Справа №22ц-7512009 р.
Категорія 55
Головуючий у 1-й інст. Гарасимків Л.І.
Доповідач Юхименко А.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Юхименка А.Г.
Суддів: Приколоти Т.І., Мікуш Ю.Р.
При секретарі: Терземан Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2008 року;
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_1 до ВАТ «Львівгаз» в особі його філії Дрогобицького управління експлуатації газового господарства про захист прав споживача.
Зобов’язано відповідача списати неправомірно нарахований борг з газопостачання, який виник у ОСОБА_1 з жовтня 1999 року по березень 2003 року та підключити газопостачання до квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу ОСОБА_1
В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «Львівгаз» просить рішення в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити в позові, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права щодо строків позовної давності, оскільки чинне законодавство (ст. ст. 256,257 ЦК України) не містить вказівки про списання заборгованності за житлово-комунальні послуги, зокрема, за спожитий позивачем газ, у зв’язку зі спливом позовної давності. ВАТ «Львівгаз» у справі був відповідачем, а не позивачем, тому суд не вправі був застосовувати за заявою позивача ОСОБА_1 норму ч. 3 ст. 267 ЦК відносно відповідача.
Крім цього суд безпідставно зобов’язав ВАТ «Львівгаз» підключити газопостачання до квартири позивача, тому що відповідно до п.9 Правил надання населенню послуг з газопостачання, відновлення газопостачання здійснюється у випадку сплати споживачем боргу, а за позивачем з 1999 року рахується заборгованність за спожитий газ.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Зобов’язуючи відповідача списати нарахований борг за спожитий позивачем газ в період з жовтня 1999 року по березень 2003 року, суд виходив того, що про його наявність відповідачу було відомо в травні 2003 року, з того часу пройшло понад три роки, тобто строк позовної сплив.
Колегія суддів вважає, що при цьому суд допустив неправильне застосування матеріального права, зокрема, ч. 4 ст. 267 ЦК України, яка передбачає, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Однак ВАТ »Львівгаз» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за спожитий газ не зверталося.
У зв’язку з цим рішення в частині задоволення позовних вимог про списання заборгованності за спливом позовної давності слід скасувати та ухвалити в цій частині вимог нове про відмову в їх задоволенні.
Рішення в частині зобов’язання підключити позивачу в квартиру газопостачання слід залишити без змін, оскільки відключення газопостачання до квартири позивача було припинено за заявою самого позивача по причині його непроживання в квартирі відповідно до п.6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, а не з ініціативи ВАТ «Львівгаз» за наявну у ОСОБА_1 заборгованість, тому покликання апелянта на п.9 вказаних Правил до уваги не приймається.
Керуючись ст. ст. 307,309,314 ЦПК України, колегія суддів;
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2008 року задовольнити частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 липня 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про списання заборгованності за спливом позовної давності скасувати та ухвалити в частині вимог нове рішення про відмову в їх задоволенні.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.