64,37 %. За якими договорами вона просить перевести на неї права та обов’язки позивач не зазначала.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд виходив з того, що згідно договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном від 10.02.1999 р., реєстру членів спілки співвласників, позивач є членом Спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім.Постишева с.Семенівка Бердичівського району і має переважне право купівлі часток у майні реорганізованого КСП.

Однак, такий висновок суду не відповідає обставинам, з’ясованим у судовому засіданні, не дано належної оцінки представленим суду доказам.

Так, згідно договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, укладеного 10.02.1999 р., який на момент звернення до суду позивача втратив свою чинність (а.сп.10 зворот), власники майнових паїв домовилися спільно володіти, користуватися і розпоряджатися майном, яке вони отримують у спільну часткову власність. У договорі не зазначено хто є співвласниками та не зазначено яким саме майном вони мають спільно користуватися.

Згідно договорів купівлі-продажу, укладених в період 2002-2005 роки (том1,2) ТОВ „Факт" придбало майнові паї на суму 5657721 грн., що складає 64,37 % загальної вартості майна пайового фонду КСП ім. Постишева. На підставі вказаних договорів йому видано свідоцтво про право власності від 21.09.2005 року (а.сп.7) .

У відповідності до положень ст. ст. 1-4 ЦПК України захисту у цивільному судочинстві підлягає порушене, невизнане або оспорюване право у спосіб визначений законами України.

З представленого позивачкою свідоцтва №058077 серії ЖИ-6 ОСОБА_4 лише 06.06.2006 року, тобто, по спливу досить тривалого часу після укладення договорів купівлі-продажу майнових паїв, отримала право власності на майновий пай КСП ім. Постишева (а.сп.8) . Отже, на момент укладення вище вказаних договорів, права ОСОБА_4, як співвласника майна, не могли бути порушені. Доказів про порушення її прав і яких саме в період 2002-2005 років позивачем суду не надано.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 114 ЦК України в редакції 1963 р. при продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов’язків покупця.

Відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України, який діє з 01.01.2004 р., таке право співвласник має протягом одного року та при зверненні до суду зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Позивачка звернулася до суду лише у 2009 році і не надала суду переконливих доказів про серйозність та реальність своїх намірів щодо купівлі майнових паїв, оскільки не внесла на депозитний рахунок суду їх вартість. Так як позивач не вказала за якими договорами купівлі-продажу просить перевести на неї права та обов’язки покупця майнових паїв, то і не вказала їх вартість, за якою збиралася їх купити. У матеріалах справи дані про вартість паїв відсутні. Відповідно, суд у рішенні не вказав за якими договорами перевів права та обов’язки покупця на позивачку і з чого виходив, стягуючи з неї на користь ТОВ „Факт" 848590,65 грн.

З огляду на вищевикладене, у суду не було підстав для задоволення позову. Рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Факт" задовольнити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 8 квітня 2009 року скасувати, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.